Колобіжна уява про час - рух по колу, черга наворотніх явищ, що пов'язані із змінами в природі. Слово, що вже було утворене - колодар (календар). Циклічні процеси - колобіжні (колові, обертові, навертові) перебіги.Циклічні повторювання - колобіжні навороти, циклотрон - колобіжний пришвидчувач, циклоїда та инші - колописки. Автоматичний цикл - самочинний колобіг. Асиметричний цикл - непомірний колобіг, термодинамічний цикл - теплорозгонистий колобіг.
+++
Латинське cyclus та грецьке ϰύϰλος означає «коло», і споріднене з праслов'янським kolo, укр. ко́ло.
Тай у чеській мові цикли звуть колобігами — cs.wikipedia.org: Koloběh
+++
Латинське cyclus та грецьке ϰύϰλος означає «коло», і споріднене з праслов'янським kolo, укр. ко́ло.
Тай у чеській мові цикли звуть колобігами — cs.wikipedia.org: Koloběh
веремя - старе маловживане українське слово, присутнє також у давньоруській мові і означало завершиний цикл, коло дії. До прикладу у російській мові слово "время" є церковнослов'янським варіянтом нашого веремя, але змінило значення і стало просто позначати час. Слово веремя саме по собі обозначає цикл тому як на мене це найкращий варіянт. До того ж інші значення слова "веремя/веремє" на Заході України це "погода", а на волині тимчасовість, час, цикл, як у слові "веремянка" - тимчасове житло.
Верем'я — це хороша погода, надавши нового значення слову, ми можемо втратити старе.
Я б волів знайти инший відповідник слову "цикл", можливо з основою "верем" але не ідентичне до "верем'я"
А відки Ви взяли, що в давньоруській мові це означало цикл? В матеріалах давньоруської мови Срезневського є болгарське время з значінням "час", а не "цикл". http://oldrusdict.ru/dict.html#
І про "тимчасовість, час, цикл" на Волині звідки дозвольте поцікавлюсь взяли?
Вимагаю від Вас предметно аргументувати Ваше твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ. Я вже можу його спростувати тими же памятками з того же Срезнівського, але почекаю, бо хочу а бисьте Ви явили своє глупство. Ваш тяг ("хід").
До чого тут "час", я ж кажу, що немає значіння "цикл". А коню без сідла гадати, як воно мало бути 1000 років тому, та хоч означало "вишивання хрестиком", мене цікавить сучасна мова, а ремст мій був до того, чи дійсно є джерела, де "время" вжито в значіння "цикл" чогось окрім погоди. Вже дуже дивно мені буде читати "тектонічне веремя" або щось таке.
А тепер "спростуйте" мене глупого Вашими памятками будьте ласкаві, коли Лексикон словенороський Памва Беринди перекладає церковнослов'янське "время" руським словом "час", а "временний" словом "дочасний" що свідчить, що вже в тому столітті верем'ям позначали лиш погоду, але не час.
Ще коментарем вище, пославшися на памятки в Срезнівського Вас цікавило питання давніх значень того слова. Відчувши же з моєї відповіди Вам, що Ваше твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ пригорає, Ви тут же переметнули в инший бік – тут уже Вас зразу цікавить "сучасна мова". Я чекаю на аргументовану відповідь, яка має підтвердити Ваше (голослівне!) твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ в пам'ятках Срезнівського.
И для чого є оте баснослів'я з "конем без сідла"? Гадаєте то додасть переконливости? У мене то викликає ще більше враження демагогії.
Спершу відповіджте по сути мойого питання до Вашого твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ в пам'ятках Срезнівського. Спершу розберімося з сим, а потім буде про питання значення "цикл" у зв'язку зо словом ueremẽ.
___
Чесне слово, пишу, повністю повторяючи ті самі тези, як для хворого на амнезію... Бо Ви знову відведете суть кудись инде...
Я не маю на це часу. Навмисне вам процитував Памва Беринди. Якщо раніше було значіння "час" нехай собі було, а забуло, а я ж узагалі про цикл говорив, так ні треба притягнути сварку як цапа за бороду.
Я не такий молодий, щоб сидіти до 1 ночі і доводити щось людині, яка мене привселюдно прозиває голослівним демагогом та дурнем.
Гуляйте собі з Богом, Єлисіє.
Лексикон словенороський Памва Беринди перекладає церковнослов'янське "время" руським словом "час", а "временний" словом "дочасний". Уже в 1600 роках це слово не мало значіння часу, а лиш погоди.
крѫг
Сесе слово є вжито в друс. памятках у значенні "цикл".
