Скорочення від «бумласка», яке, як мене запевняли, побутує серед завсідників твітеру, і яке я вигадав незалежно від них. Сам користуюся словом «бум», і дехто переймає. Дуже зручно. Люди, що чують уперше, часто перепитують про значення слова, та це не біда.
бл перегукуються з "бля", а ще не можна його казати швидко як пж: били били били?
Щождо прошу, слово хороше, тільки швидко у месенджерах не напишеш.
<бл перегукуються з "бля">
Do ceoho e tou veatscâ móuva?
___
Mogeity bouti i: ‹nz› ← ‹né zacy› "ne ima za cyto"; napr. Slovaçi ta Cesi u chaté pisiõty ‹nz› = ‹není zač› (ceixyscoiõ), = ‹nie je zač› (slovacyscoiõ); i rousscoiõ e ‹zacy› "for what, wofür› (*za + cy "what"). Tomou mogemo i mui rousscoiõ ‹nz› u chaté pisati.
"блять" та "бля" є наші слова, тому не вятська мова.
<"блять" та "бля" є наші слова, тому не вятська мова.>
Xotéli'ste iscòrôtyeinïa, dal eimy Vam: ‹nz›.
можна використовувати те скорочення ситуативно, як "мати": людина, дієслово та нині матюки.
Ти себе до чистилища
'Ти себе до чистилища'
?
Пане Максе, відколи московські скорочення стали взірцями "молодіжних слів"? Чи вам просто необхідно щоразу, коли бачите московське скорочення, бігти і волати, як нам треба таке саме? Чого Вам бракує?
Зрештою, я бачила Ваші інші відгуки і помітила, що Ви ду-уже залежні від московитської мови.
До чистилища.
Не знаю як відповісти на ваше перше запитання. І чого це я "ду-уже залежний від московитської мови"? Я просто хочу, щоби українці не черпали з московського сленгу, а використовували свій, для чого я й створив цю сторінку для перекладу.
То Ви ж як основний приклад навели саме московський "сленґ". Чому Вам не байдуже, як вони там у себе розмовляють?
Де це? Це ж можна почути від українців.
Я зробила висновок, що Вам щонайменше не однаково на московитську мову, адже бачу, як Ви просите українських відповідників до слів, які у цьому значенні в українській взагалі не використовуються. Але натомість уживаються в московитській.
Та ж бачив я "пж" від українців.
«щоби українці»
Коли є частїйше вживано "щоб'" и коли наступне слово починаїть ся з голосної звучали, а вотже треба вникнути зїву, Ви рїшаєте вжити "щоби"?‥ Чому?
Такі слова це як "блін!" - "млинець!": наче, переклали правильно, але ж це слово в українській геть не має такого значення. Так і з иншими мовами.
"Блін" не перекладають нашою мовою "млинцем", його перекладають як "йой" чи "трясця".
Та й узагалі, нащо ви до мене докопалися? Пишіть коментарі та підтакуйте Ярославові Мудрову під словом "душніла".
'відколи московські скорочення стали взірцями "молодіжних слів"'
+
@Макс Мелетень, довєдѣтє чьто ꙋкраııньцı въжъıваıѫть сє слово.
Будь ласка. «Гомофоби, расисти, і інша хуйня загубіться пж»
Не звертайте уваги на людей, що є динозаврами. Більшість молоді пише саме «пж», але що їм доводити?
Ви це кому адресували? Мені чи Борисові?
Саме Вам адресував, Максе. Не намагайтеся пояснити стінці, що вона стінка. Ви маєте рацію, що треба знаходити заміну для молодіжних скорочень, бо саме з молоді почнеться еволюція української та її використання.
Дякую, хоча про думку інших не слід забувати, приміром, Ярославову. Деякі жаргонізми як-от англіцизми годі викорінити, бо їх уживають несерйозно, та й вони ймовірно не ввійдуть до літмови.
@Anton Bliznyuk, чи могли би Ви провести твіттеровий аналіз ужитку "пж"? Може прийдуть інші, які скажуть, що його ніхто з українців мовить.
'Будь ласка. «Гомофоби, расисти, і інша хуйня загубіться пж»'
Не розумїю Вас.
'Не звертайте вваги на людей, що суть динозаври'
Яки то люди?
'Більшість молоди пише саме «пж»'
Звїсно московьска молодь пишеть "пж". Доведїть що й україньска молодь так пишеть.
'але що їм доводити?'
Кому?
'саме з молоді почнеться еволюція української та її використання'
Згіден єм.
Иносе.
Гадаєте, що вжиток слова (скорочіння) малолїтнем придурком є доказ уживаности сього слова вкраїнцями? Мали дїти без нагляду старших много чого начитаються / наслухаються, а потім пишуть / кажуть самі не тямлячи що. Чи будете ще перекладати "московський" "сленг" немовлят?
Покищо'м не ввидїв годен доказів того, що се слово вживають українці, а тому закликаю голосовати за перенесеннє до Чистилища.
Жаргон чи ні але ж словотвір перекладає чужомовні слова ,які вживаються українським народом?
Ище раз, доведїте, що вкраїнці вживають се слово (скорочіннє). И для чого є "вкраїнський народ"? Є та тяма якось одмінна від "українці" в Вас?
Якщо хочеться сказати коротко, то "прошу".
Пропоную не мавпувати російське "пж", "жиза" тощо і не замінювати на "бл", "життє". Хай московити скорочуюють, як собі хочуть. А нам хіба ліньки вимовити повне слово?
Польсько-галицький ужиток.
Олексо, чому ви так проти всього галицького?
А Галичина - вже не Україна?
Oleksa Rusyn, та як же це набридло, га.. Джерела звісно не буде, зате впевненості скільки 🤦 Геть
《А Галичина - вже не Україна?》
Недоречне питання. Не потребує докладної одповіді.
《Oleksa Rusyn, та як же це набридло, га.. Джерела звісно не буде, зате впевненості скільки 🤦 Геть》
Яке джерело я маю навести вам на те, чого нема? Хоча довести це можна дуже просто тим, що в зразковій мові на основі говірок Центральної України ніколи не наголошують корінь у дієсловах первої особи однини теперішнього часу.
А що вам це не подобається, то це, звиняйте, не моя проблема.
А докази, джерела будуть?
»Хоча довести це можна дуже просто тим, що в зразковій мові на основі говірок Центральної України ніколи не наголошують корінь у дієсловах первої особи однини теперішнього часу.«
А тут жеж у перекладі й не вписано як його наголосити — чи ‹про́шу› або ‹прошу́›
Людина, що змалку розмовляє українською, такого не напише. Ось вам:
goroh.pp.ua: прошу.
»У зразковій мові на основі говірок Центральної України ніколи не наголошують корінь у дієсловах первої особи однини теперішнього часу«
Чи так? Бо ж дієслова першої наголосової парадигми завжди мають наголос на корені в усіх говірках. Порівняй:
ва́дити → ва́джу
ві́рити → ві́рю
ви́ти → ви́ю
в'я́нути → в'я́ну
дви́гати → дви́гаю/дви́жу
ди́бати → ди́блю/ди́баю
ди́хати → ди́хаю/ди́шу
ї́здити → ї́жджу
ї́хати → ї́ду
ка́пати → ка́паю/ка́плю
ки́дати → ки́даю
ки́нути → ки́ну
кли́кати → кли́чу
кри́ти → кри́ю
ла́дити → ла́джу
ма́зати → ма́жу
ми́ти → ми́ю
ни́ти → ни́ю
пла́кати → пла́чу
рі́зати → рі́жу
ри́нути → ри́ну
ри́ти → ри́ю
си́пати → си́плю
си́тити → си́чу
ча́яти → ча́ю
чи́стити → чи́щу
чу́ти → чу́ю
То Ви певно про дієслова рухомої наголосової парадигми?
>...в зразковій мові...
Та годі Вам)))
《То Ви певно про дієслова рухомої наголосової парадигми?》
Я казав про дієслова, що не мають наголосу на корені в інфінитиві. Ви й самі це зрозуміли. То навіщо вдаєте дурня з отим простиралом?
《Та годі Вам)))》
З якого дива?
»Я казав про дієслова, що не мають наголосу на корені в інфінитиві. Ви й самі це зрозуміли. То навіщо вдаєте дурня з отим простиралом?«
Я зрозумів, та Ви про »не мають наголос у на корені в інфінітиві« нічого не вказали, але »у дієсловах первої особи однини теперішнього часу«. Останнє ваше речення я знехтую.
《Я зрозумів,》
Більше нічого й не треба. "Наша пісня гарна, нова..."
"Останнє ваше речення я знехтую."
Правильно, добродію Є. Ковтуненко! Повсякчас будьте мудрішими, нехтуйте, заплющуйте очі, терпіть, нехай і далі чиняться неподобства
Добродію Олексо, доказів, звісно, нема й не буде.
До речі, я там питав Вас, під "миючий"
Коли багаторазово когось просите про щось, чи вимовите ви всі "будь-ласка будь-ласка будь-ласка"?
Звісно, коли швидко кажете, воно ймовірно вимовлятиметься не так чітко. Чи часто вам доводиться у листуваннях писати "будь ласка" багато разів поспіль?
Мені ні, а іншим людям може так.