Пропоную занести столицю Чорногори Скоп’є до відмінюваних, і відміняти його так само, як слово поле:
наз. Скоп’є
род. Скоп’я
дав. Скоп’ю
знах. Скоп’є
ор. Скоп’єм
місц. у Скоп’ї
кл. Скоп’ю
Чи підтримуєте ви цей задум?
Усе, що має граматичну подобу українських слів, годиться одмінять. Коли в якого слова такої подоби немає, його годиться приладнать до вимог української граматики.
Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»
Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.
Вона наїжджає в Київ до тітки кілька раз на рік, і я знаю, задля чого: певно, виглядає собі в Києві гарного жениха. (Іван Нечуй-Левицький)
Усміхнувся й кілька раз сьорбнув прісного чаю. (Олесь Досвітній)
Щодо права звичаєвого, то я звернув на нього увагу ще 1882 року в статейці «Громадський суд у Добрівлянах», напечатаній в посліднім, невийшовшім у світ н[оме]рі «Світу», де я після книги засідань ради громадської зладив статистику її засудів за кілька рік. (Іван Франко)
А він уже кілька рік служив у Дідушка. (Гнат Хоткевич)
Центральна Рада зібравшись в Житомирі за кілька день по виходї з Київа і зістаючись весь час в контакті з правительством […]. (Михайло Грушевський)
Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»
Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.
Гадаю, це той випадок, де доречно прописати в правописі саме паралельне вживання: десять рік / десять років. І хай кожен обирає, як йому зручніше.
Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»
Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.
Гадаю, це той випадок, де доречно прописати в правописі саме паралельне вживання: десять рік / десять років. І хай кожен обирає, як йому зручніше.
Коли так питомо, то безумовно.
Що скажете про сучасний перехід суфікса -ся до -ця перед ть:
Пишемо б’ється ,але мовимо б’єтьця.
Миється, але миєтьця
Бриється,але бриєтьця.
?
Це не сучасний перехід, завжди так вимовляли ([бйец’:а]), а раніше часто й писали. В сучасному правописі так пишемо, мабуть, для ясності, що -ть ще дієслово, а -ся окреме (так наприклад і з “багатством”). Та й по суті Ц це і так Т+С
Так саме правильно [ми́йе(и)с`:а], не -шся, хоча тут вже сильніше уподібнення
То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
Це так зване державне “не на часі”
> То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
> Це так зване державне “не на часі”
Я не знаю хто його придумав, але воно шкодить, бо люди неправильно вимовляють слова
То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
Це так зване державне “не на часі”
Ну ви он взагалі -тьця пишете замість -цця
Цілком переходити на фонетичний принцип це мабуть дурня. А то буде і висна, і бородьба, і дурізьці, і винішши
То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
Ні. Бо ніякого такого правила нема й ніколи не було: це просто поширена закономірність. Наше письмо має щонайменше 5 основин:
- Звуцька(фонетична): “як пишетьця так і мовитьця”.
- Звучинна(фонематична): звучини(фонеми) пишуться однаково (наприклад, передаються на письмі однією буквою) незалежно від вимови (одзвінчення/оглушення й напівпом’якшення для приголосних, наближення в ненаголошеному складі для голосних).
- Складнична(морфологічна): складниці(морфеми) пишуться однаково.
- Звичаїнна(традиційна).
- Походженнєва.
Тобто “як четаїцця так і пишицця” – тільки одна з них.
Що скажете?
Нема такого приростка -ся 🤷♂️🤦♂️
Що скажете про сучасний перехід суфікса -ся до -ця перед ть:
Що скажете?
Нема такого приростка -ся 🤷♂️🤦♂️
Бо це не наросток і не приросток, а поросток (постфікс).
Подивіться, будь ласка, мою нову нитку в розділі “Зміни до мови”
Пропоную зміни до нового правопису
#правопис, #новийправопис, #новий_правопис
(З новими змінами та додатками)
Чинний правопис недосконалий, до речі, як і попередні.
