Значення слова

Статистика — наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів.

Приклад вживання

Статистика вивчає кількісний бік масових явищ і процесів у нерозривному зв'язку з їх якісним боком.

Походження

Слово «статистика» походить від латинського status — стан справ.

Слово додав

Перекладаємо слово статистика

долікознавство
11
Vadik Veselovsky 16 липня 2019
16 липня 2019

Цікаво.

30 вересня 2019

А той, хто аналізує чи досліджує статистику чогось — долікознавець.

5 жовтня 2019

Як для науки, то є гарний термін, а от як до практики: "долікознавство згадувань у тексті", "долікознавство посилань"? Мо, тоді "долік" стане за термін щодо практичних дій?

5 жовтня 2019

Олено Мазур, підтримую. долікознав/ство /ець для науки. ДОлік, долікОвий — для всього иншого.

5 жовтня 2019

Підтримую пропозицію розділяти різними словами тями "статистика (наука)" та "статистика (явище)".

долік
7
Vadik Veselovsky 16 липня 2019
11 квітня 2020

Що саме має тут передати префікс до-?

11 квітня 2020

Статистика робиться на вибірці і результати преносяться на все населення, тобто решт ДОлічується.

11 квітня 2020

Англійські визначення нічого про вибірку й подібне (в т.ч. населення) не містять:
https://www.merriam-webster.com/dictionary/statistics, https://www.investopedia.com/terms/s/statistics.asp, https://en.m.wiktionary.org/wiki/statistics. Коли й має де в статистиці місце якась вибірковість і специфіка її застосування, то є вже окремий конкретний момент.

12 квітня 2020

Надані визначення занадто поверхові і не передають сутності статистики.

12 квітня 2020

Ни їнші джерела, й їншими мовами, нич такого прямо, про що Ви кажете, не пишуть.
"...is the discipline that concerns the collection, organization, analysis, interpretation and presentation of data." (en.wikipedia.org: Statistics)
Що є "concerns"? То є доволі широка тяма. Просто "займається" (рішить). І рішить доволі широке коло задач: і "collection", і "organization", і "analysis", і "interpretation", і "presentation" даних. Та коли не Вікіпедія, та вже словнику M.Webster я вірю, принаймні більше ніж панови В. Веселівському.

облік
6
Євген Харитонов 31 липня 2019
lécyba
4

Вимова: {lʲit͡ʃ.ˈbɑ ~ lʲid͡ʒˈbɑ ~ lʲiʃ.ˈbɑ ~ lʲiʒˈbɑ ~ lʲe̝t͡ʃ.ˈbɑ ~ lʲe̝d͡ʒˈbɑ ~ lʲe̝ʃ.ˈbɑ ~ lʲe̝ʒˈbɑ}.

Хоча слово <лічба> є вже за ряд інших значень у суч.укр.м., я пропоную це слово, бо:
1) те саме, й більше значить і слово <лік>: "лічба; результати підрахунків; число, кількість; велика кількість" (ЕСУМ: лік¹);
2) версія польського походження форм з <і>: лік, лічба, лічити є крива, бо, форми з рефлексом *ѣ засвідчують й інші мови: рос. діал. <лека> (ж.р.) "кількість, підрахунок", срб. <лек> "камінь для влучення, в грі", друс. <лѣкъ> "гра в кістки" (значення гральних термінів тут вторинні з первісного *"підрахунки", далі "підрахунок очок у грі"); рефлекс *ѣ, відки <і> в укр. <лік>, та <е> в рос., срб., тут закономірно відбиває іє. *о-ступінь іменників, т. чином реконструюючи іє. праформу *loyk-, проти якого стоїть *е-ступінь дієслів: *leyk-, даючи в укр. <лик-/лич->; хоча ЕССМ пише, що <личити> (див. *ličiti там) є вторинне від іменинника <лик/лице>, гадаю, тут, у разі укр. <личити, лічити, лік, лик> може бути складніша співгра первинних і вторинних переплетень і взаємовпливів значень і форм;
3) праформу ...

