Велосипе́д (також: зах. укр. ро́вер, схд. укр. ла́йба). Слово «велосипед» прийшло до нас із Франції (vélocipède) і походить від двох латинських слів: velox — швидкий, і pedes — ноги. Як на мене то краще вже ровер
З Франції через Росію.
навiщо мiняти шило на мило, тобто одне запозичене слово на iнше? ровер - таке ж iншомовне, як i велосипед.
Шило – франко-московське, мило – польське/білоруське.
Я в такому випадку надаю перевагу милу перед шилом.
Навiть вiрш склав з цього приводу: Коловерт старенький листоношi Крiзь сум´яття й негаразди мчить. Вiд коханої листа, дорожче грошей, Привезе менi за одну мить.
То було давно й неправда))
Тепер тiльки коловорот у тому значеннi
<коловороТ В Тому>...
Яке?
<маЄ Инше>...
>Змініть на "обертáн"
Навіщо?
Словотвір за допомогою суфікса -ан – нетиповий, непритаманний українській мові.
Це не москвинська: братан, дружбан тощо
для чого мiняти шило на мило, тобто одне запозичене слово на iнше? ось справжнiй ровер: https://auto.yandex.ua/rover/75/4721577?from=wizard.vendor&rid=143
Хоч і запозиченя але саме в українському варіянті використовується у значенні велосипед й принаймні на заході є давно усталеним, залишається розповсюдити на схід, бо я хоч і зі сходу але ніколи не чув ніякої лайби
В більшій частині України взагалі вживаний суржик або російська замість нормальної української мови.
Кому чуже, а кому й рідне. Загалом давно відоме слово і явно більш вживане, і більш своє ніж будь-який новотвір
Коли Ви з Західної України, то, може, Вам це слово рідне. А більшості українців воно не рідне та непотрібне. А головне: Ваша думка суперечить меті цього проєкту.
Я-то може й з Західної, але воно й тут теж “невживане” й “непотрібне”, навколо чую переважно “вєлік”, втім сам як казав, так кажу “ровер”…
За такі слова українців треба бити шкіряним прутнем поки не забудуть усі польскі слова (жарт, либоньіт)
І російські теж. :-)
Ровер – польський суржик.
А ще це як памперс. Ровер виробляла колеса, Памперс – пiдгузки.
Хоч і не прихильник цього слова, але літературна мова заснована на діалекті. Конкретно Українська літературна мова на основі центрального (полтавського) діалекту.
>Хоч і не прихильник цього слова, але літературна мова заснована на діалекті. Конкретно Українська літературна мова на основі центрального (полтавського) діалекту.<
То що, треба казати всім "лісапет"? 🧐😜
Я когось змушую чи що?
Ровер то не є польський суржик. То слово яке з'явилося в українській та польській одночасно. У Львові багатії мали велосипеди британської фірми Rover, від якої й пішло це слово. Казати що це полонізм неправильно. Пам'ятаємо, що у Львові навіть у часи Австро-Угорщини жило купа українців, а за межами Львова жили лише українці. Саме зі Львова це слово розійшлося рештою західної України, не від поляків.
Але все одно, це шило на мило.
I cyto to ménity? Slôuo e tioudye tac ci tac.
Та я ж написав, що це слово всеодно не підходить для перекладу. Люди вище говорили, що це польський суржик, але він не є польським суржиком. Я й про це написав.
¿Problemas?
Ронію, там є така кнопочка: "відповісти".
А ще руська мова має звертання)
Хоча я це слово сам використовую, але воно не годиться як наш відповідник. Треба українське похідне слово. Але ровер це ні в якому разі не полонізм!
Краще коловерт
Вже у використанні, можна й не придумувати нового.
++++++++++
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
рос. Велосипе́д = укр. Самока́т, самока́тка.
А ролери стали звати самокатами лиш в період СРСР, це нав'язаний суржик, який треба винищити як усі нав'язані комуністами слова-помиї:
ролер (самокат)
Гарне слово, але буде плутатися з сучасним розумінням самоката через вплив російської.
Я би замінив. Просиш два найбільші онлайн магазини користати це слово і через два роки про велосипед усі забудуть.
Поширене слово на сході
Теж цікаво.
Колись шукав, так якоїсь певної й не знайшов.
На Полтавщині тільки звичайний “вєлік”-“велосипед” і чув...
На Донбасі в селах кажуть так
+
Можна ще використовувати "лейба", аби не сплутати з човном.
шановні, а можна наголос поставити, коли слово додаєте? чи може ви вважаєте, що решта читачів мають екстрасенсорні здібності й відповідно самі здогадаються?
