uelebiti, uelediti
Матеріали до словника говірок Буковини: вале́бний, веле́бний, веле́дний "1. шановний".
Видозміна того самого «штити» (r2u.org.ua: ?тити), і в давньоруській мові було «чисти».
Видозміна того самого «штити» (r2u.org.ua: ?тити), і в давньоруській мові було «чьсти».
Цти.
А ще "штити".
+
Не суржик.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65105-chtyty.html#show_point
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66434-shtyty.html#show_point
Cyto’ste xotéli cazati tuim "а ще"?
Те й хотів.
Тоді Ваш коментар слід розуміти так, що Ви інтерпретуєте форму <штити> як окреме слово, що є невірно...
Не слід так розуміти.
Це правописні одміни того самого слова. Вимовляти їх годиться однаково.
Cyto znacity "вимовляти їх годиться однаково"? {t͡ʃ} ta {ʃ} sõty rwznœ zuõcui.
《Cyto znacity "вимовляти їх годиться однаково"? {t͡ʃ} ta {ʃ} sõty rwznœ zuõcui.》
Там тілько букви різні, а не гуки.
<Там тілько букви різні, а не гуки.>
?
[t͡ʃ] ta [ʃ] — rœuzni gouci, ‹c› — odino pisymea.
Моск. чтить.
І що з того? А "голова" буде "голова", "рука" буде "рука", "нога" буде "нога" тощо.
А «шанувати» буде «шанувати» і «дякувати» буде «дякувати».
Ой, даруйте, ви ж тільки спільні з польською мовою слова оголошуєте запозиченнями.
Навіщо Ви брешете, пане Веселовський?
Нас тут лише двоє.
Якщо Ви звертаєтесь не до себе, то мушу зауважити, що я не Веселовський. :)
Як на мене, Ви не видержуєте спиту на качку. Та дарма. Хоч як Вас звуть, Ви кажете неправду. І чому "мушу"? Хиба Вас хто силує?
Потреба дотримуватись здорового глузду змушує.
Добрий розум у голові мають чи його не мають, одначе його не додержуються. А слова "мусити" вжито таки не доречі.
"Ой, даруйте, ви ж тільки спільні з польською мовою слова оголошуєте запозиченнями"
п. сzcić «шанувати;ч. ctíti, ст. čstíti «шанувати; частувати, приймати гостя», слц. ctit’ «шанувати», болг. почи́там, м. почита, схв. čàstiti «тс.; частувати», слн. častíti «шанувати», стсл. чьстити «
Це не московське слово, а спільнослов'янське
<Навіщо Ви брешете, пане Веселовський?>
Decyto u tœumy e.
+
+