Добродію Єлисію, можете, будь ласка, сказати щось про "безпечний", "вежа", "перстень" і "без"? Якщо хочете сказати, що я схиблений на ікавстві — так
A muislite caziõtyi 'ste "isxuiblên"?
‹безпечний›
— isce 1668 ou Lazara Baranovitya, archiipiscoupa Cernigova, e ‹нєбєзпѣчноу› = /nɛbez̻ˈpe͡it͡ʃnʊ/ — ‹ѣ› = /e͡i/;
‹перстень›
— ou Gelexœuscoho (roussco-némeçscuy sl:ic II, 629) e i ‹пе́рстїнь› i ‹пе́рстень, : ‹персте́ня(!)›, mnogina i ‹персте́нї› i ‹пе́рснї›, i ‹пе́рстник› i ‹персте́ник›, ‹перстене́вий› ta ‹перстеньо́вий›. Za Xeveliovomy (Phonologïa, §16.6, str. 326), tou e mésyeno dua pocêpa: *-en(-) ta *-yn-y(os) — slova is *-yn-y(os) dadõty ‹-eny : -nya›, a slova is *-en(-y(os)) dadõty ‹-einy : -enya›, tomou e, na pr., i ›xerxeiny = ше́ршінь~ше́ршень : xerxenya = ше́ршеня› i ‹xerxeny = шершень : xerxynya = шершня› (peruésno e pervoe) itd. U pœuldennozaxœudnuix narécïax e zaxovano pervésnuy tuar slova *eleny — ‹oleiny› = /ˈ(ɦ~w)ole͡inʲ, (ɦ~w)oˈle͡inʲ/ ≈ ‹(г)о́лінь, (г)олі́нь› = "олень";
‹без›
— /bɛz/ e pràvilen tuar, tou ne mogeity bouti *e → /i͡ʉ/ bo pratuar e *be-z a ne *be-zú;
‹вежа›
— sciro caziõtyi, ne vémy; na odiné polé, e drous. ‹вѣжа›, ceix. ‹věž›, lead. ‹wieża› cyto nateacneity pratuar is *ē/*oy, inacxie u ceix. bui boulo ‹vež› a u lead. bui boulo ‹wioża› a na drougé polé, istoslœuno e se slovo vedeno œd "vezti" — *uez-, ne *uēz-/*uoyz-, i ic tomou, u drous. pameatcax e i ‹вѣжа› i ‹вежа› (na pr., Povésti Vrem. Lét, Laurênt. Létopisy, Hipat. Létopisy — usiõdui ‹вєжа›).
З якого б то переляку? Чи це глум?
Коли "безпечен" чи "безпека" є черпане, то і "печиво" теж.
Яким би то дивом?
Докази?
»Тоді "печиво" теж чуже виходить?«
Ceomou bui tó? U *bez-pek-yn-u-y *pek- peréd *-yn- imé bouti iz e-y-peregolosomy, s.b. *e → |e͡i| = /i, ʲɪ, e̝ʲ/, a u ‹pecivo› *pek-iu-o neyma *y, otge néyma i oumóuv e-y-peregolosou; por.: ‹peicy› /pit͡ʃ, pi̯͡ɪt͡ʃ, pi̯͡eʲt͡ʃ/ *pekty, iz e-y-peregolosomy — proti ‹peci› /pɛˈt͡ʃɪ/ *pekti, bez e-y-peregolosou, tóge: ‹seimy› /sim, sʲɪm, si̯͡eʲm/ *sedmy, iz e-y-peregolosomy, proti ‹semi› /sɛˈmɪ/ *sedmi, bez e-y-peregolosou, ‹remeslo› /rɛmɛˈslo/ *rem-ez-sl-o, bez e-y-peregolosou proti ‹remeislnic› /rɛmisˈnɪk/ *rem-ezsl-yn-ik-u — e-y-peregolos u *-ezsl- pered *-yn-.
»Докази?«
Gorie e! 🤦
Тьху, я думала тут "безпека" перекладають)
А як щодо 
sum.in.ua: zapikanka ?
"»Докази?«
Gorie e! 🤦"
І цде?
Вуі пісцгіете: "‹безпечний›
— isce 1668 ou Lazara Baranovitya, archiipiscoupa Cernigova, e ‹нєбєзпѣчноу› = /nɛbez̻ˈpe͡it͡ʃnʊ/ — ‹ѣ› = /e͡i/;"
Я колись десь питав був Вас, та не одержав відповіді: ось є оцей приклад (до речі, ще приклади є?); як довести, що сучасне "безпечний" — це північний переголос отого "безпѣчний", а не перейняток?
Крім того, чого я спитав: слова "твар XVII століття" можна зрозуміти і як "слово утворене в 17 столітті"
»як довести, що сучасне "безпечний" — це північний переголос отого "безпѣчний", а не перейняток?«
Niyaco. Tvar ‹безпЕчний› e, ocivisto, cerpan — ya ne pisax oge œn e yz pœunœcynoï rœznomóuvui (Vui dóugyno plõtayete iz inchmi pricladui). Ya pisax, gorie, oge popraunuy i zadviedcenuy rousscuy tvar e ‹bezpeicynuy› zamiesty cerpanoho, viedie, tvara ‹bezpécynuy›.
»до речі, ще приклади є?«
Ya znaiõ ino toy i yeoho stané.
___
»І цде? Вуі пісцгіете«
Pazite na sea! Ya'smi Vam het’ ne vinen œdpoviedati. Tout este odin Vui cto ne teamity — usi inchi ròzoumieiõty, i ya vuicladaiõ ino Vam te cyto usi inchi ròzoumieiõty. Iesce raz bõdé criulagne, bœilche ne œdpoviemy.
r2u.org.ua: *опасный
Ще й у давньоруській було «безбѣдныи» – безпечний. Ідентично в нинішній македонській мові – безбеден.