Dima Malz:
«Зважаючи на це можу висунути гіпотезу, що “у ті століття”, за царя Панька, коли, напр., слово “коломийка” лиш починало входити до вжитку (набувало популярности) були противники йому, які називали його штучним.
Тому, якщо слово виборе своє право на існування і приживеться, то десь у 2419 році хтось буде говорити “Проте такі слова, як “коломийка”, “копійка”, “уподобайка” творились століттями і не є штучними.»
«Думку російськоґаварящіх у побуті відкидуємо (чи треба вносити це “веселе” слово в укр. мову) позаяк вона може бути упереџеною. Рішення повинні прийняти лише справжні носії нашої мови.»
«Бо може повторитися ситуація як і з правописом. Чи не дурість запитувати думку щодо “редакції укр. правопису” людей, які не користуються у побуті, у сім’ї українською, а дехто зневажає навіть її. Чи бути в укр. мові “индикові” повинні вирішувати безпосередньо ті люди, які послуговуються завжди (або здебільшого) цією мовою, а не якоюсь иншою.»
VSÏ CÏ TEZY BEZZAPERECZNO PIDTRYMUJU!!
A osoblyvo perejmaty sia tym, movlėw, v jakomuś zkacaplenomu Zaporiżżu czy Днєпрє jakaś, darujte, hujlota, jaka za 20-30 rokiw prożyvannia v #бувшійУРСР tak i ne zmogla, aczy radsze SVÏDOMO NE ZAHTILA perehodyty na Movu — to jakogo bisa my vzagali majemo na takyh ґаварящіх zvertaty uvagu?? Ce vże NEvyprawno i NEvylikowno!!
RAZOM Z TYM, vprodovż rokiw postijno natykaju sia na lüdej, jaki dosï zalyszajut sia kacapo-izykymy, ale je, skażimo tak, ukro-lojalnymy. I oś vony jekraz rozmajitï novotvory navit́ duże dobre spryjmajut́ i vidgukujut sia shvalno, movlėw: Єта прєкрассна, што укрАінскій йазик развіваєтца! Nu, je takyj nevelyczkyj proszarok «inteligentiw» ;)) I oś vony navit́ zalübky vstromlėjut otï novotvory naszi v свайу руццкайу рєчь! Тіпа укрАінскій слєнґ.
Діонісій Виноградов:
«Правду кажучи, не знаю чому у вас вподобайка пов’язується з фуфайкою та иншими нісенітницями. Хіба вам слова коломийка, копійка та носійка теж видаються безглуздими?
Без сумнівів, притулялка, спалахуйка та потребулька — дурнуваті, це й каменюці зрозуміло (гадки не маю, чоми ви подумали, що вони є для мене взірцем). Проте я щиро не розумію, чим вам завадила цілком притомна вподобайка.
Підійдіть до людини на вулиці та розкажіть їй про спалахуйку та вподобайку. Певна річ, вона чи він заллється реготом, почувши перше слово, але нічого не матиме при другого. Я ще не зустрічав людей, які вважали б уподобайку немилозвучною. Ну, до цієї толоки ;).
Припустімо, вподобайка вам не подобається, це цілком природно. Проте ви мусите зробити вибір: або стояти горою за ті слова, що упереджено подобаються саме вам, або допомагати новотворам, що починають приживатися замість чужомовних відмін. Обираючи перший шлях, ви суттєво гальмуєте очищення української мови від чужизмів, бо новотвори в нас приживаються дуже поволі, а розповсюдження чогось ІЩЕ новішого, ще й на місці вже усталеного — це ховайся в жито.»
АБРАТНА САҐЛАСЄН!! ;))))
