В пошуках відповідників для запозичених слів часто натрапляю на захисників німецького субстрату в українській мові, буцімто слова німецького походження вже настільки довго функціонують а нашій мові, що пошуки відповідників для них є безпідставними. Згідно з таким розумуваннями - сьогоднішні англійські слова через років 200/300 будуть «невід’ємною частиною» нашої мови. Що ви думаєте з цього приводу?
Думаю собі: нема однозначної відповіді на претензію пана Андрія. Нове по праву слово виникає на новому знанні і право на нього має творець того знання. Якби творець мислив у храмі знань, то може так би і було. Та він живе серед людей. То й маємо рентген замість Пулюя. Гадаю питання стоїть інакше: чи варто переписувати історію замість творити нові знання? Старе знання умре за новим, а ми, бігаючи за стариною, ризикуємо весь час доганяти. З іншого боку, від чужого своє не народиться… Цікаво, як сам Пулюй свій пристрій називав?
Думаю собі: нема однозначної відповіді на претензію пана Андрія. Нове по праву слово виникає на новому знанні і право на нього має творець того знання. Якби творець мислив у храмі знань, то може так би і було. Та він живе серед людей. То й маємо рентген замість Пулюя. Гадаю питання стоїть інакше: чи варто переписувати історію замість творити нові знання? Старе знання умре за новим, а ми, бігаючи за стариною, ризикуємо весь час доганяти. З іншого боку, від чужого своє не народиться… Цікаво, як сам Пулюй свій пристрій називав?
Такий захват німецьким субстратом може свідчити лише про тимчасову меншовартість української мови. Ми всі тут думаємо, що знаємо українську мову. Але здається, що ми її лише починаємо вчити, тому й шукаємо опори в тих мовах, які вже встигли сягнути своїх глибших коренів. Те, що ви називаєте “старим” - є насправді нашими коренями, індоєвропейськими, трипільськими. Зверніть увагу, всі европейські народи мають довгу генеалогію, яка сягає давніх століть перед нашою ерою. А Українці? Нам постійно щось пхають, чогось намагаються нас навчити, розповісти, які ми недолугі та несамостійні і що взагалі ми ніби-то якесь збіговисько без власного роду. Тому й виникає захват різними субстратами. Одні в захваті від німецького, інші від московського. І ті, і ті сміються з Українського. Так, прийде той час, коли в наших офіційних словниках рентґен буде пулюївським випромінюванням, а Росія - Московією.
В російській мові є багато германізмів (шанцы, солдат, капитан, шлагбаум, маршрут, рюкзак, масштаб, штраф, циферблат, стамеска, дрель, верстак, винт, кран, клапан, слесарь, рашпиль,вахта, лозунг, гауптвахта, штурм, висмут, вольфрам, гнейс, кварц, поташ, цинк, шпат, бухгалтер,бинт, гроссмейстер, вексель, триппер, крах, флюс, маклер, шина, шпатель, шприц, такса, штрихкод, шрам, штольня, шпагат, шпинат, шайба, шланг, штепсель…), які присутні в українській.
Отже, заміна германізмів на слов’янську спадщину наших предків віддалить українську від німецької та російської водночас !
Проблеми з німецьким, польським, лядьським, ще якимось субстратом переоцінені
Дивіться звідти, з 3 хвилини
https://youtu.be/UYas_rcZoj8
В пошуках відповідників для запозичених слів часто натрапляю на захисників німецького субстрату в українській мові, буцімто слова німецького походження вже настільки довго функціонують а нашій мові, що пошуки відповідників для них є безпідставними. Згідно з таким розумуваннями - сьогоднішні англійські слова через років 200/300 будуть «невід’ємною частиною» нашої мови. Що ви думаєте з цього приводу?
Вчора вперше із цим стикнувся. Запропонував до перекладу прийшле із німецької «рахувати». Так туди прийшов такий собі Вадим Веселовський і почав мені доказувати, шо німецькі слова віддаляють українську від московської, а я ворог, шо намагається зблизити українську з московською)). І що німецькі слова роблять нашу мову українською. Потім прийшов ше хтось і почалася сварка) але то таке. Проблема у тому, шо чимало із німецьких слів витіснили питомо українські(строїти, цеп, бистрий), які зараз чомусь вважаються москвизмами. Це нічим сі не відрізняє від того, як зара «івент» може витіснити захід і т д. Запозичення не має строку давности.
