Гадаю зайве. Навіть там, де додав з И, бо так у словнику, одразу даю й без

У ГРАКу олюдин* сім разів (там є ще помилки) з 1972
У словниках нема

Точно зайве оте И

Гуман- й антроп- це просто різні мови, що їх ділити. Єдине тільки чи -морф- таке важливе, але ніде його не лишаєте (й сильно не відрізняєте)

Ну і різниця одна буква, ну от що це має означати, якщо дивитися тільки на переклади? Чому в одному є, а в другому нема?

І має бути, як вже подали Святосьо й Кароліна, дж ← д: олюдження. Ну або олюдíння чи що, коли доконане

»олюдення
Гуманізація — олюднення«

Jadno.
⁺‹o•lioud•eigne› e œd ⁺‹o•lioud•iti›, œd ‹lioud› “people, Volk, λαός” — ne “a human, man, Mensch, άνθρωπος” ;
⁺‹o•lioud•n•eigne› e œd ⁺‹o•lioud•n•iti›, œd ‹liouden, lioudn•› “populous”, œd ‹lioud› “people, Volk, λαός” — ne “a human, man, Mensch, άνθρωπος”.

Za “a human, man, Mensch, homo (homin•}, άνθρωπος” e u rousscie ‹lioudina› (drous. i ‹lioudinu›, a nuinie po nariecciax i ‹ceoloviec›, ci tacoge ‹mõj›).

Yz pricmét œd slova ‹lioud› znaié roussca, crœmy ‹liouden, lioudn•› — iz pocépomy *-yn-, iesce: onõ iz pocépomy *-ou- — ‹lioudœu, lioudov•› zneaceatchi “popular (polularis)”, a tó i he “common to people; liked by people” i he “concerning people; pertaining to or deriving from people, general public”, onõ iz pocépomy *-ysk- — ‹lioudscuy› zneaceatchi “human (adj), Menschen-, der Menschen”, onõ iz pocépomy *-ēn- — ‹lioudean(•)› “gentle, humane, menschlich, menschenfreundlich, human, glimpflich, schonend”. U inax znaceignax mogé zamiesty pricmétui ‹lioudœu› bouti i ‹lioudo•› razomy iz inchémy slovomy.

Slovo “humanization” e œd ‹humanize› “to make human; to give or cause to have the fundamental properties of a human”, “to convert into something human or belonging to humans”, “to make sympathetic or relatable”. Tvaroslœuno e œd pricmétui — *‹humanus›, ne œd pœdstavova *‹homo, homin•›. Otge rousscoiõ se imé bouti œd pricmétui ‹lioudscuy›, abo, u znaceignie “to make sympathetic or relatable”, a ci i usiex tout yzgadanuix, ‹lioudean(•)›.

Slovo “humanism” znacity, pered usiemy, “that which centres on humans (and their values, needs, interests, abilities, dignity and freedom)”, a œdtui usia procya znaceigna. Tvaroslœuno e ‹humanism› œd ‹humanize›, iz lat. ‹human•› ta lat. ‹•izo› ← gr. ‹•ίζω›.

Slovo “anthropomorphism ( ← ανθρωπομορφισμός)” znacity “the attribution of human characteristics and behavior to something not human”, i œdrœzniti’ho œd inchix receneu neminõtche e pereclasti’ho tòcyno za greçscuimy slovomy — œd ‹ανθρωπο•μορφίζω ( ≈ ανθρωπο•μορφώνω)›. Ta tout e treba pilnouati rœzniçõ meidj greçscuimi slovami na ‹•ποιω› ta ‹•μορφίζω, •μορφώνω›. U drous. slovam na ‹•ποιω› e, he pràvilo›, teacnõty slova na ‹•tvoriti›, te same e i nuinie u veat.. Sõty na ‹•tvoriti› (ucliouceno pricmétui na ‹•tvœren›) i u rousscie, ta sõty u drous. i ona na ‹•dieiati› (por. ‹dobrodieiati›, ‹zulodieiati›, ‹lioubodieiati›, ‹ciarodieiati›, ‹cioudodieiati›), i roussca, crœmy slœu na ‹•tvoriti, •tvœren›, znaié i slova na ‹•dieyen, •dieyn•› (otge ← *‹•dieiati›), por.: ‹blagodieyen›, ‹dalecodieyen›, ‹dobrodieyen›, ‹tcharodieyen›, ‹tchoudodieyen›. A iesce sõty slova œd ‹cin, ciniti›, por.: ‹dobrocinen›, ‹blagocinen›, ‹zlocinen›.
Gr. ‹μορφή› “form, forma” e rousscoiõ ‹tvar›, otge gr. dieyeslova na ‹•μορφίζω, •μορφώνω› bõ rousscoiõ boula iz ‹•tvariti›, cyto prauda, roussca móuva, slœu na ‹•tvariti›, ne inacye, ne znaié. U usiaçie razie, roussca znaié dosta cinœu — i ‹•tvoriti, •tvœren›, i ‹•ciniti, •cinen›, i ‹•dieiati, •dieyen›, mogti cruiti ci zastõpiti i cerpana slova œd lat. ‹•ficere ( ← facere)›, i ona œd gr. ‹•πόιω›, i ona œd gr. ‹•μορφώνω, •μορφίζω›. Acéi, lat. na ‹•ficere› mogé bouti peredano rousscoiõ slovami na ‹•dieiati›, gr. na ‹•πόιω› slovami na ‹•ciniti›, a gr. na ‹•μορφώνω, •μορφίζω› slovami na ‹•tvoriti› (abo uproveudchi tacui ‹•tvariti›). Otge, *‹anthropomorphize› bui dóugyno bouti ‹lioudinotvoriti›, a œdtui i slovo za “anthropomorphism” — œd ‹lioudinotvor• / lioudinotvœr•› iz teaclomy pocépomy za “•ism”.

Гуманізація?

Я вважаю, що тут краще "олюдИнення", од "людина", бо "олюДНення" — од "люд" або "людний"

Ni, ‹lioudneigne› e œd *‹lioudniti› a se œd ‹liouden, lioudn•› znaceatchi “populous”. U ανθρωπομορφισμός slovo άνθρωπος e rousscoiõ ‹lioudina›, po nariecciax i ‹ceoloviec›, ci i ‹mõj› (aino, u rous. mogé ‹mõj› znaciti i lioudinõ rodovo — i ceolovieca i geuncõ). Otge slovo za ανθρωπομορφισμός imé bouti œd slova ‹lioudina› (acéi ‹ceoloviec›), ta za pèuno ne œd ‹lioudn•, liouden›.

-
Vidjte moyõ izmiencõ pœd ‹олюднення›

-подібний
Хоча якою мірою його треба забути можна посперечатися мабуть
Тут ще й справді можна сказати:
-морф- → форма → подоба