Значення слова
А́мфора — велика посудина (для вина, олії та ін.) яйцеподібної форми з високим і вузьким горлом та двома вертикальними ручками, яку широко використовували в античному світі та в Київській Русі.
Приклад вживання

А у човні ж усякої матерії, вино, олія, амфори. (Л. Костенко)

З храму виходить хор дівчат тавридських .. Дівчата несуть квіти, вінки.., амфори з вином та олієм. (Леся Українка).

Походження

лат. amphora походить від гр. ἀμφορεύς «конічний глечик з двома ручками» (гомер. ἀμφιφορεός «т.с.»), яке виникло з ἀμφι-, префікса із значенням обопільності, і φορεύς, похідного від φέρω «несу», спорідненого з дінд. bhárati «несе», лат. fero «несу», псл. berǫ, укр. беру́

Розділи
Слово додала

Перекладаємо слово а́мфора

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
сьогодні

õbora

___
D.-rous. *‹õbora› ← (d.-)gr. ‹ἀμφορεύς / αμφορέας›; por. d.-rous. ‹õborucu (ѫборокъ, оуборъкъ, уборокъ)›, ceix. ‹oubor›.

09:10

Йой, а відки там ѫ? Я знаю сходже в "убог", "у(ю)род", але там значення не в лат. in-. -бора від "брати"? Як у "забора"?

09:26

Там /ѫ/ з /am/

11:32

А, то це просто притока чуджого слова така? Але ж у давніх писменах що не перекладали, те, як правило, перебуквували (переписували по буквах). Та й 'б' ізвідки взялось тоді?

11:54

А це ще дописьменне слово. Ось витяг із ЕССМ:

ǫborъkъ: ц.-слав. ѫборъкъ modii genus (Miklosich LP), сербохорв. ùborak, ùbôrka ‘мера зерна’ (RJA XIX, 115), диал. у̏борак, -рка ‘мера земли по плате за вспашку’ (њѝва од два у̏борка, Ел. II), ubörak, -rka ‘сосуд, служащий мельнику для взимания платы за время помола зерна; сосуд, некогда только деревянный, в котором ставили на очаг муку для паленты’ (КА 407), словен. obộrek, -rka ‘мера зерна’ (Plet. I, 739), ст.-чеш. úborek, -rka, -rku ‘полый сосуд, мера для зерна’ (MStčSl, 525), в.-луж. диал. bórk ‘ведро’, н.-луж. bork ‘ведро, бадья (особенно для воды)’ (Schuster-Šewc. Histor.-etym. Wb. 2, 55), полаб. vǫbörăk ‘ведро’ (Polański–Sehnert 179), польск. диал. węborek, -rka, wemborek, wębor ‘ведро с ручкой для ношения воды, молока; ушат’ (Warsz. VII, 521), словин. vąbórk то же (Lorentz. Slovinz. Wb. II, 1272), др.-русск. уборок ‘мера вместимости’ (Р. Прав. Яр. по Син. сп., Срезневский III, 1116), укр. уборок (Mikl EW 221). – Сюда же слвц. úborka ‘корзинка’ (Kálal 734).

Слово заимствовано до X в.н.э. (до преобразования носовых гласных в слав. языках) из др.-в.-нем. ambar ‘ведро’, которое через лат. amphora восходит к греч. ἀμ(φι)φορεύς ‘сосуд с двумя ручками’, см. Brückner 608; Miklosich LP; Фасмер IV, 143–144; Machek 546. Менее вероятно исконнославянское образование от *bьrati – *ǫ-borъ, так см. Брандт РФВ, 23, 96. Маловероятно также родство слав. *ǫborъ с др.-инд. ambhṛṇas ‘чан’, греч. ἀμφορεύς, др.-в.-нем. ambar – по версии Младенова KZ 44, 370, Ильинского ИОРЯС 25, 432. См. Фасмер IV, 144.

Поділитись з друзями