А що поганого в тому, щоб поширити Україною діалектне слово як основне? Якщо воно не чужинського походження й часом може бути автентичніше, ніж основне літературне слово, то чому ні? Конкретно за "лайбу" і її походження важко сказати, але в цілому іноді в діалектах дуже навіть чудові слова.
погоджуюся з 𝖕𝖆𝖓𝖎𝖆𝖓𝖐𝖆.
Велосипе́д – велосипе́д, самока́т, самока́тка. 
r2u.org.ua: самокатка
Від "два колеса" (колесо раніше називали і колом) у двоїні.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Слово не придумав, ось карта діалектів
http://www.hroniky.com/news/view/11247-karta-dialektiv-zakhidnoi-ukrainy
Чув у Вижницькому й Кіцманському районах Чернівецької области.
Цікавий документ: https://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/5-1998_OCR.pdf
Це один з випусків 1998 року журналу "З бібліотеки ЮНАК-а". Це журнал, що видавали в Канаді українська діаспора (як я зрозумів, зі заходу України).
———————
Уривок з цієї статті: http://plast.org/publishing/
«Юнак» (попередня назва «Молоде життя») — це ілюстрований місячник, який виходив у 1946—1949 pоках в Німеччині, 1950 р. в Канаді, в 1951—1959 роках у США, а з 1963 р. відновив появу в Канаді, де виходив до середини 2000-х років. Не можна не згадати тут його найвідоміших і багатолітніх невтомних редакторів: пл.сен. Любомира Онишкевича, пл.сен. Ольгу Кузьмович і пл.сен. Оксану Закидальську, редакторку журналу в дев’ядесятих-двотисячних роках. «Юнак» завжди реагував на виклики часу, намагався бути цікавим і корисним своїм читачам. Журнал інформував про життя і працю юнацтва, об’єднував пластову молодь, у ньому завжди були «спроби молодого пера», дописи до хроніки, рецензії на прочитані книжки, на нові музичні платівки, репортажі з таборів, мандрівок тощо. Колишні юнаки — співробітники «Юнака» зі своєю творчістю вийшли на сторінки загальногромадської преси. Чимало відомих журналістів, письменників і поетів дебютували у свій час в «Юнаку». На початку 1990-х журнал «Юнак» ще кілька років тиражувався в Україні, поки крайова булава УПЮ не почала друкувати журнал «Юнацтво». Зрештою, пластове юнацтво всіх країв мало змогу передплачувати собі часопис «Юнак» ще до середини 2000-х.
———————
Так ось. Перший же розділ цього випуски пише:
"РОВЕР, ВЕЛЬОСИПЕД, ЧИ КОЛЕСО?
В українській мові трикутноподібний кусок заліза з двома колесами, двома педалями, сідлом, кер мом, ланцюгом і різними іншими дзиндз-
ликами має аж три назви: ровер, вельосипед і колесо. Чому аж три? Звідки вони походять? Котра назва є правильна?
В новацтві є вмілість Наколесник. Назва наколесник походить від слова колесо. Так звали ровери/ вельосипеди деякі люди на Україні на початку століт тя (тоді також авта звали самоходами).
Яке слово є більше правильне? Ніяке! Можеш вживати яке хочеш. На Україні в основному вживають слово велосипед (без м’якого знака), а тут ми переважно вживаємо ровер."
Також ось, що таке наколесник у львівській говірці: http://slovopedia.org.ua/101/53405/1064844.html
і що таке колесар: http://slovopedia.org.ua/101/53402/1063637.html
Вже на початку 20 сторіччя проводились змаги у наступних різновидах наколесництва: австралійський біг наколесників по біжні на трасі 10 км, перегони на торі, перегони на шосі.
Винниченко у Соняшній машині вживає це слово. Двоколеса, мотороване двоколесо
* дума: (дія) вертіти педалі
* утворено від з частки "верт-" від дієслова "вертіти" та наростку "-ень"
* див. 
goroh.pp.ua: вертіти
Я завжди відкритий для якісної критики.
Від "два колеса" у двоїні.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
На сході велосипед звуть лайбою (то такі човни), кололайба — лайба з колесами (колесо у старіші часи називали колом)
На сході велосипед звуть "лайба" (вид човна)
uk.wikipedia.org: Лайба
* дума: (дія) вертіти педалі
Утворено з двох часток. Першою є "верт-" від дієслова вертіти. Друга "-рух" та "руш" пряма та перетворена форма слова рух.
goroh.pp.ua: вертіти
goroh.pp.ua: рух
Я завжди відкритий для якісної критики.
Колесі через І. Співзвучне із "колісниця".
Колесо походить від слова коло. А "коло" у двоїні — колі (двоколі, чотири колі). Тобто ікавізмом можна зберегти передачу в корені слова двоїни КОЛІ+сІ.
