"Зустрічати" – галицьке слово. У центрі України кажуть: "стрічати", "зострічати", "устрічати".
Најльіпше просто стрьіти (стрьів), стрьічати (стрьічав).
Як кому до вподоби. Щоправда, я саме так кажу.
Не розумію, з яких джерел Ви, пане Русине, берете твердження за ніби галицький рід слова "зустрічати". Галицькі говори його слабо знають, що потверджують як говорознавчі відомості (див. напр. АУМ, том 2, карта №379 – там видко, що те "зустрічати" знають більше на Волині, Поділлі та західному Поліссі), так і мій особистий досвід життя серед мовців галицькими говорами.
Ба, стане й джерел від негаличан, де те слово засвідчено. Наприклад:
1) А. Свидницький, "Люборацькі": 11 разів можем найти буквосполуку "зустр" у виданні 1885 р.
2) Г. Барвінок, "Не було змалку – не буде й до'станку"): 5 разів (за першодруком в "Основі" за червень 1861 р.)
3) Дума "Про вдову та синів" із часопису "Кіевская старина" за 1884 р. (ст. 32): "Пішла бідна вдова подовжъ улонькою, да зустрілася ізъ сусідонькою"...
4) Дума "Про смерть кобзаря-бандурника" із збірки "Народныя южнорусскія пѣсни" А. Метлинського (ст. 444): "Будуть мене вовкы-сироманци зустриваты", записано межи Прилуками та Пирятином.
5) У "Приказках" М. Номиса, №11468. Прощай, розуме, як з горілкою зустрівся. (Шишацька волость)
Можете й інші джерела, приклади з котрих узяв Грінченко, проглянути самі: 
r2u.org.ua: *зустр*
На основі зауваги добродія Олекси під «зустрічальник»
Ta dourniça e tó. Nacy e ote "meet" u receignie: »Коли поїзд зупинився і з дверей виглянуло усміхнене личко Світлани Остапівни, .. група зустрічаючих кинулась до неї з галасом, сміхом і вітаннями.« ?
Добродію Ялисію, поясніть нарешті, будьте ласкаві, нащо писати англосуржиком, заміняючи українські слова англійськими? Навіщо писати «meet» замість «зустрічати» (чи-то «зустрічають», якщо без «to»???). Це ще більше плутає Ваш і так тяжкодоступний тайнопис.
Не зукайте. Стрічати.
»нащо писати англосуржиком, заміняючи українські слова англійськими? Навіщо писати «meet» замість «зустрічати»«
Згода, Редріше 👍
@Путятін Редріх
@Євген Ковтуненко
Ya’smi pisau ne o tœmy. Nicy este ne ròzoumieli (ne ceréz pisymo). Vidgyte Obgovoreigne.
А там заввага до звички яснити свої та чужі переклади, українські та давньоруські слова ягельською мовою, а не до змісту примітки
Спасибі, Євгене, за підпору. Хочу лише зауважити, що правильно «Редріху». Хоча мене Ваша відміна повеселила
👌Гаразд, хоча це як до звичаю :)
»Коли поїзд зупинився і з дверей виглянуло усміхнене личко Світлани Остапівни, .. група зустрічаючих кинулась до неї з галасом, сміхом і вітаннями.«
Teag stauxi a yzpoza dvyrey gleane vesela Svietlana, ta gourba / yourba, rado cecauxi yõ, soune ic neiy iz galasomy, smiexomy ta vietaignami.
Yac / Agy / Cyto ino to teag stane / stauxi a yzpoza dvyrey gleane vesela Svietlana, ta gourba / yourba, rado cecauxi yõ, vztrietcha yõ galasom, smiexomy ta vietaignami.
Я не певний до кінця, що це слово дає потрібне значення. Хоча є слово "розлучник" од "розлучати", тому дам +.
Назустріч?
Звучить, наче утворене від «стрічка». Ліпше «стрічальник»
У слові стрічка р тверде. У слові стрічати - м'яке.
»У слові стрічка р тверде. У слові стрічати - м'яке.«
Rœzniça e ne u tœmy, ale u [ˈstryːt͡ʃka ~ ˈstrɥit͡ʃka] ‹strœcyca› proti [striːt͡ʃka ~ striᵊt͡ʃa] ‹vztrietcha›.
Так, але то на південному заході, сподарю אלישע פרוש. Етимологично очь проти ѣчь
Bay dougye. I pri riecéuleignax o-perégolósou tó tcholóncovaigne (articulation) yna sõgolósnoa peréd /ʏ ~ y/ mogé bouti iz [ʲ]. Viedome tverdgeigne ógy, ni bui rœzniça meidj ‹i› (bóugariçie) yz *o ta ‹i› (bóugariçie) yz *ē / *oy boula u [ʲ] e neprauda. E toróny govorœu na pœudni Zaxodou (ta i za medjami) cde meidj ynomy sõgolósnomy ta œdguibomy (reflex) *o e lègœtne (the facultative) [ʲ], na pr.: [dyɫ ~ dʲyɫ ~ dɥ͡i(ʷ)ɫ ~ dʲɥ͡i(ʷ)ɫ ~ d(ʷ)i͡β̞ɫ ~ dʲi͡β̞ɫ ~ d(ʷ)iᵝɫ ~ dʲiᵝɫ ~ dʉɫ ~ dʲʉɫ ~ dʉ̯͡eɫ ~ dʲʉ̯͡ɘɫ ~ dʉ̯͡ɶ̼ɫ ~ dʲʉ̯͡ɶ̼ɫ]̋, a razomy iz tuimy, i œdguibui *ē / "oy e incoli tcholóncovano bez [ʲ], na pr.: [ˈrɪ̯͡it͡ʃkɑ] pri [riːt͡ʃka ~ ˈriᵊt͡ʃka] inde. Golóunà rœzniça tou e crõglene tcholóncovaigne œdguibou *o-perégolósou proti necrõglenoho œdguibœu *ē / *oy, a ne prisõttye [ʲ]. Lègœtne tcholóncovaigne o-perégolósou iz [ʲ] mogé vesti do nourou ("merger") meidj œdguibui *o-perégolósou ta œdguibui *e-u-perégolósou, na pr., meidj ‹rœc› "year" ta ‹reuc› "(has) said", ale ne iz œdguibui ‹riec› "of rivers".
> ‹vztrietcha›
Ви писали, що ймінники з сим передчепом бувають ино з uz-.
"Останні події": »змінився найкращий переклад для слова зустрічаючий
стрічник«
Dourœsty. Cyto e tou "crascheoho"? Tó ne e yn recein (a term), yde xuibity yno vidotvœrno ci vidovo slovo (a specific or special word), ale ymé bouti perédano za sõstrocoiõ, a yzocrema tout ceasto rœznami ceastymi móuvui.
>rœznami
Чи не було би поправно róznami, бо там же *orz-, що виключає переголос?
»>rœznami
Чи не було би поправно róznami, бо там же *orz-, що виключає переголос?«
Œdriexyno (absolutely). Ta ‹rœzn•› e prosto pozdieychiy poxirenuy tvar. Ya, na pr., prostiraiõ coristati yz toho tac, ógy ‹ròzn•› ta ‹rœzn•› mojõty slougiti pro rœzna znaceigna. Na pr., ‹rœzno› "different(ly)" ta ‹ròzno (e / bouti)› "interesting(ly)" (por. d.-rous. ‹розьно бъіти› "to be different, to differ from", tout: "to make difference → to be of interest".
👍
—
Не те. Тут не про стрічки йдеться