אלישע פרוש 11 квітня 2020
11 квітня 2020

*loyk-, відки => *лѣк-, і далі <лік> в укр., тотожать (див. ЕССМ: *lěka/lěkъ II) з іє. *leqwo- "говорити", та його варіантом *loqwo- в лат. loquor "говорю" (відки, напр. colloquium "співбесіда" тощо). Туди же є ведено й слово <лік> "мед. засіб, лікування", від перв. *"говорене [заклинання]" (тому германська версія слів лік, лікар, лікувати є хибна – навпаки, назви для "лікаря" в сканд. мовах суть із прасл.).
Значення "рахунок, підрахунок, кількість, число" в прасл. *lék- (<=*loyk-) від іє. *loquo- розвинулося так: "говорити" => "сказане-засвідчене" => "засвідчений/оголошений/відомий/зарегістрований/наявний стан чогось" => "залишок/кількість наявного", тобто сучасною мовою "лік" є первісно *"звіт (англ. report) про стан, конкретно: кількісний".
Різниця тям *lék- у "лік, лічити, лічба ..." та *kyt-/*kit- у "число", друс. "чьсти, число, число, чисмя" є в тім, що перша тяма торкалася чисел/кількості й под. "статистично". Цікаво, що й нині в укр.м. ми зазвичай не вживаємо дієслово "лічити" в значенні калькуляційних задач, а скоріше для переліку, підрахунків, тобто для констатації результатів кількості, а для калькуляції скоріше слова: вичислити, обчислити, обчислення, та запозичення рахувати, вирахувати, підрахувати (хоча ясно, що є й перетин ужитку тих слів нині). Можливо, ся обмеженість "статистичним" первісним ужитком слів від *lék- і була, принаймні частково, поштовхом чи вільною дорогою для проникнення запозичення рахунок, рахувати.
Корінь *kyt-/*kit- у словах число, чистити, друс. чьсти, чисти, число, чисмя, а також читати, що первісно значило як "збирати/перебирати/розбирати літери – читати", так і "збирати числа – рахувати, лічити", первісно значив "розрізняти, перебирати/розбирати, розділяти", що й стало зручним для передачі словами таких ідей матем. ("числових") операцій як складання, віднімання тощо. Дієслово лічити передусім значить просто подати кількісний, номінальний стан.
Відтінок "статистичного" контексту є й у друс. слові от-лѣкъ "залишок", тобто то є просто звіт про кількість.
Дане тут слово лѣчьба, як і будь-який інший іменник на *-ьба, є віддієслівний, тобто тут від дієслова лѣчити, яке саме є від іменника лѣкъ "лік". А виходячи з усього писаного вище, значення дієслова лѣчити первісно має бути якраз "регіструвати/зазначали кількісні дані" (ще раз, не виконувати математичні, "числові" операції), що в істоті є, іншими словами, "збір даних, у кількіснім/числовім вираженні", себо: "вести статистику". А відти й похідне слово лѣчьба як "ведення статистики" та "статистика" як така.
Звісно, розрізнення поняття статистики як діяльності й науки є зайве, бо зумовлює таку різницю вже самий контекст і ситуація вжитку.

21 вересня 2020

Щось я не розумію, то на Словотворі пишуть, що лік є лядське, тут Ви пишете, що нелядське. Де правда, де кривда?

21 вересня 2020

А взагалі +, и без пояснень одразу зрозуміло.

2 червня 2021

Léc ne e lẽdske. To e pitwm tuar wd prasloüénsca *loyk-, de *-oy- da rousske <é>; *oy e iménna ména do *ey (→ rous. <i>) déyeslwfnui ménui u *leyk- u rous. lik, lic, liciti.

державство
2

За прикладом інших мов. Та й саме походження слова, - статистика — наука про державу.

Махно Рус 20 липня 2019
доліччя
2

Скорочений варіянт від «долікознавство».

Andrii Andrii 1 жовтня 2019
11 квітня 2020

А що саме має тут передати префікс до-?

cismẽ
,
cismen-
,
cismẽ-
2

http://oldrusdict.ru/dict.html#: чисмѧ "число; количество; счет; счисление; подсчет голосов; голосование; порядок; состав; мера; предел".

אלישע פרוש 2 червня 2021
2 червня 2021

Рупо, +.

сукупництво
1

Статистика вивчає сукупності.

12 серпня 2019
учет
0
Олена Мазур 22 липня 2019
2 серпня 2019

За аналогією до "причет" (церковний) тощо. З наголосом на 1 склад.

залежництво
0

Бо вивчає залежність одних явищ/подій/предметів від инших

Карл-Франц Ян Йосиф 3 вересня 2019
7 травня 2020

Та інколи то просто цифри. "Залежництво" б до "кореляції" гарно приклалося.

14 травня 2020

До речі, гарна думка, добродійко Олено.

14 травня 2020

Дякую! Воюю потрошку з дюже науковими - бо ж ненашинськими - термінологічними паралелізмами: "перекладознавство" - "транслятологія", "відтворення" (значення) - "передача"... гребемо звідусіль, своє забуваючи.

14 травня 2020

Ех, і не кажіть: маю колегу, який навідріз відмовляється називати людей "друже", "пане", "добродію", і всіх називає "джентельменами", навіть у гості коли приходить, навіть на пікніку! Перше це здавалось дотепним, але коли він розказує про "джентельмена Шевченка" та "джентельмена Франка", це вже трошки смішить :)

числознавство
0
Mike Svystun 21 січня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями