Значення слова

Рефлексія — філософський метод, за якого об’єктом пізнання може бути сам спосіб пізнання (гносеологія) чи знання, думка, вчинок (епістемологія).

Приклад вживання

Важливими якостями, визначальними успішність діяльності, є рефлексія і рефлексивність.

Походження

лат. reflexio — повертаюся назад

Розділи
Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово рефлексія

на́ворот
5

Переклад має зберегти первинну виразність. Зокрема, коли слово вживається в різних переносних значеннях.
Наприклад, в мовах програмування рефлексія — це можливість коду читати або змінювати себе (пояснюю спрощено для широкого загалу, що не знається на програмуванні).

звороття
1
uzgbeinnie/uzgbeinïe
1

{uzˈbe͡i̯ɲ(ː)ɜ ~ uzˈbe͡i̯ɲ(ː)ɛ ~ uzˈbe͡i̯ɲ(ː)e} – по приголосці, {u̯zˈbe͡i̯ɲ(ː)ɜ ~ u̯zˈbe͡i̯ɲ(ː)ɛ ~ u̯zˈbe͡i̯ɲ(ː)e} – по голосці. Примітка до вимови: фонема /ɣ̞/, відбита в написанні літерою <g>, є німа (випадна) в скупченні /zɣ̞b/, але в написанні є її відбито як частину кореня <gb-> (з прасл. *gub-, у д.-рус. написанні: <гъб->, новорус. написанні: <гб-> у <гбати>).

Формальний (морфологічний) розбір:
uz- (← прасл. *uz-; д.-рус. <въз-, уз->, н.-рус. <вз-, уз-, з->) + gb- (← прасл. *gub-; д.-рус. <гъб->, н.-рус. <гб->) + -einn-ie/-ein-ïe (← прасл. *-en-i-yo). Іменник, творений субстантивацією суфіксом -ie, від дієприкметника пасивного uzgben "reflectus", від дієслова uzgbati "reflectere". Складений за походженням суфікс -einnie/-einïe творить у руській мові віддієслівні йменники, чи "ймена дії" (nomina actis) часто з абстрактивним відтінком.

