для чого мiняти шило на мило, тобто одне запозичене слово на iнше? ось справжнiй ровер: https://auto.yandex.ua/rover/75/4721577?from=wizard.vendor&rid=143
Хоч і запозиченя але саме в українському варіянті використовується у значенні велосипед й принаймні на заході є давно усталеним, залишається розповсюдити на схід, бо я хоч і зі сходу але ніколи не чув ніякої лайби
В більшій частині України взагалі вживаний суржик або російська замість нормальної української мови.
Кому чуже, а кому й рідне. Загалом давно відоме слово і явно більш вживане, і більш своє ніж будь-який новотвір
Коли Ви з Західної України, то, може, Вам це слово рідне. А більшості українців воно не рідне та непотрібне. А головне: Ваша думка суперечить меті цього проєкту.
Я-то може й з Західної, але воно й тут теж “невживане” й “непотрібне”, навколо чую переважно “вєлік”, втім сам як казав, так кажу “ровер”…
За такі слова українців треба бити шкіряним прутнем поки не забудуть усі польскі слова (жарт, либоньіт)
І російські теж. :-)
Ровер – польський суржик.
А ще це як памперс. Ровер виробляла колеса, Памперс – пiдгузки.
Хоч і не прихильник цього слова, але літературна мова заснована на діалекті. Конкретно Українська літературна мова на основі центрального (полтавського) діалекту.
>Хоч і не прихильник цього слова, але літературна мова заснована на діалекті. Конкретно Українська літературна мова на основі центрального (полтавського) діалекту.<
То що, треба казати всім "лісапет"? 🧐😜
Я когось змушую чи що?
Ровер то не є польський суржик. То слово яке з'явилося в українській та польській одночасно. У Львові багатії мали велосипеди британської фірми Rover, від якої й пішло це слово. Казати що це полонізм неправильно. Пам'ятаємо, що у Львові навіть у часи Австро-Угорщини жило купа українців, а за межами Львова жили лише українці. Саме зі Львова це слово розійшлося рештою західної України, не від поляків.
Але все одно, це шило на мило.
I cyto to ménity? Slôuo e tioudye tac ci tac.
Та я ж написав, що це слово всеодно не підходить для перекладу. Люди вище говорили, що це польський суржик, але він не є польським суржиком. Я й про це написав.
¿Problemas?
Ронію, там є така кнопочка: "відповісти".
А ще руська мова має звертання)
Хоча я це слово сам використовую, але воно не годиться як наш відповідник. Треба українське похідне слово. Але ровер це ні в якому разі не полонізм!
Краще коловерт
це слово запозичене із західних мов (за різними версіями, або безпосередньо з англійської назви виробника велосипедів, або ж від поляків, які знову ж таки запозичили ту ж назву). воно суперечить цілі цього проекту.
Велосипе́д (також: зах. укр. ро́вер, схд. укр. ла́йба). Слово «велосипед» прийшло до нас із Франції (vélocipède) і походить від двох латинських слів: velox — швидкий, і pedes — ноги. Як на мене то краще вже ровер
З Франції через Росію.
навiщо мiняти шило на мило, тобто одне запозичене слово на iнше? ровер - таке ж iншомовне, як i велосипед.
Шило – франко-московське, мило – польське/білоруське.
Я в такому випадку надаю перевагу милу перед шилом.
Навiть вiрш склав з цього приводу: Коловерт старенький листоношi Крiзь сум´яття й негаразди мчить. Вiд коханої листа, дорожче грошей, Привезе менi за одну мить.
То було давно й неправда))
Тепер тiльки коловорот у тому значеннi
<коловороТ В Тому>...
Яке?
<маЄ Инше>...
>Змініть на "обертáн"
Навіщо?
Словотвір за допомогою суфікса -ан – нетиповий, непритаманний українській мові.
Це не москвинська: братан, дружбан тощо
Вже у використанні, можна й не придумувати нового.
++++++++++
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
рос. Велосипе́д = укр. Самока́т, самока́тка.
А ролери стали звати самокатами лиш в період СРСР, це нав'язаний суржик, який треба винищити як усі нав'язані комуністами слова-помиї:
ролер (самокат)
Гарне слово, але буде плутатися з сучасним розумінням самоката через вплив російської.
Я би замінив. Просиш два найбільші онлайн магазини користати це слово і через два роки про велосипед усі забудуть.
Самокат — це самокат. Бо котиться сам. А велосипед як мотоцикл, тільки використовує людські ноги як рушій.
Поширене слово на сході
Теж цікаво.
Колись шукав, так якоїсь певної й не знайшов.
На Полтавщині тільки звичайний “вєлік”-“велосипед” і чув...
