Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський) Вгору
Плавающий – плавни́й
Дав окремо слова
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Пла́вач, -ча, м. Плавающій на суднѣ, плотѣ, плотовщикъ. Шух. І. 37.
Два слова для різних випадків.
‹plûõtyu› e ôd ‹pluiti›, a ‹plavaiõtyu› ôd ‹plavati›. A ‹plûoc› e "able to swim/float; prone to swim/float".
А трава зелена.
Coli yaca, a ‹plaucuy› ≠ ‹plavaiõtiuy›.
Ти не розумієш чому... "Плаваючий" — не треба. В залежності від того, що саме треба, замість неправльного "плаваючий", вживай інші слова. Це не моя примха або вибір, що замість "пливучий", "плавкий", "плавучий" кажуть "плаваючий".
Пливуча крапка, чи плавка крапка?
До речі, пливучий містить так само є активним дієприкметником із суфіксом -уч/-юч.