Творено мною від корене up- (виджь СИРМ І, 358: вертеп) з чепенем -isce (виджь мою змінку ту під uodisce). Змінку про первісне пасивного ("статичного") значення корене up- ге "вода ге тіло, стояча вода" проти корене *uod- (*ued- у uedro) з активним ("динамичним") значенням ге "вода, що тече/біжить" виджь ту: https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Indo-European/wed- .
Инший вид корене up- є корінь uap- у словах uapno, uapiti, uapa, uapy.
r2u.org.ua: Саджавка
Творено (мною) від *uod- "вода" + -isce (*-isk-y-o-) на поді спостереження, що руський чепінь -isce є в тих словах, де він за значенням/функційно відповідає чепени -arium у лат. мові: cucumenarium "огірочне поле" (буквально: +"огірчище~огурчище"), рівни з: вівсище "поле під овес, по вівсі" тощо.
vœudnisce
А мені здається, що "водище" це велика вода.
Mogeity bouti, tomou i dal eimy isce: vœudnisce ta vodovisce.
Lépxe tacui e ‹vœudnisce› ci ‹vodovisce› — ‹vod-› + ‹-ov-; -n-› + ‹-isce›, hi u lat. ‹aquarium› — ‹aqu-› + ‹-ar- ( : -al-)› + ‹-ium›.
—
Водище, водовище, водоводовище, ще вище...
Суфікс/чепінь -ищ(е) передбачає щось величезне:
Берегище, бабище, бойовище, багнище, сточище, вовчище, згарище, дівище, дідище і т.д.
‹œusisce› (i ‹œusisco›) "pole pœd oves" — ne "velik oves",
‹gorisce› "mésto pœd stréxoiõ u domé" — ne "velika gora",
‹bobovisce› (i ‹bobovisco›) "pole pœd bobui" — ne "velik bœub",
‹boyisce› (i ‹boyisco›, ‹boyovisce›, ‹boyovisco›) "mésto boyou; tœuc" — ne "velik bœuy",
‹lènisce, lènisco, ilnisce, ilnisco, leònisce, leònisco, leònovisce, leònovisco› — "pole pœd leòn" — ne "velik leòn",
‹ròdovisce› "mésto rodou (Gelex.: "Geburtsort", II, 810) — ne "velik rœud",
‹copovisce› "mésto copova ( = gromadsca) sõdou" — ne "velika copa",
‹strélybisce› — "mésto pœd strélybõ, mésto strélybui" — ne "velika strélyba",
‹goulybisce› "mésto goulianïa" — ne "velika goulianca",
‹sméxovisce, sméxovisco› "namêt sméxou" ( ← ≈ *"mésto naprauleinïa sméxou") — ne "velik sméx",
‹paliovisce, paliovisco› "palivo, suirovina paliti, palna suirovina" (SIRM IV, 264-266: ‹палити›) — ne "veliko palyeinïe",
‹uapnisce› "copalnya uapna" — ne "veliko uapno",
‹grobovisce› "mésto grobœu — cladovisce" — ne "velik grœub",
‹pecisce› "ostancui po peci; palyeno sóunçemy mésto" — ne "velika peicy",
‹stavisce› "mésto po stavé" (SIRM V, 389: ‹став¹›) — ne "velik stau",
‹stlisce, stelisce› "mésto stlati leòn" (SIRM V, 296: ‹слати²›) — ne "velika stelya",
‹ognisce, ognisco› "mésto pœd ogony, bagatïe); focus" — ne "velik ogony",
‹pasovisce, paso isco› "mésto/stan pasti",
‹domovisce› "a building, das Gebäude" — ne "velik dœum",
‹dèrevisce› "a coffin; a wooden handle" — ne "veliko dèrevo",
‹igrisce› "mésto/stan igor, pœd igrui, igrati" — ne "velika igra",
‹mostisce› "mésto po mosté" (SIRM III, 482: ‹міст›) — ne "velik mœust";
sõty i slova zu ‹-isce, -isco› znaciti i mésto, stan i cyto veliko, grõbo, gromœuzdco:
‹récisce› — i "mésto de teceity voda", i "velik vodotœuc",
a sõty i slova zu ‹-isce, -isco› znaciti ino cyto grõbo, debelo, veliko, gromœuzdco:
‹rõcisce› "velika rõca" (Gelex., II, 844), ale: ‹rõcovisce› "rõcoeaty" (Verxratscuy),
ta neprauda e tuerditi ‹-isce, -isco› znacity lixe cyto debelo, veliko, grõbo, gromœuzdco.
I tou Ui muislite veatscoiõ: Vasyoho ‹берегище› u rousscé i ne'ma. Ta i u veatscé e tô xuiba odinocen tuar — Google mi da tuar ‹берегище› u veatscé ino tou: "Бестолковый Словарь Неологизмов" ( https://kzref.org/bestolkovij-slovare-neologizmov.html ).
Ni ‹boyovisce, boyovisco›, ni ‹bagnisce, bagnisco›, ni ‹sutocisce›, iz Vasyix pricladœu, ne znacity velikosti, debelosti.