На Донбасі в селах кажуть так
шановні, а можна наголос поставити, коли слово додаєте? чи може ви вважаєте, що решта читачів мають екстрасенсорні здібності й відповідно самі здогадаються?
Велосипе́д – велосипе́д, самока́т, самока́тка. 
r2u.org.ua: самокатка
Вже на початку 20 сторіччя проводились змаги у наступних різновидах наколесництва: австралійський біг наколесників по біжні на трасі 10 км, перегони на торі, перегони на шосі.
Від "два колеса" (колесо раніше називали і колом) у двоїні.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Винниченко у Соняшній машині вживає це слово. Двоколеса, мотороване двоколесо
* дума: (дія) вертіти педалі
* утворено від з частки "верт-" від дієслова "вертіти" та наростку "-ень"
* див. 
goroh.pp.ua: вертіти
Я завжди відкритий для якісної критики.
Слово не придумав, ось карта діалектів
http://www.hroniky.com/news/view/11247-karta-dialektiv-zakhidnoi-ukrainy
Чув у Вижницькому й Кіцманському районах Чернівецької области.
Цікавий документ: https://vydavnytstvo.plastscouting.org/yunak/arkhiv/5-1998_OCR.pdf
Це один з випусків 1998 року журналу "З бібліотеки ЮНАК-а". Це журнал, що видавали в Канаді українська діаспора (як я зрозумів, зі заходу України).
———————
Уривок з цієї статті: http://plast.org/publishing/
«Юнак» (попередня назва «Молоде життя») — це ілюстрований місячник, який виходив у 1946—1949 pоках в Німеччині, 1950 р. в Канаді, в 1951—1959 роках у США, а з 1963 р. відновив появу в Канаді, де виходив до середини 2000-х років. Не можна не згадати тут його найвідоміших і багатолітніх невтомних редакторів: пл.сен. Любомира Онишкевича, пл.сен. Ольгу Кузьмович і пл.сен. Оксану Закидальську, редакторку журналу в дев’ядесятих-двотисячних роках. «Юнак» завжди реагував на виклики часу, намагався бути цікавим і корисним своїм читачам. Журнал інформував про життя і працю юнацтва, об’єднував пластову молодь, у ньому завжди були «спроби молодого пера», дописи до хроніки, рецензії на прочитані книжки, на нові музичні платівки, репортажі з таборів, мандрівок тощо. Колишні юнаки — співробітники «Юнака» зі своєю творчістю вийшли на сторінки загальногромадської преси. Чимало відомих журналістів, письменників і поетів дебютували у свій час в «Юнаку». На початку 1990-х журнал «Юнак» ще кілька років тиражувався в Україні, поки крайова булава УПЮ не почала друкувати журнал «Юнацтво». Зрештою, пластове юнацтво всіх країв мало змогу передплачувати собі часопис «Юнак» ще до середини 2000-х.
———————
Так ось. Перший же розділ цього випуски пише:
"РОВЕР, ВЕЛЬОСИПЕД, ЧИ КОЛЕСО?
В українській мові трикутноподібний кусок заліза з двома колесами, двома педалями, сідлом, кер мом, ланцюгом і різними іншими дзиндз-
ликами має аж три назви: ровер, вельосипед і колесо. Чому аж три? Звідки вони походять? Котра назва є правильна?
В новацтві є вмілість Наколесник. Назва наколесник походить від слова колесо. Так звали ровери/ вельосипеди деякі люди на Україні на початку століт тя (тоді також авта звали самоходами).
Яке слово є більше правильне? Ніяке! Можеш вживати яке хочеш. На Україні в основному вживають слово велосипед (без м’якого знака), а тут ми переважно вживаємо ровер."
Також ось, що таке наколесник у львівській говірці: http://slovopedia.org.ua/101/53405/1064844.html
і що таке колесар: http://slovopedia.org.ua/101/53402/1063637.html
На сході велосипед звуть лайбою (то такі човни), кололайба — лайба з колесами (колесо у старіші часи називали колом)
На сході велосипед звуть "лайба" (вид човна)
uk.wikipedia.org: Лайба
* дума: (дія) вертіти педалі
Утворено з двох часток. Першою є "верт-" від дієслова вертіти. Друга "-рух" та "руш" пряма та перетворена форма слова рух.
goroh.pp.ua: вертіти
goroh.pp.ua: рух
Я завжди відкритий для якісної критики.
Колесі через І. Співзвучне із "колісниця".
Колесо походить від слова коло. А "коло" у двоїні — колі (двоколі, чотири колі). Тобто ікавізмом можна зберегти передачу в корені слова двоїни КОЛІ+сІ.
Звідки "і" у відкритому складі ?
Звідтіль, як і у слово "дІ-ди". У відкритому складі І.
Колісі походить від сполучення двоїнного КОЛІ та -СІ.
