СЕРЕДНЬОСТАТИСТИЧНИЙ
< рос. среднестатистический
< нім. Statístik «статистика» (букв. «державознавство») утворене в 1748 р. на основі нлат. statisticum як другого компонента словосполучення collegium statisticum «корпорація, що займається статистикою (державознавством, державним обліком)», пов’язаного з лат. status «стан, громадянський стан; забезпеченість, добробут»
ПЕРЕСІЧНИЙ
< нім. durchschnittlich, з Durchschnitt ("середнє арифметичне", букв. "проріз").
Від якого слова це втворено?
Сікти .
Королівство, де править її батько, геть маленьке й незначне; власне, воно лише нещодавно стало королівством, а доти було пересічним князівством. (О. Авраменко)
Представник середнього класу .. має пересічні переконання про те, що у житті витримує сильніший. (С. Процюк
І як це слово стосується до значіння? Кого січуть?
»І як це слово стосується до значіння? Кого січуть?«
Ачей то значення є від значення "перетин, межа" (порівн. <просіка> "очищена від дерев смуга землі в лісі, яка є межею ділянки, дорогою і т. ін."), тобто пересічний/просічний = середній, межовий
Яке з ціх значіннів стосується до перекладуваного слова?
1. що. Рубати що-небудь на дрібні частини чимсь гострим; подрібнювати. Приклади
2. кого і без дод. Бити, карати (батогом, різкою, лозиною і т. ін.); шмагати, пороти. Приклади
3. перев. у сполуч. зі сл. словами, язиком, кого і без дод., перен. Говорити щось різке, неприємне. Приклади
4. перен. Сильно, безперервно йти, лити струменем (про дощ); періщити. Приклади
5. кого, що і без дод. З силою бити, вдаряти (про дощ, вітер, сніг і т. ін.). Приклади
6. кого і без дод., розм. Безперервно й інтенсивно стріляти, обстрілювати із автоматів, кулеметів і т. ін.; смалити. Приклади
Як стосується слово "просіка" до перекладуваного слова?
пересікти
"розсікаючи, розділяти навпіл, на частини; перетинати (у 1 знач.)"
↓
пересіч(а) (сл. Жел. та Нед., том II, ст. 624)
"перетин; точка перетину"
↓
пересіч(а) (метафоризація)
"межа, середина"
↓
пересічний
"межовий, середній; середньостатистичний"
______
просікти
"1. Ударяючи, пробивати, розсікати що-небудь, робити отвір у чому-небудь (звичайно чимсь гострим або про щось гостре).
1.2. Сікти (у 1 знач.), прорізуючи простір, хмару і т. ін. (про промінь, прожектор тощо).
що.
2. Вирубуючи в лісі дерева, кущі, нижні віти, звільняти смугу землі, робити прохід, шлях"
↓
просік/просіка
"перетин; очищена від дерев смуга землі в лісі, яка є межею ділянки, дорогоб і т. ін;"
↓
просік/просіка (сл. І.Керча, II том, ст. 418: средний уровень = про́сїк)
"межа, середина"
↓
просіковий/просічний (сл. І.Керча, II том, ст. 188: посредственный = просїко́вый)
"середній, межовий; середньостатистичний"
Я не певен, але таки може буть ваша правда. З другого боку, тепер нема слова "пересіч(а)", та й історично воно не було поширене серед більшості вкраїнців. Звідси, можливо розумніше було би творить від "пересікти", щось на взір "пересічений"?
В мене в мислях дерева ,які різні висотою ,але їх всіх посікли на рівні частини ,як то на забор,чи щит
–
У загальній мові слово не годиться.
»У загальній мові слово не годиться.«
Чому?
П.С. И що є загальна мова?
Мені вже не цікаво з вами балачки справлять. Ви знаєте чому.
Ні мені не цікаво з Вами балачки справляти. Мені цікаво з Вами правити аргументовану дискусію. Та й не розумію від чого Вам не цікаво. Було б добре, якби Ви пояснили
»У загальній мові слово не годиться.«
Ceomou? Niemeçscoiõ: ‹durchschnittlich›, dœnscoiõ ‹gennemsnitlig› e za ‘average’.
—
Шило на мило
Калька з нім.
»Шило на мило
Калька з нім.«
Чому б то? Я ж показав передше як протікав семантичний ссув (див. горі), й то цілком логічний розвій. Нема потреби бачити кальку там.