A muislite caziõtyi 'ste "isxuiblên"?

‹безпечний›
— isce 1668 ou Lazara Baranovitya, archiipiscoupa Cernigova, e ‹нєбєзпѣчноу› = /nɛbez̻ˈpe͡it͡ʃnʊ/ — ‹ѣ› = /e͡i/;

‹перстень›
— ou Gelexœuscoho (roussco-némeçscuy sl:ic II, 629) e i ‹пе́рстїнь› i ‹пе́рстень, : ‹персте́ня(!)›, mnogina i ‹персте́нї› i ‹пе́рснї›, i ‹пе́рстник› i ‹персте́ник›, ‹перстене́вий› ta ‹перстеньо́вий›. Za Xeveliovomy (Phonologïa, §16.6, str. 326), tou e mésyeno dua pocêpa: *-en(-) ta *-yn-y(os) — slova is *-yn-y(os) dadõty ‹-eny : -nya›, a slova is *-en(-y(os)) dadõty ‹-einy : -enya›, tomou e, na pr., i ›xerxeiny = ше́ршінь~ше́ршень : xerxenya = ше́ршеня› i ‹xerxeny = шершень : xerxynya = шершня› (peruésno e pervoe) itd. U pœuldennozaxœudnuix narécïax e zaxovano pervésnuy tuar slova *eleny — ‹oleiny› = /ˈ(ɦ~w)ole͡inʲ, (ɦ~w)oˈle͡inʲ/ ≈ ‹(г)о́лінь, (г)олі́нь› = "олень";

‹без›
— /bɛz/ e pràvilen tuar, tou ne mogeity bouti *e → /i͡ʉ/ bo pratuar e *be-z a ne *be-zú;

‹вежа›
— sciro caziõtyi, ne vémy; na odiné polé, e drous. ‹вѣжа›, ceix. ‹věž›, lead. ‹wieża› cyto nateacneity pratuar is *ē/*oy, inacxie u ceix. bui boulo ‹vež› a u lead. bui boulo ‹wioża› a na drougé polé, istoslœuno e se slovo vedeno œd "vezti" — *uez-, ne *uēz-/*uoyz-, i ic tomou, u drous. pameatcax e i ‹вѣжа› i ‹вежа› (na pr., Povésti Vrem. Lét, Laurênt. Létopisy, Hipat. Létopisy — usiõdui ‹вєжа›).