Те, що зламалося в небі.
В неболамі літака загинуло *** людей
Не така вже й дурниця. Порівн. божевільний
Згоден, це дурниця. Тут не небо ламається, так само як і путь тощо. І йдеться не просто про те, що щось ламається
авіакатастрофа може трапитися не лише в небі, а й прямо на землі. Ось, до прикладу: 
uk.wikipedia.org: Мюнхенська авіакатастрофа
Та й саме слово якось не дуже на авіакатастрофу схоже. Більше скидається на "криголам" за устроєм, тобто звучить як щось, що ламає небо. Але просто як подія, коли ламається небо, подібно до слова "листопад".
Теж так здається
Ще раз. Порівн. Божевілля, божевільний. До чого тут бог і психічний розклад 🤷♂️
Щодо криголаму. То й що? Криголам ламає кригу, неболам "ламає" небо.
Але ж як поетично звучить, по-українськи.
Щодо слова троща, до якого останнім часом приліпили значення катастрофа, хоча насправді до трощення ніякого відношееня не має.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Бе́рдо, -да, с.
1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. І. 256. То же, что и блят.
2) Пропасть. Вх. Зн. 2. Ум. Бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Троща́, -щі́, ж.
1) = Трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Каменец. у. Жовняри як трощі. Гол.
2) = Трость 4. Шух. І. 256
ТРО́ЩА, і, жін., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б'є грудьми,.. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Іван Франко, X, 1954, 383); Збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні [джерела] І от на дрижачій, .. прозорій шибі [поверхні води] починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 11); * У порівняннях. Юдка був переконаний, що на його голові буяє волос, мов троща краєм ставу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 310).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 287.
Поетично, але не точно
зазвичай це стосується саме літаків, тож такий переклад може бути основним. Далі в тексті, якщо зрозуміло, про що йдеться, можна писати просто "троща" як відповідник до "аварія" чи "катастрофа" в контексті.
От лише не певен, що робити з вертольотами. "Вертольототроща"? Мені поки не до вподоби, як воно звучить.
ТРО́ЩА, і, жін., діал. Очерет. Мов чайка, Що скиглить над дітьми, понад багном Літаючи, о трощу б'є грудьми,.. Отак і Каїнова дума-скрута В тім безконечнику металась, билась Без виходу (Іван Франко, X, 1954, 383); Збовтаний чорний намул помалу осідає дрібними пилинками на дні [джерела] І от на дрижачій, .. прозорій шибі [поверхні води] починають знову відбиватися найближчі предмети: зламаний пень, китиці трощі, синя або жовта квітка (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 11); * У порівняннях. Юдка був переконаний, що на його голові буяє волос, мов троща краєм ставу (Лесь Мартович, Тв., 1954, 310).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 287.
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Тро́ща, -щі – (соб.) ветки, прутья.
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Бе́рдо, -да, с.
1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. І. 256. То же, что и блят.
2) Пропасть. Вх. Зн. 2. Ум. Бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
Троща́, -щі́, ж.
1) = Трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Каменец. у. Жовняри як трощі. Гол.
2) = Трость 4. Шух. І. 256.
Як один із небагатьох почесних працівників авіаційного транспорту України завершую підготовку до друку і видання книжки "Записки авіатранспортного менеджера", де серед іншого також буде запис щодо вражень та досвіду від своєї власної участі у розслідуванні авіатрощі, при якій 3 травня 1985 року, виконуючи авіарейс на авіалінії Таллін-Львів-Кишинів, у небі поблизу м. Золочева Львівської області, сталося лобове зіткнення двох повітряних суден: пасажирського Ту-134А і військово-транспортного Ан-26, що вилетів зі Львова до Москви. В результаті зіткнення впали розтрощеними літаки та загинули всі 94 особи, що перебували на їх борту. Саме тому вважаю, що має бути правильним називати такі випадки авіатрощею...
Отже запропоноване "летотроща" зовсім не підходить, оскільки тоді вже краще було б "падотроща", бо повітряні судна, що важчі за повітря в летах не трощаться, а тільки від зіткнень або падінь.
Навіщо знущатися над украінською мовою все більше і більше привносячи в неі бридких на слух слів? "Гатити","Вояка","Троща"...
Гатити і вояка? Пхах
Ну добре троща, на якісь іншій сторінці справді висувають думку, що це незграбна калька, але ті два назвати новими чи бридкими це показати що не маєте мовного чуття чи й знання
Ні. Зараз "вояка" називають наші ЗМІ корейських вояк. Називати так наших воінів особисто на мене це взагалі образа
авіа-
Запропоноване Вами "летотроща" зовсім не підходить, оскільки тоді вже краще було б "падотроща", бо повітряні судна, що важчі за повітря або як їх ще нарекли в народі літаки в летах не трощаться, а тільки таке може ставатися від зіткнень або їх падінь на землю.