За взірцем слова двоко́лесо – велосипед, яке вживав В. Винниченко у "Сонячній машині" і не лише він:
Nagolós tacui ymaié, viedie, bouti na ‹•le•› i u ‹tricoléso› i u ‹dvocoléso›. ‹Dvocoleso› z nagolósomy na ‹•co•› zvynity he prosto „a double wheel“, ne „a bi-cycle [vehicle]“, sbt. ni bui dvie colesi iz odina bocou na odinie osi.
Як я зрозумів, то кажете, що наголос має бути на е, бо два коле́са, а не подвійне ко́лесо, але напримір двозву́к, двобі́й наголос як у форми однини
Aino.
Наголос просто як у прикметнику ‹триколе́сий›
Од прикметника 'триколісний' + '-ик'
Tac, izgoden, cyto tó dobraia proposittia u Carolinui, ta tepervy ceastieyche cazjõty trycoleisnuy, a ne trycolesuy, otóg’ taca modely na -nic, ymabouty, productivnieycha 🙂
>dobraia
-ia?
dobrà, ne dobraya
dobraia proposittia, але proposittia (e) dobrà.
Так само, як: straxynuy pes, але pes (e) straxen
@Вовкун
Aino, ‹tricolo›, ‹tricœl›.
I ‹tricœl› i ‹tricolo›, pri ceimy ‹cœl, colo› ròzoumieti he yno primeitno do ucladenoho m. ‹vœz› ci n. ‹vozilo, vœzlo›, uzgleadno. Por. ‹colo, cœl› he primeitno iz ‹dóugo•rõc, •a, •o›, ‹xesti•pal, •a, •o›, ‹tri•nœg, •noga, •nogo›, ‹sinezõb, •a, •o› tc. Ino tac tó dasty ciouttye, ne tó, ‹tricolo, tricœl› znacitime prosto „tri cola“.
+