Відповів користувачам Vadik Veselovsky та Михас Туро у коментарях на оцій сторінці (https://slovotvir.org.ua/words/khvirtka#t32392). Щоб продовжити дискусію тут, копіюю обидва дописи сюди.
до Vadik Veselovsky Михас Туро
Дякую за коментарі. Я розумію ваше занепокоєння, але думаю, що ви суттєво перебільшуєте і загрозу від заміни запозичень, і “руйнівні можливості” Словотвору.
У будь-якому випадку, пропоную в коментарях до запозичень чи варіантів перекладу обмежитись тільки предметними зауваженнями, а світоглядні дискусії перенести на толоку.
Запевняю вас, що ніхто тут не ставить собі за мету нищити українську мову. Вся річ в тому, що різні користувачі дивляться на розвиток мови з різних сторін. Думаю саме звідси і випливають всі непорозуміння. Образами на адресу інакодумців навряд чи щось вдасться змінити, тому запрошую до дискусії: https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat
До Vadik Veselovsky
Відповім одразу на два питання:
Перше:
”Так Майку, ти не там додивляєшся, хіба був створений словотвір, щоб знищувати цеглу та цибулю?“
А хто сказав, що якщо сьогодні на Словотворі хтось запропонує до перекладу цеглу чи цибулю, то завтра вони зникнуть з української мови?
Якщо хтось запропонував до перекладу цеглу та цибулю, то чому я маю видалити їх, і в той час не видаляти наприклад “дедлайн”? Хто той суддя, який скаже, що он це слово міцно вкоренилося і його треба видалити, а он це інше ще не вкоренилося, і його треба перекласти?
Різні люди мають різний поріг толерантності. Для одних цибуля і цегла — це слова, які не варто перекладати, а інші протестують, якщо перекладати дедлайн і руфер.
Всім неможливо догодити і тому на Словотворі ми відкриті до всіх запозичень. Це якщо відповідати на Ваше питання концептуально.
Якщо хочете почути мою особисту думку, то я думаю, що хвіртку, цеглу і цибулю перекладати не варто. Вони вже занадто міцно вкорінені. Але якщо хтось хоче спробувати знайти для них відповідник, то хто я такий щоб йому забороняти?
Друге:
”Хіба це якось допоможе українській мові, якщо дахи та хвіртки перетворяться на крьіши та каліткі? Хіба це не асимілює її далі через суржик до російського діалекту?“
Словотвір — це не про те щоб бути ближче до одної іноземної мови (наприклад німецької) чи далі від іншої іноземної мови (наприклад російської). Мета Словотвору — це розвиток української мови, без оглядання на інші мови.
Страх того, що українська мова асимілюється до російського діалекту, як на мене, витікає з підсвідомого відчуття неповноцінності української мови. В мене такого відчуття і, відповідно, такого страху нема. Я не думаю, що “криши” і “каліткі” приживуться. А навіть, якщо деякі з цих слів приживуться, не думаю, що це “асимілює українську мову через суржик до російського діалекту”.
Я сподіваюсь що відповів на Ваші запитання. В будь-якому випадку пропоную закрити цю світоглядну дискусію у цій гілці і перенести її на толоку: https://slovotvir.org.ua/toloka/slovotvirni-pytannia/nimetskyi-substrat
Мушу саме тут зауважити, що я не згодний із закидами, що якщо я проти викорінення питомо українських слів заради зближення з російською, то це є доказом того, що я підсвідомо вважаю українську неповноцінною.
Я цього не можу стверджувати. На таку думку мене тільки наштовхнули деякі з Ваших дописів. Перепрошую, якщо чимось уразив Вас.
В будь-якому випадку, українська мова, не має чого боятись впливу російської. Ба більше, я думаю з часом, для заміни запозичень в російській активно використовуватимуть новотвори з української. Адже там (в російській мові) проблема з запозиченнями не менша, ніж в нас.
“На таку думку мене тільки наштовхнули деякі з Ваших дописів”
Майку, це афронт і пряма образа, яка аж ніяк не гармонує з “Образами на адресу інакодумців навряд чи щось вдасться змінити”
Я зовсім не мав на меті Вас образити. Ще раз перепрошую, якщо зробив це мимоволі.
Я зовсім не мав на меті Вас образити. Ще раз перепрошую, якщо зробив це мимоволі.
Вітаю! У мене є підозра, що Веселковський і Михас Туро використали ботоферму для накрутки тут перекладів на німецькі слова. Але хотів запропонувати ось що: гадаю, що потрібно заборонити на цьому осідку додавати до перекладу саме слово, яке хочуть перекласти. Аби не вводити людей в оману. Адже я вважаю, що відвідувачі мають право перекладати ВСІ запозичення, які є у нашій мові. А вищезгадані персонажі, на мою думку, це право не тільки забирають, а і роблять нечесну накрутку певним словам, прикриваючись безглуздими фразами про “агентів кремля” і “москвофілів” та “знищенням українськості нашої мови”
В пошуках відповідників для запозичених слів часто натрапляю на захисників німецького субстрату в українській мові, буцімто слова німецького походження вже настільки довго функціонують а нашій мові, що пошуки відповідників для них є безпідставними. Згідно з таким розумуваннями - сьогоднішні англійські слова через років 200/300 будуть «невід’ємною частиною» нашої мови. Що ви думаєте з цього приводу?
Особисто я кажу, що має настати час свідомої мови, тобто коли ми більше дбатимемо про її чистоту, правильність. Отже, зараз мусимо зменшити наплив чужих слів настільки, наскільки це можливо. А що робити з давніми? Гадаю, треба це робити, але без надмірного запалу, помірковано
В пошуках відповідників для запозичених слів часто натрапляю на захисників німецького субстрату в українській мові, буцімто слова німецького походження вже настільки довго функціонують а нашій мові, що пошуки відповідників для них є безпідставними. Згідно з таким розумуваннями - сьогоднішні англійські слова через років 200/300 будуть «невід’ємною частиною» нашої мови. Що ви думаєте з цього приводу?
Чистомовство майже безмежне, не можна перекладати власні назви(можна лише пристосувати до мови), та необов’язковим є переклад речей та явищ яких в нас небуло або немає.(Моя думка)
В пошуках відповідників для запозичених слів часто натрапляю на захисників німецького субстрату в українській мові, буцімто слова німецького походження вже настільки довго функціонують а нашій мові, що пошуки відповідників для них є безпідставними. Згідно з таким розумуваннями - сьогоднішні англійські слова через років 200/300 будуть «невід’ємною частиною» нашої мови. Що ви думаєте з цього приводу?
Чистомовство майже безмежне, не можна перекладати власні назви(можна лише пристосувати до мови), та необов’язковим є переклад речей та явищ яких в нас небуло або немає.(Моя думка)
Повністю підтримую Вашу думку!
Я цього не можу стверджувати. На таку думку мене тільки наштовхнули деякі з Ваших дописів. Перепрошую, якщо чимось уразив Вас.
В будь-якому випадку, українська мова, не має чого боятись впливу російської.
Таке поки що зарано казати)
В будь-якому випадку, українська мова, не має чого боятись впливу російської.
Таке поки що зарано казати)
Дійсно. 2023 рік, українською розмовляє більше люду, але московських слів входить до нашої мови більше, ніж роками до того. І шось мені натякає, шо багато з цих слів не відпадуть, а “приживуться”.
В будь-якому випадку, українська мова, не має чого боятись впливу російської.
Таке поки що зарано казати)
Дійсно. 2023 рік, українською розмовляє більше люду, але московських слів входить до нашої мови більше, ніж роками до того. І шось мені натякає, шо багато з цих слів не відпадуть, а “приживуться”.
Навряд. Є люди, що ведуть діяльність з покращення якости мови, навіть на рівні Караванського. Наприклад ось ця людина: https://www.youtube.com/@Vuzlykynapamyat. У неї ще й вимова майже бездоганна. Раджу глянути.
Є люди, що ведуть діяльність з покращення якости мови…
Такі люди, дяка Богу, будуть завжди. Але це не запевнює того, шо їх праця матиме великий уплив на суспільство.
Є люди, що ведуть діяльність з покращення якости мови…
Такі люди, дяка Богу, будуть завжди. Але це не запевнює того, шо їх праця матиме великий уплив на суспільство.
Якщо ви хочете, щоби мала, перейдіть за посиланням, лишіть коментаря й розкажіть іншим про цю людину. Бо інакше Валерій помре, залишиться на одного якісного мовознавця менше, а його діяльність навіть не помічали.