Ось що я пропоную змінити:
- Всі географічні назви пишемо тільки через Г, ніякого Ґ:
Гондурас, Гана, Грац, Копенгаген, Габон, Гвінея, Гвіана тощо
- Розширити перелік слів з початковим И:
Индик, индичка, индієць, индиянець, индійка, индиянка, Индія, Индонезія, инший, инакше, Индостан, индійський, индонезійський, индостанський, индус, индуска, индуський, индиянський, институт, институтка, институтський
- Перед Ї апостроф не ставимо (як перед Й):
Підїзд, розїхався, соловїний
- Для позначення дзвінких африкат додати нові букви: Ԫ,ԫ (дже), S,ς (дзе)
- Орфографія, орфоепія пишемо через Т — ортографія, ортоепія, як ортодокс, ортопед, ортостатика, ортоклаз тощо
- Ввести нову букву — Ў:
а. На початку слова, де нині міняються у/в:
Ўчитель, а не вчитель чи учитель
Ўлетіти, а не влетіти чи улетіти тощо;
б. В середині слова, коли варіюються ау/ав:
аўдиторія, паўза тощо
- Англійське W на позначення звука [w] передаємо через Ў:
Ўашингтон, Ўебстер, Ўеллінгтон, Ўільсон, Ўінніпег, Ўельс, ўайт-спірит та ін.
- Англійське Н передаємо через Х:
Ноу-хау, Холівуд, хобі, хокей тощо.
Винятком можуть бути деякі вже усталені власні назви:
Гарі, Генрі, Гонконг.
8.1. Українське Г транслітеруємо англ. Gh;
Ґ — G; X — Kh.
- Пишемо у дієсловах та похідних приросток з- перед усіма глухими приголосними.
- Міф, міфологія, анафема, дифірамб, Демосфен, Афіни, Борисфен пишемо через Ф
- Кафедра — стосується світської тематики, катедра — релігійної.
Ефір — стосується хімічної тематики, етер — новинарної
11.1. Етеризація — ефіризація (від ефір)
- Німецьке буквосполучення еі відповідно до вимови передаємо українською мовою через ай (яй):
Айзенах, Вайнрайх, Вітгенштайн, Вайзенборн, Кайзер, Майнгоф, Нортгайм, Бляйбтрой, Кляйн, Кляйнерт, Фляйшер, крайцер, маркшайдер, капельмайстер, гросмайстер, штрайкбрехер, Гайне, Ляйпциг, Райн.
Але крейда, Швейцарія
- В географічних, історичних назвах подвоєння не пишемо:
Андорра — Андора
Голландія — Голандія
Галлія — Галія
Калькутта — Калькута
Бонн — Бон
Брюссель — Брюсель
Гаронна — Гарона
Каєнна — Каєна
Канни — Кани
Ніцца — Ніца, або Ниця
Таллінн — Талін
Хаттія, або Хеттське царство — Хатія, або Хетське царство
Яффа — Яфа тощо.
13.1. В особових назвах приголосні не подвоюємо:
Алах, Ахілес, Мухамед тощо
13.2. В загальних назвах, похідних від власних назв, приголосні не подвоюємо:
голандський, галізм, гал, хет (мн. хети)
- В складноскорочених словах пишемо без подвоєння:
військомат (військовий комісаріат), міськом (міський комітет), юнат (юний натураліст)
- Пишемо панó, а не панно
- Пишемо баласний, контрасний, компосний, аванпосний, протесний, форпосний, замість баластний, контрастний, компостний, аванпостний, протестний, форпостний.
Порівн.: обласний, радісний, усний, захисний
- Пишемо герцог — герцозький.
Як боягузький, запорізький
- Пишемо Параска — Паращин; Ониська — Онищин, але Онисько — Ониськів
- Незалежно від семантики слова в словотворчому компоненті -віз уживаємо тільки І, а не О:
Водовіз, електровіз, лісовіз, тепловіз, цементовіз тощо.
- Вживати числівник копа, нарівні з шістдесят
- Вживати назву кольору жовтогарячий замість оранжевий, жовтохолодний замість лимонний
- На кшталт, безкоштовно, безкоштовний, наразі, смаколики, врешті-решт — поза законом (як в чинному правописі — топ). Замість них вживаємо питомі відповідники
- Не з прикметниками, дієприкметниками, прислівниками, дієприслівниками пишуться окремо, крім тих випадків, коли слова з НЕ не вживаються
- Пишемо завжди префікс архи-, а не архі-:
Архимандрит, архиєрей, архимільйонер, архискладний
- Пишемо разом складні прийменники, в яких початковий компонент є прості прийменники з, із:
зза (ізза), знад, зперед, зпід (ізпід), зпоза, зпоміж, зпонад, зпопід, зпосеред, зпроміж
- Пишемо через дефіс/розділку:
Кінець-кінцем, честь-честю, чин-чином
- Іноземні прізвища з часткою Мак-, Ван-, Сен-, Сан-, Тер- пишемо через дефіс/розділку:
Мак-Магон, Мак-Клюр, Мак-Картні, Мак-Дональд, Мак-Кінлі, Мак-Кензі, Мак-Меган, Мак-Магон;
Ван-Димена, Ван-Гог, Ван-Дейк;
Сен-Симон, Сен-Сан;
Сан-Мартін, Сан-Марко;
Тер-Петросян, Тер-Оганьян
- Іноземні прізвища з частками -оглу, -огли, -заде, -кизи, -хан, -бей, -бек, -паша, пишемо через дефіс/розділку:
Гасан-огли, Мамед-заде, Фікрет-кизи, Мехмед-бей, Кемаль-паша, Мірза-хан, Чингіс-хан, Багір-заде, Турсун-заде, Кер-огли
- У назвах країн та заморських територій з приставками Сан-, Санта-, Сен-, Сент-, Сінт- пишемо Сан-, через дефіс:
Сан-Марино, Сан-Мартен, Сан-Томе і Принсипі, Сан-Люсія, Сан-Вінсент і Гренадини, Сан-П’єр і Мікелон, Сан-Томас, Сан-Кітс і Невіс
- Похідні від складних особових імен пишемо разом:
Жан-Жак — жанжаківський,
Мак-Карті — маккартизм
30.1. Похідні від географічних назв прикметники (переважно населених пунктів) з першими складовими частинами соль-, спас-, усть-, ла-, вест-, іст-, нью-, сан-, санкт-, сант-, санта-, сен-, сент- та ін., а також із кінцевими назвотворчими частинами -ривер, -сіті, -сквер, -стріт, -фіорд пишемо разом:
сольілецький, устькаменогірський; ньюйоркський; фолриверський, атлантіксітинський, ламаншський, лаплатський і т.д.
- Ніяких написів з маленької букви у власних назвах людей, країн:
Московщина, Путін Хуйло.
(Адже наші предки не писали срср, німеччина, сталін, гітлер).
З маленької букви пишемо, якщо власні назви перетворилися на загальні:
колективний путін, соловйови-кисельови
- Бог пишемо з великої букви, коли це стосується єдиного творця, в інших випадках — з маленької:
напр., бог Зевс чи бог Ра
32.1. Прикметники, утворені від слова Бог, Господь, пишемо з малої букви:
слава божа, воля господня, божий промисел
32.2. Слова апостол, святий, преподобний, мученик та ін. пишемо з малої букви без винятків:
апостол Матвій, святий Пантелеймон, свята великомучениця Варвара, преподобний Серафим Саровський, блаженна Феодора, пресвята Богородиця, свята Трійця, собор святого Петра
32.3. Назви культових книг пишемо з маленької букви без лапок:
біблія, євангеліє, тора, псалтир, коран. (Адже Україна — світська держава).
Але Святе письмо, Старий завіт/заповіт, Новий завіт/заповіт
- У назвах найвищих органів влади і державних установ України з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви:
Верховна рада України, Кабінет міністрів України, Конституційний суд України, Верховний суд
- Пишемо галізм, англізм, московізм, замість галліцизм, англіцизм, русицизм чи росіянізм
- Дієприслівники активного стану теперішнього часу не вживаємо
- Пишемо Є (дієслово бути теп. ч.)+ називний відмінок (саме є можна опускати), а не Є + орудний відмінок.
Київ [є] — столиця України, а не Київ є столицею України.
Він [є] гарний спеціаліст, а не Він є гарним спеціалістом.
- Страви насипаємо, а не наливаємо:
Насипати кашу, борщ, суп тощо
- Повернути до літературної мови питомі слова без будь-яких позначок:
Бути правим, а не мати рацію
Краска, а не фарба
Красити, а не фарбувати
Криша, а не дах
Накінець, а не врешті-решт, нарешті
Пляс, пляска, плясун, плясуня, а не танець, танок, танцюрист, танцюристка
Плясати, а не танцювати
Повар, а не кухар чи куховар
- Назви міст у родовому відмінку пишемо з закінченням -а, -я:
Амстердама, Гомеля, Ліверпуля, Лондона, Мадрида, Парижа, Чорнобиля.
(Ніякого Амстердаму, Гомелю, Ліверпулю, Лондону, Мадриду, Парижу, Чорнобилю).
- Пишемо Московщина, а не росія, Росія, Московія;
москвин, а не росіянин, русич, русин, московит, москвич (в значенні національності);
москвинський, а не російський, руський, московитський, москвитянський.
- Москвинські та білоруські географічні назви українізувати:
Білгород, Вороніж, Льгів (а не Льґов), Берестя, Оріхове-Зуєве, Благовіщенськ, Щокіне, Семенове, Рогачеве, Соловйове.
Але Желєзногорськ, Йолкіне.
41.1. Українізувати деякі польські міста:
Перемишль (а не Пшемишль), Ряшів (а не Жешув), Кільці (а не Кельце).
41.2. Українізувати деякі молдавські та литовські міста:
Кишинів, Тираспіль;
Вільна (а не Вільнюс)
Похідні:
кишинівський, тираспільський, віленський
- Слов’янські назви з кінцевими -ово, -ево та -ино передаємо через ове, -єве та -іне (-їне), після шиплячих — -ино без збереження закінчення -о, тобто пишемо як українські назви на -е:
Внукове, Габрове, Оріхово-Зуєве, Сараєве; Бородіне, Мар’їне, Пушкіне; Єгоршине, Рощине, Косове (країна)
42.1. Пишемо Мукачеве, а не Мукачево!
- Унормувати фемінітиви:
43.1. Якщо маскулативний вид фаху/вид діяльності закінчується на -й, -л, -м, -р (не -тр), -с, -т, -ч, то фемінатив — на -ка:
Грамотій — грамотійка
Добродій — добродійка
Злодій — злодійка
Ковбой — ковбойка
Герой – геройка
43.2. Консул — консулка
Посол — посолка (в укр. мові нема посолки — дії за значенням солити, є соління)
43.3. Агроном — агрономка
Економ — економка
43.4. Адміністратор — адміністраторка
Акушер — акушерка
Аптекар — аптекарка
Боксер — боксерка
Бондар — бондарка
Брокер — брокерка
Господар — господарка
Директор — директорка
Комбайнер — комбайнерка
Лимар — лимарка
Маляр — малярка
Менеджер — дурне слово, треба його викинути й замінити на управлінець (див. нижче)
Пенсіонер — пенсіонерка
Піонер — піонерка
Повар — пóварка, або повариха
Редактор — редакторка
Режисер — режисерка
Шахтар — шахтарка
Школяр — школярка тощо
Але бакалавр — бакалавриня, бо бакалаврка — тяжко вимовити)
Майстер — майстриня)
43.5. Свинопас — свинопаска
43.6. Адвокат — адвокатка, а не адвокатеса
Артист — артистка
Аспірант — аспірантка
Дантист — дантистка
Доцент — доцентка
Економіст — економістка
Поет — поетка, а не поетеса
Президент — президентка
Соліст — солістка
Статист — статистка
Сценарист — сценаристка
Саксофоніст — саксофоністка
Спеціаліст — спеціалістка
Таксист — таксистка
Танкіст — танкістка
Тенісист — тенісистка
Тракторист — трактористка
Штангіст — штангістка тощо
43.7. Викладач — викладачка
Слухач — слухачка
Споживач — споживачка
Спостерігач — спостерігачка
Читач — читачка
43.8. Якщо М. закінчується на -тр, то Ф. — на -ерка:
Арбітр — арбíтерка
Міністр — міністерка
43.9. Якщо М. закінчується на -ць, то Ф. — на -чиня:
Боєць — бійчиня
Кравець — кравчиня
Продавець — продавчиня
Фахівець — фахівчиня.
43.9.1. Але давець — давиця
Роботодавець (й інші -давці) — роботодавиця тощо;
Законодавець — законодавиця
Законознавець — законознавиця
Знавець — знавиця
43.9.2. А також айтівець — айтівка
Біженець — біженка
Доброчинець — доброчинка
Злочинець — злочинка
Управлінець — управлінка
43.10. Якщо М. закінчується на -ик/ік (не -вик, не -ник), то Ф. — на -чка:
Електрик — елéктричка, бо електри́чка — це електропоїзд
Енергетик — енергéтичка
Кібернетик — кібернéтичка
Критик — кри́тичка, а не критикиня, критикиця, кретиникиня чи кретиникеса
Математик — матемáтичка, а не якась математюкиня
Синоптик — синóптичка, а не синоптиця чи синоптикеса
Теоретик — теорéтичка
Фізик — фíзичка
Хімік, або химік — хíмічка, або хи́мічка
43.11. Якщо М. закінчується на -вик, то Ф. — на -виця
Діловик — діловиця
Кадровик — кадровиця
Передовик — передовиця
43.12. Якщо М. закінчується на -ник, то Ф. — на -ниця:
Аграрник — аграрниця
Дослідник — дослідниця
Зубник — зубни́ця
Керівник — керівниця
Робітник — робітниця
Розвідник — розвідниця
Письменник — письменниця
Працівник — працівниця
Священник — священниця тощо
43.13. Якщо М. закінчується на -д, -н, то Ф. — на -еса:
Стюард — стюардеса
43.14. Барон — баронеса
Патрон — патронеса
(Наросток -ес(а) чужий, тому його треба збуватися, а не плодити. Використовувати його слід, як вищенаведені приклади, коли вживати інші суфікси тяжко або немилозвучно: стюардка, баронка, патронка)
43.15. Якщо М. закінчується на -г, -зь, то Ф. — на -иня:
Ворог — ворогиня
Герцог — герцогиня
Демагог — демагогиня
Друг — другиня
Педагог — педагогиня
Психолог — (хоч не люблю те -логиня, але що поробиш) психологиня
Філолог й інші -логи — філологиня тощо
(Краще б замінити всіх “логів”, де можна, на “знавців”).
43.16. Князь — княгиня
43.17. Якщо М. закінчується на -х, то Ф. — на -шка:
Пастух — пастушка
- Не маємо фемінітиву до:
Член, пресаташе, голова, владика, колега, суддя.
Член-кореспондент — член-кореспондентка
- Спортсмен / спортсменка — дурні покручі. Пропоную замінити цю дурню на спортивець – спортивиця.
Те саме бізнесмен / бізнесменка — дурня. Краще замінити на питоме: діловик — діловиця.
- Дієслова в третій особі однини в теперішньому часі, що мають закінчення -ить (-їть), можуть мати закінчення -е/-є, якщо наголос не падає на останній склад, має один склад:
Носе, робе, баче, говоре, робе, діле, косе, їзде, виде, просе тощо.
- Числівники з -надцять та похідні пишемо без -д-:
Одинацять, дванацять, тринацять, чотирнацять, п’ятнацять, шіснацять, сімнадять, вісімнацять, дев’ятнацять.
47.1. Пишемо шіснацять, а не шістнадцять
Також: шіснацятеро, шіснацятка, шіснацяти, шіснацятий, шіснацятирічний тощо;
47.2. Пишемо дев’янацять, а не дев’ятнадцять. Також спрощуємо похідні: дев’янацятеро, дев’янацятирічний тощо.
- Йде спрощення в похідних від назв міст із -штадт:
Дармштадт — дармштатський
Бандерштадт — бандерштатський
Кронштадт — кронштатський тощо.
Додайте ще, якщо про щось не згадав.
Накидайте, будь ласка, ще своїх пропонов
