Первісне значення слова засоба в жіночому роді, що постало внаслідок злиття виразу »за собою«, є »мати за собою ≈ про запас, назбиране«. Наголос на складі другім.
Здається зустрічав це слово в одній з книг Івана Білика в значенні запасу військ, але не впевнений. Також це слово є тут:
Іносе. Дам ту кілько мінок:
1) Івана Білика я не знаю, тому судити що там у його є не можу;
2) згадане в словнику на academy сукуп значить із бесіди (контекста) їнше – просто громаду люду;
3) в ЕСУМ, що дає чи не всі знані форми – і з говірок, і старі тощо, сукуп (під статею купа¹) нема; хоча може бути й пропущено, та все ж;
4) з погляду внутернього змислу одиниць словотвору форми сукуп воно є плеонастичне – су- значить збірність так само як і сам корінь куп, тобто су- є тут зайве, не дає нич нового. Та й без су-, саме куп не несе змисел тями резерв »збережене, запас«, а просто »щось разом, громаду«.
пояснення:
переклад - "зарезервувати"
/
" вам необхідно зарезервувати собі місця наперед "
пояснення:
переклад - "зарезервувати"
/
" вам необхідно зарезервувати собі місця наперед "
r2u.org.ua: відвід
https://uk.worldwidedictionary.org/резерв
З огляду на внутерню семантику латинського re-serv- з serv- »глядіти; пасти, стерегти → берегти« за-пас з пас- від пасти »стерегти, глядіти« є чи не найліпше.
+
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17660-zapas.html#show_point
Хоч не можу сказати точно, чи в ті часи значення слово "запас" мало те ж саме, що нинішнє "резерв".
А як же дієслово?
Запасати?
Маємо доїти, але не маємо "дой", маємо "мучити" але не маємо "муч", маємо "пити" але не маємо "пит", те, що маємо "запасати" не передбачає, що "запас" є питомим словом.
Але в словнику Грінченка якраз є таке слово від "запасати".
<Маємо доїти, але не маємо "дой", маємо "мучити" але не маємо "муч", маємо "пити" але не маємо "пит", те, що маємо "запасати" не передбачає, що "запас" є питомим словом.>
Що за дурню Ви пишете?