Звідки "і" у відкритому складі ?
Звідтіль, як і у слово "дІ-ди". У відкритому складі І.
Колісі походить від сполучення двоїнного КОЛІ та -СІ.
Dima Malz Плутаєте. У відкритім складі етимологічне *е якраз лишається.
Добре, не ітакізм, а просто сполучення Колі+сі.
А що є там оте "сі"?
Виконує ту ж функцію, що і "со" у слові "колесо", чи "да" у "колода".
Добре, що "ітакізм" виправили. А решту дурниць?
Колесо походить від слова коло. А "коло" у двоїні — колі.
+ верт(іти).
але це либонь змосковлена форма. Бо рушиться обертом педалів за допомогою ступнів.
педаль
На сході велосипед звуть "лайба" (вид човна)
uk.wikipedia.org: Лайба
Колесо походить від слова коло. А "коло" у двоїні — колі.
+ крут(ити).
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також колісчиця.
Від коліща (також колісча, колісце) (я так розумію від коліш (колесо на валу) + -ча як у дитинча, дівча, хлопча, кабанча, курча, тд.) — невелике колесо.
ЕСУМ (коло): goroh.pp.ua: коло
На зразок колісниця (від колесо) — двоколісний візок (повіз) з конями.
Також подобається як перегукується з "візниця" запропонована для автомобіль та "громівниця" для електромобіль
Використовувалася на рівні з "лайбою" на Донбасі. Мій батько казав, що в дитинстві коли ще жив в селі всі казали "лайба" або "лейба". Варіянт "лейба" можна використовувати, аби не сплутати з човном.
Мотивація – обертання колеса? Це і до мотоциклів, і до автівок, та взагалі до будь-якого колісного транспорту.
Велосипед – ступоверт, бо рушиться обертанням ступнів, ступирів.
педаль – ступир.
Для тих, хто ліпить слова бездумно, навмання.
Завжди думайте про похідні, а не "ітаксайдьот" чи "какаяразніца"
Гадаю нам би став у пригоді розбір творення похідних в інших мовах, тому дам приклад з німецької.
Велосипед то його похідні українською, переклад німецькою та дослівний переклад українською:
велосипед – Fahrrad – їздове колесо
велосипедист – Rafahrer – колесоїзд
вело(сипедний) – (Fahr)rad- – (їздо)колісний
велодоріжка – Radweg – колісний шлях
веловулиця – Fahrradstraße – їздоколісна вулиця
веломаратон – Radmarathon – колісний маратон
www.google.com: двоколісник
Буквально "[два] колеса" у двоїні.
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Чудова думка, підтримую!
Підтримую !
Справді слушно.
Дякую за підтримку, приємно бачити, як відроджується вбита совітами українська двоїна, можливо – одна з найунікальніших особливостей української мови.
Цікаве слово.
Чому всі роблять вигляд, що це придумане слово. Колесом уже називають велосипеди на західній україні.
Даю.
http://www.hroniky.com/news/view/11247-karta-dialektiv-zakhidnoi-ukrainy
Але скоріш за все в однині "колесо", яке я чув у Чернівецькій області.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу -
r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Не калька з інших слов'янських мов, називати велик колом, чи колесом?
На скільки я знаю, то в інших слов'янських мовах це просто коло, тому не калька.
Кóлесі чи колéсі? Який наголос правильний для кóлеса у двоїні?
Кóлесі
Як це слово відмінювати? Не в усіх відмінків є двоїна, та й не хотілось би відмінювати якось особливо від інших слів.
"Не в усіх відмінків є двоїна"
Не вигадуйте.
Як бути з похідними?
Велосипедний, велосипедист, велотрек, велогони тощо
—
колісейний, наколісник, коле(/колі)трек, коле(/коле)гони
"колісейний, наколісник, коле(/колі)трек, коле(/коле)гони"
?
Як бути з одноколесним, трьоколесним, чотирьоколесним?
Геть не підходить
Для двоколісного годиться, але двоколісними бувають і мотоцикли.
Похідні:
велосипедист – колісник, колесець, наколісник, колесійник (фемінітиви зможете утворити самі)
вело(сипедний) – коле(сійний)
велодоріжка – коледоріжка
веловулиця – колевулиця
веломаратон – колемаратон
триколісний велоспед – триколесі.
"коле"
😲
Тільки як тоді сказати "я їжджу велосипедом до школи"? "Я їду колесями до школи?" "на колесях?"
"Тільки як тоді сказати "я їжджу велосипедом до школи"? "Я їду колесями до школи?" "на колесях?""
"На колесу".
так колесі ж, а не колесо.