Крѫгъ сълньца числа 28, вьрѫцѣлѣто 7, а лунѣ крѫгъ 17. (вьрѫцѣлѣто є вид розділу/частинаи в церковнім місяцеслові)
Ачє ли жє хочеть, како вѣдати сълньчьнъи крѫгъ, бѫди ти вѣдомо, а есть іако в а~ (число "1", "перший") дьнь мѣсѧца октѧбріа настаіеть сълньчьнъи крѫгъ.
Вважаю, що слово "обіг" можна вживати не тільки в економічному контексті: r2u.org.ua: обігr2u.org.ua: цикл На додачу, воно явно включає в себе префікс "О(б)-" в контексті "кола": [ЕСУМ. Том 4. С. 124], а колообіг/колобіг/кругообіг/кругобіг мені здаються штучними двокореневими кальками з російської мови й водночас тавтологіями.
Латинське cyclus та грецьке ϰύϰλος означає «коло», і споріднене з праслов'янським kolo, укр. ко́ло.
Тай у чеській мові цикли звуть колобігами — cs.wikipedia.org: Koloběh
Що - кіль (жіночого роду), чого - кілі, на чому - на кілі.
ЕСУМ:
Крятати — повертати, звертати, від прасл. *krętati «бути в круговому русі, обертатися; насилу йти; зрушувати; скручувати», пов’язане з *krǫtiti «крутити», давньоруським крятати «рухати, посувати», українським кріта́тися «неспокійно кидатися в різні боки; робити крок назад», кря́татися «бути зайнятим, клопотатися».
Цикл — завершена послідовність функціонування матеріально-технічних компонентів об'єкта чи явища в просторі та часі. Коло подій, явищ, частин.
Другий цикл завершився.
лат. cyclus, від грец. kuklos − круг
Перекладаємо слово цикл
Колобіжна уява про час - рух по колу, черга наворотніх явищ, що пов'язані із змінами в природі. Слово, що вже було утворене - колодар (календар). Циклічні процеси - колобіжні (колові, обертові, навертові) перебіги.Циклічні повторювання - колобіжні навороти, циклотрон - колобіжний пришвидчувач, циклоїда та инші - колописки. Автоматичний цикл - самочинний колобіг. Асиметричний цикл - непомірний колобіг, термодинамічний цикл - теплорозгонистий колобіг.
календар походить від латинського календа і не пов'язане з колом
+++
Латинське cyclus та грецьке ϰύϰλος означає «коло», і споріднене з праслов'янським kolo, укр. ко́ло.
Тай у чеській мові цикли звуть колобігами — cs.wikipedia.org: Koloběh
Для чого є там -bég?
Думаю, що якщо хтось скаже про "коло води" чи "круг води" то людині буде неясно чи то про калюжу, чи то про цикл обігу води. Тому дали -bég.
Точний переклад, давньоруське.
+
+++
Латинське cyclus та грецьке ϰύϰλος означає «коло», і споріднене з праслов'янським kolo, укр. ко́ло.
Тай у чеській мові цикли звуть колобігами — cs.wikipedia.org: Koloběh
веремя - старе маловживане українське слово, присутнє також у давньоруській мові і означало завершиний цикл, коло дії. До прикладу у російській мові слово "время" є церковнослов'янським варіянтом нашого веремя, але змінило значення і стало просто позначати час. Слово веремя саме по собі обозначає цикл тому як на мене це найкращий варіянт. До того ж інші значення слова "веремя/веремє" на Заході України це "погода", а на волині тимчасовість, час, цикл, як у слові "веремянка" - тимчасове житло.
Гарно.Підтримую.
Ці словники подають: "верем'я" - погода, хороша погода r2u.org.ua: верем'я
Дивіться в СУМі. sum.in.ua: veremija (2-ге значення).
А як що-до мотоцикл? Контекст важливий!
Друге значення слова веремія - не означає послідовного виконання дії, скоріше безлад та хаос.
Мотоцикл - це просто калька без збереження змісту.
Тут апостроф потрібен.
Верем'я
Верем'я — це хороша погода, надавши нового значення слову, ми можемо втратити старе.
Я б волів знайти инший відповідник слову "цикл", можливо з основою "верем" але не ідентичне до "верем'я"
Ні. Веремя це час. Тільки простослівна форма, у публіцистичному стилі краще - время.
А ще краще "кругавоє врємя", тоді геть без простослів'я будь-якого.
А відки Ви взяли, що в давньоруській мові це означало цикл? В матеріалах давньоруської мови Срезневського є болгарське время з значінням "час", а не "цикл". http://oldrusdict.ru/dict.html#
І про "тимчасовість, час, цикл" на Волині звідки дозвольте поцікавлюсь взяли?
