Пропоную занести столицю Чорногори Скоп’є до відмінюваних, і відміняти його так само, як слово поле:
наз. Скоп’є
род. Скоп’я
дав. Скоп’ю
знах. Скоп’є
ор. Скоп’єм
місц. у Скоп’ї
кл. Скоп’юЧи підтримуєте ви цей задум?
Усе, що має граматичну подобу українських слів, годиться одмінять. Коли в якого слова такої подоби немає, його годиться приладнать до вимог української граматики.
Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.
Вона наїжджає в Київ до тітки кілька раз на рік, і я знаю, задля чого: певно, виглядає собі в Києві гарного жениха. (Іван Нечуй-Левицький)
Усміхнувся й кілька раз сьорбнув прісного чаю. (Олесь Досвітній)
Щодо права звичаєвого, то я звернув на нього увагу ще 1882 року в статейці «Громадський суд у Добрівлянах», напечатаній в посліднім, невийшовшім у світ н[оме]рі «Світу», де я після книги засідань ради громадської зладив статистику її засудів за кілька рік. (Іван Франко)
А він уже кілька рік служив у Дідушка. (Гнат Хоткевич)
Центральна Рада зібравшись в Житомирі за кілька день по виходї з Київа і зістаючись весь час в контакті з правительством […]. (Михайло Грушевський)
Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.
Гадаю, це той випадок, де доречно прописати в правописі саме паралельне вживання: десять рік / десять років. І хай кожен обирає, як йому зручніше.
Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.
Гадаю, це той випадок, де доречно прописати в правописі саме паралельне вживання: десять рік / десять років. І хай кожен обирає, як йому зручніше.
Коли так питомо, то безумовно.
Що скажете про сучасний перехід суфікса -ся до -ця перед ть:
Пишемо б’ється ,але мовимо б’єтьця.
Миється, але миєтьця
Бриється,але бриєтьця.
?
Це не сучасний перехід, завжди так вимовляли ([бйец’:а]), а раніше часто й писали. В сучасному правописі так пишемо, мабуть, для ясності, що -ть ще дієслово, а -ся окреме (так наприклад і з “багатством”). Та й по суті Ц це і так Т+С
Так саме правильно [ми́йе(и)с`:а], не -шся, хоча тут вже сильніше уподібнення
То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
Це так зване державне “не на часі”
> То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
> Це так зване державне “не на часі”
Я не знаю хто його придумав, але воно шкодить, бо люди неправильно вимовляють слова
То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
Це так зване державне “не на часі”
Ну ви он взагалі -тьця пишете замість -цця
Цілком переходити на фонетичний принцип це мабуть дурня. А то буде і висна, і бородьба, і дурізьці, і винішши
не на часі
🤣
То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
Ні. Бо ніякого такого правила нема й ніколи не було: це просто поширена закономірність. Наше письмо має щонайменше 5 основин:
Тобто “як четаїцця так і пишицця” – тільки одна з них.
Що скажете?
Нема такого приростка -ся 🤷♂️🤦♂️
Що скажете про сучасний перехід суфікса -ся до -ця перед ть:
Що скажете?
Нема такого приростка -ся 🤷♂️🤦♂️
Бо це не наросток і не приросток, а поросток (постфікс).
Подивіться, будь ласка, мою нову нитку в розділі “Зміни до мови”