Лихо: катастрофа, пошесть, війна, троща, згвалтування, стихійне лихо, дали по пиці в переході й відібрали гаманець тощо.
-----------------
Що-небудь погане, зле, недобре. Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис, 1864, № 7031); А люди тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть (Тарас Шевченко, II, 1963, 409); — їй материнства хочеться, дитинку колихати, а тут чорне лихо землю рве (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 380).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 496.
Етимологічний словник української мови: "стермо" »нещастя«, "стермезувати" »смертельно вразити, знищити«; Недільского/ Желехівського: "cтермо" »Abschlussigkeit Jngluck«, і т. д., "cтермeзувати", ще див. різні слова зі змислами подібними під статтями (Етимологічний словник української мови): "стремено", "стремя".
Слово «халепа» має трохи іронічне забарвлення, бо зазвичай вживається, як слушно зауважив пан Андрій, щодо якоїсь не дуже значної біди. А катастрофа — як правильно зауважено в описі — щось велике за масштабами.
На мою думку, слово «халепа» більше пасує як відповідник до слова «інцидент». Принаймні до того значення, в якому його зазвичай вживають україномовці.
Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких (або неповоротних) наслідків.
Якщо я не здам сесію- це буде катастрофа.
Перекладаємо слово катастрофа
Часто можна почути в новинах. У підручниках з географії фігурує такий термін як "стихійне лихо"
—
Лихо - гіперонім
Катастрофа - гіпонім
Лихо: катастрофа, пошесть, війна, троща, згвалтування, стихійне лихо, дали по пиці в переході й відібрали гаманець тощо.
-----------------
Що-небудь погане, зле, недобре. Піп людей карає, а сам лихо робить (Номис, 1864, № 7031); А люди тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть (Тарас Шевченко, II, 1963, 409); — їй материнства хочеться, дитинку колихати, а тут чорне лихо землю рве (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 380).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 496.
Добре слово, якраз передає суть "катастрофи".
Лихови́на - нещасний випадок. Сл. Грнченка.
+
+
Це ж український відповідник суржикового "нещасний випадок".
Словник подає це слово як діялектну відміну «очерета», проте воно вже має поширення у ЗМІ в такому значенні
До речі, на СТБ автомобільні катастрофи називали "авто'троща".
Отож-бо!
Так, саме троща! Троща на залізниці - залізнична троща, або потяготроща. Троща у небі - літакотроща.
Етимологічний словник української мови: "стермо" »нещастя«, "стермезувати" »смертельно вразити, знищити«; Недільского/ Желехівського: "cтермо" »Abschlussigkeit Jngluck«, і т. д., "cтермeзувати", ще див. різні слова зі змислами подібними під статтями (Етимологічний словник української мови): "стремено", "стремя".
Ліпо!
Це слово більше підходить до якоїсь дрібної біди.
Слово «халепа» має трохи іронічне забарвлення, бо зазвичай вживається, як слушно зауважив пан Андрій, щодо якоїсь не дуже значної біди. А катастрофа — як правильно зауважено в описі — щось велике за масштабами.
На мою думку, слово «халепа» більше пасує як відповідник до слова «інцидент». Принаймні до того значення, в якому його зазвичай вживають україномовці.
Для певного значення "катастрофи" — плюс.
—
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/30997-napast.html#show_point