Правопис 2023

18 листопада 2023
Oleksa Rusyn

Пропоную занести столицю Чорногори Скоп’є до відмінюваних, і відміняти його так само, як слово поле:
наз. Скоп’є
род. Скоп’я
дав. Скоп’ю
знах. Скоп’є
ор. Скоп’єм
місц. у Скоп’ї
кл. Скоп’ю

Чи підтримуєте ви цей задум?

Усе, що має граматичну подобу українських слів, годиться одмінять. Коли в якого слова такої подоби немає, його годиться приладнать до вимог української граматики.

Макс Мелетень

Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»

Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.

Вона наїжджає в Київ до тітки кілька раз на рік, і я знаю, задля чого: певно, виглядає собі в Києві гарного жениха. (Іван Нечуй-Левицький)

Усміхнувся й кілька раз сьорбнув прісного чаю. (Олесь Досвітній)

Щодо права звичаєвого, то я звернув на нього увагу ще 1882 року в статейці «Громадський суд у Добрівлянах», напечатаній в посліднім, невийшовшім у світ н[оме]рі «Світу», де я після книги засідань ради громадської зладив статистику її засудів за кілька рік. (Іван Франко)

А він уже кілька рік служив у Дідушка. (Гнат Хоткевич)

Центральна Рада зібравшись в Житомирі за кілька день по виходї з Київа і зістаючись весь час в контакті з правительством […]. (Михайло Грушевський)

𝖕𝖆𝖓𝖎𝖆𝖓𝖐𝖆

Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»

Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.

Гадаю, це той випадок, де доречно прописати в правописі саме паралельне вживання: десять рік / десять років. І хай кожен обирає, як йому зручніше.

Макс Мелетень

Додать правило:
«Слова «день», «год», «рік», «раз» не змінюються після числівників: сто год, шість раз, вісім день, десять рік. Одначе як вони стоять перед числівниками, то вже в род. одмінку множини: годів сто, разів шість, днів вісім, років десять.»

Либонь є ще слівця, та всі перелічені засвідчені в класиці та живій народній мові.

Гадаю, це той випадок, де доречно прописати в правописі саме паралельне вживання: десять рік / десять років. І хай кожен обирає, як йому зручніше.

Коли так питомо, то безумовно.

Kuľturnyj aborihen

Що скажете про сучасний перехід суфікса -ся до -ця перед ть:
Пишемо б’ється ,але мовимо б’єтьця.
Миється, але миєтьця
Бриється,але бриєтьця.
?

Володимир XIX Подолянин Часодармотрат

Це не сучасний перехід, завжди так вимовляли ([бйец’:а]), а раніше часто й писали. В сучасному правописі так пишемо, мабуть, для ясності, що -ть ще дієслово, а -ся окреме (так наприклад і з “багатством”). Та й по суті Ц це і так Т+С

Kuľturnyj aborihen

То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
Це так зване державне “не на часі”

Святосö

> То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”
> Це так зване державне “не на часі”

Я не знаю хто його придумав, але воно шкодить, бо люди неправильно вимовляють слова

Роман Роман2

То це порушує правило : “як пишетьця так і мовитьця”

Ні. Бо ніякого такого правила нема й ніколи не було: це просто поширена закономірність. Наше письмо має щонайменше 5 основин: 

  1. Звуцька(фонетична): “як пишетьця так і мовитьця”.
  2. Звучинна(фонематична): звучини(фонеми) пишуться однаково (наприклад, передаються на письмі однією буквою) незалежно від вимови (одзвінчення/оглушення й напівпом’якшення для приголосних, наближення в ненаголошеному складі для голосних).
  3. Складнична(морфологічна): складниці(морфеми) пишуться однаково.
  4. Звичаїнна(традиційна).
  5. Походженнєва.

Тобто “як четаїцця так і пишицця” – тільки одна з них.

Роман Роман2

Що скажете про сучасний перехід суфікса -ся до -ця перед ть:

Що скажете?

Нема такого приростка -ся 🤷‍♂️🤦‍♂️

Бо це не наросток і не приросток, а поросток (постфікс).