Від "сла́бо" (=погано 
r2u.org.ua: слабо) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Слабо + прічництво = відкидання геть поганих особин.
Від "худо" (=погано r2u.org.ua: худо) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Худо + прічництво = відкидання геть поганих особин.
Від "вада" (=недолік r2u.org.ua: вада) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Вада + прічництво = відкидання геть особин з недоліками.
Від "гоже" (=добре r2u.org.ua: гоже) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Гоже + прічництво = вилучення з групи найкращих її представників.
Мені здається, що правильно за цією логікою буде "негожопрічництво", цебто "відкидання негожого".
Карл-Франц Ян Йосиф,
Ви надто неекономно користаєте з коренів. Тлумачите значення термінів дуже суб'єктивно (подекуди емоційно-суб'єктивно). Абсолютно зайво є в данім терміні передавати супровідний підтекст про "відкинення злих/негожих рис". Стрижень сеї тями є "добрий рід, добра порода", а не засоби чи способи його досягнення. Ви тим берете кореням можливість користати з них в тих тямах, де вони будуть влучніші. Напр., у кореня *prok- є й інші товки крім товку "геть". Крім того, слово є так довжелезне, що від його буде тяжко творити похідні твари.
Лиш останню заувагу вважаю слушною, мене не цікавить дослівне калькування ориґінальних грецьких чи латинських слів, важливим є передача їхньої суті, а не мавпувати кожне слово кожного кореня, і коли є змога одним словом виразити в чому є суть певного явища, я буду прихильником цього слова, попри те, що корінь ориґінального терміну може бути зовсім відмінним. А слово "пріч" в українській мові то таки "геть": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/48675-prich.html#show_point
Моя тут пропозиція стосувалася так званої "негативної євгеніки", а не "позитивної".
Мета "позитивної євгеники" — сприяння і культивування позитивним характеристиками.
Мета "негативної євгеніки" — відкидання пріч особин з негожими ознаками.
Зверну увагу, що для абсолютної більшости людей євгеніка асоціюється саме з "негативною євгенікою", бо якщо брати і євгеніку позитивну, то вона слабо відрізняється від селекції. Тож творити слово, яке позначає "відкидання поганого", вважаю, є цілковито раціонально.
Карл-Франц Ян Йосиф,
1) *pro-k- в руській не має значення тільки "геть" – гляньте ЕСУМ; 2) ото же Ви вносите в истоту тями субйективне бачення – "негативне" чи "позитивне" ставлення чи сприйняття євгеніки слід лишити при собі, а не переносити на саме слово; "євгеніка" просто є, ни зла, ни добра.
Але ж суть євгеніки якраз і є у тому, щоб знищувати особин з чимось негожим, хіба не так?! Ще від нацистських часів пішло таке розуміння людом євгеніки, коли вірно я усе допетрав.
Карл-Франц Ян Йосиф,
за Википіддьою мисель "ївгеники" бі ширена ще давно з окрема Платоном, а початком віку ХХ-ого перше нацистів її мисель ширя з окрема Велика Британь, Омерика. Мисель "ївгеники" нинї вяжуть головно з нацизмом, сим негативно, проте прописи "ївгеники" в різні доби в різних крайинах б'я та суть різни: инколи пропись "ївгеники" шмотрить (має за ціль) ино варити (запобігти, проводити превентивні заходи) пло́джу (репродукцію) з дідженими (генетичними) трудними хворобами чи вадами, на йм'я душовими, умовими чи тілісними – не тереб (знищення) людий з такими вадами чи хворобами.
Гаразд, може я дійсно мав упереджене і простолюдське ставлення до євгеніки як до чогось лихого і нелюдяного.
Від "зло" (=погано r2u.org.ua: зле) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Зло + прічництво = відкидання геть поганих особин.
Від "пусто" (=марно r2u.org.ua: пусто) й "пріч", що означає "геть", тоді "прічництво" можна перекласти і як "вилучення з загальної групи".
Пусто + прічництво = відкидання геть марних для мети відбору особин.
бо в євгеніці об'єкти --- люди
В основі хибна мотивація. Це як назвати канібала людожером чи навпаки (мокре ≠ солоне). А ще всі водії, музики, програмісти теж люди, можна тоді з цього виходити в творенні питомих відповідників. І навпаки, там, де об'єкти — не люди, тоді можна називати тями "нелюдни́цтво" тощо.
Вихідне слово не містить згадок людини, тому нема підстав упроваджувати цю тяму в питомім слові. Бо як буде йтися не про євгеніку людей, то слово тут же виявиться глупим і недоречним.
Які похідні від Вашого перекладу? Євгенічний, євгенічно, євгеноцид, євгеніцист?
На кінець, як тоді антропологію назвете українською так, щоб це слово передавало суть та не плуталося з "людництво (євгеніка)"?
Євгеніка завжди про людей і ніколи про щось інше за визначенням. Та й походить від "хорошого роду", дехто пише що далі взагалі "знатний". От канібалізм справді застосовують для багато кого, технічно є антропофаг, хоча найперше значення всюди якраз людожер, та й постало спочатку як це
От що подане слово буде плутатись правда, дуже неконкретне по формі
"Євгеніка завжди про людей і ніколи про щось інше за визначенням."
За яким визначенням? Ту поданим? Де там йдеться саме про людей?
Так само можна сказати, напр., про політику, економіку.
Думайте.
Ні, тут неточне
Можете довести тезу "євгеніка завжди про людей"?
А втім узагалі й у поданому тут сказано "прийдешні покоління", тобто люди
Знайдіть визначення та взагалі почитайте що це
Я продивився кілька і тільки в одному було "зазвичай щодо людей", завжди пишуть що просто про них
Пані Кароліно, з усіх ваших доводів не бачу жодного слушного.
1) "Канібал" справді має загальніше значення, ніж "людожер". Але "євгеніка" --- ні. https://esu.com.ua/article-17273. Ще зі школи пам'ятаю: "євгеніка --- селекція людини". Аж дивно бачити, що обговорення цього питання розтяглося на кілька повідомлень.
2) Про водіїв, музик і програмістів --- "доведення до абсурду". "Скотарство", "вівчарство", "птахівництво" Вас не бентежать, бува?
3) "Вихідне слово не містить згадок людини..." Знову повертаємося до намагання натягнути семантику інших мов на українську мову. Я з це як уважав маячнею, так і вважаю. Перевірте, за скільки слів, НЕ скалькованих або не утворених ще якимось подібним способом від першослів, Ви віддали свій голос? За цією логікою має бути 0. "Бо як ітиметься не про євгеніку людей..." --- див. 1).
4) "Євгенічний" --- людничний, якщо бажаєте. Та я не такий знавець євгеніки, щоби знати хоч якісь похідні від цього слова. Якщо ви свої приклади взяли не з довідника Стеля, а з книжок/статей --- дайте посилання, будь ласка. ("Євгеноцид" --- співчуваю всім Євгенам, що постраждали від нього.)
5) 
антропологія --- "людинознавство" або "людознавство".
Тобто трохи наперед подумати ви не можете, прикро 🙁
Вихідне слово не містить згадок людини, тому нема підстав упроваджувати цю тяму в питомім слові. Бо як буде йтися не про євгеніку людей, то слово тут же виявиться глупим і недоречним.
uk.wikipedia.org: Тваринництво виходить що людни́цтво може бути за розведення людей, а не євгеніку чи селекцію (~виведення, добір).
Так євгеніка, політика, економіка, мистецтво тями суть людиноцентричні у спрощеному розумінні, але 1) жодне з цих слів не прив'язано до людини 2) тож це може бути дотично до будь-яких подібних до людей, "розумних" істот. Якби всі ці втямки творилися подібним до людництва чином, тобто крутилися навколо людини, то для кожного фантастичного твору треба вигадувати нові слова, бо ельфи та марсіяни ніби як теж можуть займатися політикою, євгенікою, економікою, але з подачі горе-перекладачів вони тепер будуть "людниками" (уявіть наскільки криво це впишеться у світ, де немає людей взагалі).
Нащо плодити недолугі смішні слова на взір "атом (букв. "неподільний")", "чорнила (червоні)", "білизна (чорна)", коли можна перебутися без цього? Тим паче штучно прив'язувати тями до певного образу чи конотації, на зразок "мужня (жінка)", "спасибі тобі, Боже" тощо.
Щодо похідних:
https://ahrp.org/eugenics-the-california-connection-to-nazi-policies/
https://www.historynewsnetwork.org/article/the-horrifying-american-roots-of-nazi-eugenics
https://www.wordsense.eu/eugenicide/
Можете посміятися, се слово так і звучить: "євгеноцид", як насмієтеся, то див. 
goroh.pp.ua: євген
євгеніст, євгеніцист, євгенацист
https://www.harvardmagazine.com/2016/02/harvards-eugenics-era
https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-3-319-74456-8_9-1
дякую за розгорнуту відповідь та за посилання. Про ім'я "Євген" теж пізнавально виявилося. Про фантастику --- так, згоден. Тепер Ваші слова набули конкретнішого змісту.
Є про що подумати. Хоча від використання іменника на корені "люд" як підутямку євгеніки я не відмовляюся.
в моєму слові не йдеться про людяність, а лише про роботу з людьми / над людьми, хай яка вона нелюдяна
бо євгеніка --- це буквально штучне добирання (селекція) людини
подібно до "скотарства". Зрештою, скотарі теж свідомо чи несвідомо добирають/селекціонують тварин
Uimowfa: zrwdy {zrydʲ ~ zryɟ ~ zrɥidʲ ~ zrɥiɟ ~ zry̼dʲ ~ zry̼ɟ ~ zrʉdʲ ~ zrʉɟ ~ zrʊ͡œdʲ ~ zrʊ͡œdʲ}, zrodi {ˈzru̯͡ɔdɪ ~ ˈzrʷɔdɪ}, zrwddiõ {ˈzrydʲ(ː)ʊ ~ ˈzryɟ(ː)ʊ ~ ˈzrɥidʲ(ː)ʊ ~ ˈzrɥiɟ(ː)ʊ ~ ˈzry̼dʲ(ː)ʊ ~ ˈzry̼ɟ(ː)ʊ ~ ˈzrʉdʲ(ː)ʊ ~ ˈzrʉɟ(ː)ʊ ~ ˈzrʊ͡œdʲ(ː)ʊ ~ ˈzrʊ͡œdʲ(ː)ʊ}.
Tuoryeno: z- ← *su- (*съ-) "dober, dobruy" (съ-доба, съ-доровъ, съ-личьіє "αρμονία") + rwd-/rod- ← *ord- "rwd, roditi" + *-y- (*-ь) (znaty/знать, geudy/жюдь "risk, danger", bwly/бѡль, xwty/хѡть, meity "moment", leuty/лють).
Більше підходить для "селекція".
Селекція радше ~відбір
Карл-Франц Ян Йосиф,
чому?
Бо чудово підходить. Признаюся, я вже сам починаю не до ладу розуміти, в чому одмінність межи "селекцією" та "євгенікою" (якщо останньої суть не в знищені особин з поганими рисами).
євгеніка - вужче поняття, це селекція людини
Грецького походження термін такої конотації не містить. Се вточнення є вже справа самої формуляції визначення. Саме слово для поняття не мусить у собі містити геть усі вточнення.
Рупно, +.