Від "гоже" (=добре r2u.org.ua: гоже) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Гоже + прічництво = вилучення з групи найкращих її представників.
Мені здається, що правильно за цією логікою буде "негожопрічництво", цебто "відкидання негожого".
Карл-Франц Ян Йосиф,
Ви надто неекономно користаєте з коренів. Тлумачите значення термінів дуже суб'єктивно (подекуди емоційно-суб'єктивно). Абсолютно зайво є в данім терміні передавати супровідний підтекст про "відкинення злих/негожих рис". Стрижень сеї тями є "добрий рід, добра порода", а не засоби чи способи його досягнення. Ви тим берете кореням можливість користати з них в тих тямах, де вони будуть влучніші. Напр., у кореня *prok- є й інші товки крім товку "геть". Крім того, слово є так довжелезне, що від його буде тяжко творити похідні твари.
Лиш останню заувагу вважаю слушною, мене не цікавить дослівне калькування ориґінальних грецьких чи латинських слів, важливим є передача їхньої суті, а не мавпувати кожне слово кожного кореня, і коли є змога одним словом виразити в чому є суть певного явища, я буду прихильником цього слова, попри те, що корінь ориґінального терміну може бути зовсім відмінним. А слово "пріч" в українській мові то таки "геть": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48675-prich.html#show_point
Моя тут пропозиція стосувалася так званої "негативної євгеніки", а не "позитивної".
Мета "позитивної євгеники" — сприяння і культивування позитивним характеристиками.
Мета "негативної євгеніки" — відкидання пріч особин з негожими ознаками.
Зверну увагу, що для абсолютної більшости людей євгеніка асоціюється саме з "негативною євгенікою", бо якщо брати і євгеніку позитивну, то вона слабо відрізняється від селекції. Тож творити слово, яке позначає "відкидання поганого", вважаю, є цілковито раціонально.
Карл-Франц Ян Йосиф,
1) *pro-k- в руській не має значення тільки "геть" – гляньте ЕСУМ; 2) ото же Ви вносите в истоту тями субйективне бачення – "негативне" чи "позитивне" ставлення чи сприйняття євгеніки слід лишити при собі, а не переносити на саме слово; "євгеніка" просто є, ни зла, ни добра.
Але ж суть євгеніки якраз і є у тому, щоб знищувати особин з чимось негожим, хіба не так?! Ще від нацистських часів пішло таке розуміння людом євгеніки, коли вірно я усе допетрав.
Карл-Франц Ян Йосиф,
за Википіддьою мисель "ївгеники" бі ширена ще давно з окрема Платоном, а початком віку ХХ-ого перше нацистів її мисель ширя з окрема Велика Британь, Омерика. Мисель "ївгеники" нинї вяжуть головно з нацизмом, сим негативно, проте прописи "ївгеники" в різні доби в різних крайинах б'я та суть різни: инколи пропись "ївгеники" шмотрить (має за ціль) ино варити (запобігти, проводити превентивні заходи) пло́джу (репродукцію) з дідженими (генетичними) трудними хворобами чи вадами, на йм'я душовими, умовими чи тілісними – не тереб (знищення) людий з такими вадами чи хворобами.
Гаразд, може я дійсно мав упереджене і простолюдське ставлення до євгеніки як до чогось лихого і нелюдяного.
Від "сла́бо" (=погано r2u.org.ua: слабо) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Слабо + прічництво = відкидання геть поганих особин.
Від "худо" (=погано r2u.org.ua: худо) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Худо + прічництво = відкидання геть поганих особин.
Від "зло" (=погано r2u.org.ua: зле) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Зло + прічництво = відкидання геть поганих особин.
Від "пусто" (=марно r2u.org.ua: пусто) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Пусто + прічництво = відкидання геть марних для мети відбору особин.
Від "вада" (=недолік r2u.org.ua: вада) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Вада + прічництво = відкидання геть особин з недоліками.
Uimowfa: zrwdy {zrydʲ ~ zryɟ ~ zrɥidʲ ~ zrɥiɟ ~ zry̼dʲ ~ zry̼ɟ ~ zrʉdʲ ~ zrʉɟ ~ zrʊ͡œdʲ ~ zrʊ͡œdʲ}, zrodi {ˈzru̯͡ɔdɪ ~ ˈzrʷɔdɪ}, zrwddiõ {ˈzrydʲ(ː)ʊ ~ ˈzryɟ(ː)ʊ ~ ˈzrɥidʲ(ː)ʊ ~ ˈzrɥiɟ(ː)ʊ ~ ˈzry̼dʲ(ː)ʊ ~ ˈzry̼ɟ(ː)ʊ ~ ˈzrʉdʲ(ː)ʊ ~ ˈzrʉɟ(ː)ʊ ~ ˈzrʊ͡œdʲ(ː)ʊ ~ ˈzrʊ͡œdʲ(ː)ʊ}.
Tuoryeno: z- ← *su- (*съ-) "dober, dobruy" (съ-доба, съ-доровъ, съ-личьіє "αρμονία") + rwd-/rod- ← *ord- "rwd, roditi" + *-y- (*-ь) (znaty/знать, geudy/жюдь "risk, danger", bwly/бѡль, xwty/хѡть, meity "moment", leuty/лють).
Більше підходить для "селекція".
Карл-Франц Ян Йосиф,
чому?
Бо чудово підходить. Признаюся, я вже сам починаю не до ладу розуміти, в чому одмінність межи "селекцією" та "євгенікою" (якщо останньої суть не в знищені особин з поганими рисами).
євгеніка - вужче поняття, це селекція людини
Грецького походження термін такої конотації не містить. Се вточнення є вже справа самої формуляції визначення. Саме слово для поняття не мусить у собі містити геть усі вточнення.
Рупно, +.