Д. Поруш просто (прямо) переклав латинське ⟨sinus⟩ у первісному значінні "лука, кривина", але, як пишуть у словницях, наприклад на Wiktionary (https://en.wiktionary.org/wiki/sinus), математичне значіння самого латиснького слова ⟨sinus⟩ постало через перекладацьку хибу.
Ось що пишуть на Wiktionary:
The mathematical sense “chord of an arc, sine” was introduced in the 12th century by Gherardo of Cremona as a semantic loan from Arabic جِيبَ (jība, “chord, sine”) (ultimately a loan from Sanskrit ज्या (jyā, “bowstring”)) by confusion with جَيْب (jayb, “bosom, fold in a garment”).
Тобто, Герардо Кремонський хибно переклав оравське слово ⟨جِيبَ⟩ "тятива, хорда, синус", як ⟨sinus⟩ "кривина; бганки на одежі; пазуха", сплутавши його з ⟨جَيْب⟩ "пазуха, бганки на одежі" , що їх на той час писали однаково (консонантне письмо). А вже згодом інші математики черпнули в його це слово.
Отже, такий переклад зробить честь історичній пригоді із хибним перекладом оравського слова, але сам не одповідатиме потрібному значінню морфемно-семантично.
Тобто ви все же стойите за виправління тойи хиби?
Авжеж, чому б не виправити. Можно, наприклад, послідкувати за логікою первісного оравського та індійського слова, що його потім хибно переклали італійці або щось своє вигадати. Я взагалі й не проти сліа ⟨пазуха⟩ або ⟨кривина⟩ чи ⟨лука⟩, але ж у цьому разі вони не вказують на значіння синуса
Я нагилив ‹тятиця›
»Д. Поруш просто (прямо) ... <...> ... через перекладацьку хибу ... <...> ... by Gherardo of Cremona as a semantic loan from Arabic ... <...> ... by confusion with ... «
@Євген Ковтуненко (
@Bœgdan Youxyco)
Ne “prosto“. Ta „confusion“ e tam ino ou Oravœu — ne u rousscœmy ‹lõca› ni u latinscœmy ‹sinus›. Lat. ‹sinus› ne znaci ino „lono“, ale i criviznõ ci dõgõ rodovo (otomou znaci i lõcõ moria). A sõscrytske slovo e perviesno, i znaceigne’ho e „dõga, lõc/lõca“ — tege he i ou lat. ‹sinus› ci rous. ‹lõca›.
Aino, u Meréjie pisié o „chain of historical mistranslations“, ta odinà „mistranslation“ tam e ou Oravœu. Rousske i latinske slovie tòcyno teacnõty sõscrytscomou znaceignemy.
»Я нагилив ‹тятиця›«
Tó scorieye Vui (ta p. Cóutounenco) ’ste xuibno ròzoumieli vuiclad „half chord“, miechauxi pœymui „chord“ ta „chord of an archer’s bow“. Prote, sõscrytske slovo iz znaceignemy „half a chord“ znaci ne „chord of an archer’s bow“ ale „chord of a circle“ → „half-chord of a circle“. Otge tam izveazoc iz „lõcomy i teativoiõ“ e utorinen, coli i tó.
Ocivisto, dauneinodscœi vuiceinsciçi coristaxõ yz ynui verviçie tvoriti yno zemlepisno colo. Tomou „pœuverviça“, sloveisno, znaci „pœucolo“. Ale latinscoiõ ‹sinus› i rousscoiõ ‹lõca› ouge znacity „pœucolo“, bo ‹lõca› e „dõga“.
Teativa teagyco mogé œddati znaceigne „sinus, pœucolo“ yac use peata e, otge preama.
Це ж треба, на якісь слова, що доцільно перекладати, у когось одразу великі пальці «падають», а тут хтось навіть уподобав, і ніхто — навпаки (я перший)
Чому ні? Бо путнього не буде?)
та так... Перекласти це --- витворити якесь слово й домовитися, що воно позначатиме синус (і так з усіма словами для тригонометричних функцій). Тут або геніяльна вигадка чиясь, або лишити як є. Я не вірю, що можна створити слово, яке у самім устрої своєму міститиме це значення
Наприклад, давні індійці, як пишуть у словницях, уживали слова ⟨अर्धज्या⟩ на позначіння "синуса", що просто переклавши значило "півтятиви".
Так його назвали через те, що в описаному простокутньому трикутнику, що його створили з рівноногого трикутника з ногами — спицями (радіусами, R = 1), та основою — тятивою (хордою), прочеркнувши од маточини (центра) просто до середини тятиви (хорди), довжина половини цієї тятиви (катета нового простокутнього трикутника, противний до половини первісного кута рівноногого трикутника) — це синус половини первісного кута рівноногого трикутника, чи пак всього кута нового простокутнього трикутника
»просто переклавши значило "півтятиви".«
Otógy bo ne „pœuteativa“ a „pœuverviça“ („half-chord“). Ta móuva e ne o „chord of a bow“ ale „chord to make a circle“.
lõca
/ˈlʊkɑ ~ lʊˈkɑ/
___
V. Suriezn., 50: ‹лука (лѫка)› „кривизна, изгиб“, tamge lat. ‹sinus›.
🤭
Ну і що це? Я теж знайшов у ГРАКу "Синус — вусатий синок" (біля "Хрестоматія — церковна наука" й "Інтеграли — зарубіжні музиканти") з журналу "Перець", але нащо ви це додаєте?
Bo "ви тут творите мертву мову". Так, ми пливемо проти течії, то й що?
апельсинус і кокосинус
Це тангенс і котангенс 🤭
Вам смішки, а назви-то цих функций перекласти можемо, не святі горщики.
Вперед 😁✌
Тільки не ногами