Семантична мотивація слова:
Дане слово точно вторить латинське reflexio.
Лат. reflexio в його значенні процесу мислення, так само як і дієслово reflectere, з якого виходить іменник, має глибоко філософське підґрунтя, що відбиває (метафоричне в своїй основі, з погляду вираження лексичного) розуміння процесу "пізнання" (лапки тут значать загальність слова, оскільки "рефлексія" ≠ точно "пізнання", інакше не було би потреби в різних термінах). Суть сього слова в данім його значенні та самої метафори випливає з ототожнення фізичного (прямого) споглядання "себе" в дзеркалі зо спогляданням "себе" в уявнім дзеркалі = в своїм умі. Дія глядіння в дзеркало в прямім розумінні є повязана з різними дієсловами зорового значення, представленими в руській мові дієсловами: fidéti, glẽdéti/glẽsti, baciti, zréti, smotriti, difiti. Від дієслів zréti, glẽdéti/glẽsti в руській мові є творено йменники на позначення конкретного предмета: zerkalo, glẽdilo. Метафоричний розвиток від конкретної дії "дивитись, глядіти в дзеркало" в значення, пов'язані з процесами мислення є відбито вже в д.-рус. <съзьрьцати, съзьрьцание>, творенім суфіксом <-ьц-> (← прасл. *-yk-) від прасл. корене *zyr- (в ступені редукції) слів, пов'язаних з "зором, зрінням ...", відки в вятській мові є <созерцать, созерцание>, яке має тільки значення метафоричне, абстрактне: ≈ "розглядати в уяві, роздумувати, розмірковувати". Спершу я зважав над передачею терміна "рефлексія" саме від сих слів. Наголошу, що відбиття в слові "рефлексія" вихідної семантики "споглядання в дзеркалі" є суттєво важлива, оскільки воно несе в собі історію розуміння сього специфічного аспекта процесу пізнання. То не є просто "думання", "пізнання", "розуміння", "мислення", "міркування" тощо. Коли в деяких частинах процес "рефлексії" й перетинається з сими діями, накладається на чи заторкує їх, він акцентує особливу інтерпретацію відношень "пізнання" "себе-обйекта" "собою-субйектом". Ситуацію зо спробою передачі тями "рефлексія" питомим коренем ускладнюють ище й инші слова, що позначають процеси мислення, мотивовані зоровими значеннями, серед яких и вузько спеціальні терміни, напр.: "інтроспекція", "спекулювати", "ретроспекція" (всі від лат. spec- "глядіти", відки й specula "дзеркало"). Відступ: узагалі типологія розвитку значення зорових процесів у бік мислильних є дуже розповсюджена по мовах, пор.: ягел. see "розуміти", voir "тс.", ба й у д.-рус. видѣти, зьрѣти значило й "розуміти", "думати, розмірковувати". Оскільки слова "інтроспекція", "спекулювати", "ретроспекція" виходять из слів повязаних з глядінням у дзеркало, дзеркало, то збагнув ім, що для тями "рефлексія" вихідне <съзьрьцати> не годиться, оскільки й воно є коренем пов'язано зо словом <зьрькало, зьрьцало>. Тому пробував ім глядіти в давніх памятках, чи нема в них яких слів, які ближче би відбивали семантичну мотивацію *"відгинати" → *"відбивати зображення" (оскільки то є саме та суть, яка лежить в основі лат. reflexio, з якого далі розвинулося значення процесу мислення, пізнання). Такими питомими руськими коріньми суть: *gub- у <гбати, гнути> та *bug- у <бгати>. Слів від другого корене в Матеріалах Срезнівського нема, хоча його прасл. спадщина в руській мові й є безсумнівна. На мій подив, у памятках у Матеріалах Срезнівського таки є слово <възгъбениє>, яке хоча й лишено без перекладу (під «?»), за контекстом даних під йими прикладів, відповідає значенню латинського reflectere, тобто "відбивати (світло й, відповідно, зображення)". Цитую ті приклади (з моєю редакцією правопису; оригінал написання див. під самим словом на http://oldrusdict.ru/dict.html#):
«Божьіа лоуча свѣтъмь сьіаіємъ, ВЪЗГЪБЕНЬІА любѧчимъ даієши.»;
«Іако жє зьрьцалъмь лоучами ти (Господи) озаримъ, и вьсѣмъ съліа ВЪЗГЪБЕНЬІА зарієзьрачьна (зарозрачьна) прѣсловъи.". Ище раз, точне значення слова <възгъбеньіє> є в тих памятках під певним питанням, але слова, в контексті яких воно там виступає, натякають, що воно таки значить "відбивати (світло й, відповідно, зображення); принаймні метафоричне значення його в тих реченнях є безсумнівне. Між иншим, навпаки, в поданім вище прикладі на дієслово <възгъбати> жадної метафоричности нема:
«Бѣ... запона..., іѫже възгъбавъши, рѫка поломѣна (огиг.: *пламѣна пєрєити (ориг.: *прѣити) оуготова.». Попри добре засвідчений до наших днів у різних словах корінь *gub-, слів зо значенням "відбивати (світло, зображення)" від його в новоруській мові я не знаю. Та й годі було би сподіватися такого слова, атьже тяма "рефлексія" є філософська. Ся сама термінологічна специфіка пояснює й малу кількість прикладів из давніх памяток (крім самої можливості просто того, що більше памяток просто не збереглося); хоча разом з тим, наявність уже того, що є, сугерує, що така концепція, виражена в метафорі *"відгинати → відбивати світло, зображення ≈ віддзеркалювати" (й далі: "віддзеркалювати в умі = рефлектувати"), хоча й, можливо, ще не відшліфована в вузькоспецальний та розроблений термін, була знана й словянській інтелігенції середньовіччя.

думка
0
роздума
0
обміркування
0
роздум
0
згортання, звороття, звертання
0

лат. reflectere - загортати, загинати, закривлювати

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями