Яке походження?

Пане אלישע פרוש, очевидно Ти ведеш до Етимологічного словника Української мови, де вказано, що "грунь" це румуно-латинське запозичення в Українській мові. Проте можна подивитись на це слово з інакшого боку, а саме через призму індоєвропейського кореня *gʷerH-, що ймовірно означає "схвалення, похвала, піднесення". Апогей - найвище схвалення, найвища вершина. Грунь - вершина гори. Тому слово грунь, в моєму розумінні, могло б бути відповідником для апогей.

Не йде так вільно крятати з етимології. Даний іє. корінь дасть в українській геть инший рефлекс. Паче, в укр., чес. є [g] в сім слові, що явно каже на його чуджість.