Dima Malz Плутаєте. У відкритім складі етимологічне *е якраз лишається.
Добре, не ітакізм, а просто сполучення Колі+сі.
А що є там оте "сі"?
Виконує ту ж функцію, що і "со" у слові "колесо", чи "да" у "колода".
Добре, що "ітакізм" виправили. А решту дурниць?
але це либонь змосковлена форма. Бо рушиться обертом педалів за допомогою ступнів.
педаль
Від "два колеса" у двоїні.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
На сході велосипед звуть "лайба" (вид човна)
uk.wikipedia.org: Лайба
Колесо походить від слова коло. А "коло" у двоїні — колі.
+ верт(іти).
Колесо походить від слова коло. А "коло" у двоїні — колі.
+ крут(ити).
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також додам, що одне із значень слова "коло" є також "колесо" — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23660-kolo-i.html#show_point
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу - r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Також колісчиця.
Від коліща (також колісча, колісце) (я так розумію від коліш (колесо на валу) + -ча як у дитинча, дівча, хлопча, кабанча, курча, тд.) — невелике колесо.
ЕСУМ (коло): goroh.pp.ua: коло
На зразок колісниця (від колесо) — двоколісний візок (повіз) з конями.
Також подобається як перегукується з "візниця" запропонована для автомобіль та "громівниця" для електромобіль
Використовувалася на рівні з "лайбою" на Донбасі. Мій батько казав, що в дитинстві коли ще жив в селі всі казали "лайба" або "лейба". Варіянт "лейба" можна використовувати, аби не сплутати з човном.
Мотивація – обертання колеса? Це і до мотоциклів, і до автівок, та взагалі до будь-якого колісного транспорту.
Велосипед – ступоверт, бо рушиться обертанням ступнів, ступирів.
педаль – ступир.
Для тих, хто ліпить слова бездумно, навмання.
Завжди думайте про похідні, а не "ітаксайдьот" чи "какаяразніца"
www.google.com: двоколісник
Буквально "[два] колеса" у двоїні.
uk.wikipedia.org: Двоїна#ХІХ ст. — ХХ ст.
У двоїні ж нам такі звичні слова як ножиці, рукавиці, очі, плечі тощо.
http://vsviti.com.ua/ukraine/60983
Чудова думка, підтримую!
Підтримую !
Справді слушно.
Дякую за підтримку, приємно бачити, як відроджується вбита совітами українська двоїна, можливо – одна з найунікальніших особливостей української мови.
Цікаве слово.
Чому всі роблять вигляд, що це придумане слово. Колесом уже називають велосипеди на західній україні.
Даю.
http://www.hroniky.com/news/view/11247-karta-dialektiv-zakhidnoi-ukrainy
Але скоріш за все в однині "колесо", яке я чув у Чернівецькій області.
Ко́ла ще 100 років тому це була назва возу -
r2u.org.ua: кола
Таке значення дійшло ще з давньоруської мови, де колеса в наз. в. мн., кола означало «візок». Коле́шня – діалектна назва, що позначає «сарай для карет».
Також п. koło «колесо; круг, коло», заст. kolasa «візок, карета», kolosa «транспорт на колесах», kolesa «колеса», ч. kolo «колесо; велосипед; танок; товариство», koleso «велике колесо», kolesa «візок», слц. kolo «круг; танок; колесо; велосипед», koleso «колесо; коло, круг», вл. koło «тс.; танок; гурток», koleso «колесо; круг; велосипед», нл. koleso, kolaso «тс.», полаб. ťölǘ «колесо», ťola (мн.) «віз», болг. заст. ко́ло́ «колесо; круг», колело́ «тс.; велосипед», м. коло «млинове колесо», схв. кȍло «колесо; круг; гурток, товариство; танок», колèса (мн.) «колеса», кȍла «екіпаж, візок, коляска, карета; автомобіль; вагон», ст. koleso «колесо», слн. koló «колесо, круг; танок», kolésa род. в. одн., стсл. коло «колесо, круг; (мн.) візок».
Не калька з інших слов'янських мов, називати велик колом, чи колесом?
На скільки я знаю, то в інших слов'янських мовах це просто коло, тому не калька.
Кóлесі чи колéсі? Який наголос правильний для кóлеса у двоїні?
Кóлесі
Як це слово відмінювати? Не в усіх відмінків є двоїна, та й не хотілось би відмінювати якось особливо від інших слів.
Як бути з похідними?
Велосипедний, велосипедист, велотрек, велогони тощо
—
колісейний, наколісник, коле(/колі)трек, коле(/коле)гони
Як бути з одноколесним, трьохколесним, чотирьохколесним?
Геть не підходить
Для двоколісного годиться, але двоколісними бувають і мотоцикли.