Вимагаю від Вас предметно аргументувати Ваше твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ. Я вже можу його спростувати тими же памятками з того же Срезнівського, але почекаю, бо хочу а бисьте Ви явили своє глупство. Ваш тяг ("хід").
До чого тут "час", я ж кажу, що немає значіння "цикл". А коню без сідла гадати, як воно мало бути 1000 років тому, та хоч означало "вишивання хрестиком", мене цікавить сучасна мова, а ремст мій був до того, чи дійсно є джерела, де "время" вжито в значіння "цикл" чогось окрім погоди. Вже дуже дивно мені буде читати "тектонічне веремя" або щось таке.
А тепер "спростуйте" мене глупого Вашими памятками будьте ласкаві, коли Лексикон словенороський Памва Беринди перекладає церковнослов'янське "время" руським словом "час", а "временний" словом "дочасний" що свідчить, що вже в тому столітті верем'ям позначали лиш погоду, але не час.
Вам би хіба на болгар взоруватися. Й не здивувався, якби дізнався, що в Вас там родичі рідні.
Ще коментарем вище, пославшися на памятки в Срезнівського Вас цікавило питання давніх значень того слова. Відчувши же з моєї відповіди Вам, що Ваше твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ пригорає, Ви тут же переметнули в инший бік – тут уже Вас зразу цікавить "сучасна мова". Я чекаю на аргументовану відповідь, яка має підтвердити Ваше (голослівне!) твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ в пам'ятках Срезнівського.
И для чого є оте баснослів'я з "конем без сідла"? Гадаєте то додасть переконливости? У мене то викликає ще більше враження демагогії.
Спершу відповіджте по сути мойого питання до Вашого твердження про болгарське походження значення "час" у слова ueremẽ в пам'ятках Срезнівського. Спершу розберімося з сим, а потім буде про питання значення "цикл" у зв'язку зо словом ueremẽ.
___
Чесне слово, пишу, повністю повторяючи ті самі тези, як для хворого на амнезію... Бо Ви знову відведете суть кудись инде...
Я не маю на це часу. Навмисне вам процитував Памва Беринди. Якщо раніше було значіння "час" нехай собі було, а забуло, а я ж узагалі про цикл говорив, так ні треба притягнути сварку як цапа за бороду.
Я не такий молодий, щоб сидіти до 1 ночі і доводити щось людині, яка мене привселюдно прозиває голослівним демагогом та дурнем.
Гуляйте собі з Богом, Єлисіє.
Ну, ясно, з'їхали'сте. І де би був час, коли треба швиденько що луча давати чим побільше.
Усього Вам доброго, Єлісеє.
З'їхали.
Лексикон словенороський Памва Беринди перекладає церковнослов'янське "время" руським словом "час", а "временний" словом "дочасний". Уже в 1600 роках це слово не мало значіння часу, а лиш погоди.
Верем'я — Хорошая погода. «По слоті верем'я» (Словарь Грінченка, 1909р.)
крѫг
Сесе слово є вжито в друс. памятках у значенні "цикл".
Крѫгъ сълньца числа 28, вьрѫцѣлѣто 7, а лунѣ крѫгъ 17. (вьрѫцѣлѣто є вид розділу/частинаи в церковнім місяцеслові)
Ачє ли жє хочеть, како вѣдати сълньчьнъи крѫгъ, бѫди ти вѣдомо, а есть іако в а~ (число "1", "перший") дьнь мѣсѧца октѧбріа настаіеть сълньчьнъи крѫгъ.
+
Вважаю, що слово "обіг" можна вживати не тільки в економічному контексті: r2u.org.ua: обіг r2u.org.ua: цикл
На додачу, воно явно включає в себе префікс "О(б)-" в контексті "кола": [ЕСУМ. Том 4. С. 124], а колообіг/колобіг/кругообіг/кругобіг мені здаються штучними двокореневими кальками з російської мови й водночас тавтологіями.
Хороша думка
давньоруське
Латинське cyclus та грецьке ϰύϰλος означає «коло», і споріднене з праслов'янським kolo, укр. ко́ло.
Тай у чеській мові цикли звуть колобігами — cs.wikipedia.org: Koloběh
Що - кіль (жіночого роду), чого - кілі, на чому - на кілі.
ЕСУМ:
Крятати — повертати, звертати, від прасл. *krętati «бути в круговому русі, обертатися; насилу йти; зрушувати; скручувати», пов’язане з *krǫtiti «крутити», давньоруським крятати «рухати, посувати», українським кріта́тися «неспокійно кидатися в різні боки; робити крок назад», кря́татися «бути зайнятим, клопотатися».
Як колесо долі. У якості синоніму.