Від іє. *geud- "небеспека, небезпечний; губити; гинути" (див. ще Фасмера на слово жуда). Від сього кореня є в ЕСУМ засвідчено в українській мові слово жучний "небеспечний". Також рос. сучасне жуть "страх, жах". Питомість кореня в українській мові підтверджує наявність прикметника жучний.
Слово є жіночого роду: чого?, чому?, чім? – жуди, чим? – жуддю й т.д.
Щось не знаходжу я в словниках слово "жучний", при цьому знайшов його в етимології на сайті Гороха з текстом:
"можливо, споріднене з р. жу́чить «карати, сікти різками», яке пов’язується (Фасмер II 63, 68) з р. [жуда́] «жах, лихо», зіставлюваним з лит. žavìnti «занапащати», žuti «гинути», лтс. zust «зникати», zūdît «занапащати», дангл. gietan «убивати»;"
Там на Горосі викладено статтю з ЕСУМ-у (Етимологічного словника української мови), а саме з 2-го тому на 211 сторінці. На Горосі посилання не дали чомусь, але сам словник шле на "Cловарь живого народного, письменного и актового языка русских южан" Піскунова Ф. М. ( 77 стор. http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0002770 ).
Так, там бачу "жучний", дякую.
P.S.: На мою думку, варто також переглянути томи нових Етимологічних словників, бо "той самий" був під керівництвом "того самого" російськофільського Білодіда. Не в контексті цього слова, а загалом, на всякий випадок.
Цікаво, що всередині праці, на яку вони посилаються, на 3 ст. я побачив текст "Дозволено цензурою"...
Робота "Словниця Української (або Югової-Руської) мови" вийшла на кілька років скоріше, також містить дозвіл цензури (Одеса), по тексту, як на мене, стверджує не мало проукраїнської позиції, яку варто запримітити.
https://chtyvo.org.ua/authors/Piskunov_Fortunat/Slovnytsia_Ukrainskoi_abo_Yuhovoi-Ruskoi_movy/
Від давньоруського сига "гральна кість; гра з такою кістю" (див. Матеріали до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським), далі "азарт", далі "ризик"; від кореня *sig- "скакати, стрибати".
Давайте так будемо звати гральнку кість! Нащо два слова на поняття, коли давні русичі мали одне слово?
Й кꙋб.
Так, згадаємо, обвикнувши до сучасної вимови. "Не приживеться". Ясно, що не приживеться, бо ми йдемо проти природного розвитку мови, а це марно. Українська пливе до розчинення у вятській, і се станеться, нетураючи на наші мрії.
Подайте, будь ласка, приклад, коли слово "небезпека" не згодиться на заміну "ризику" (польсько-галицькому слову, доречі).
Ризик — поєднання ймовірності й наслідків настання несприятливих подій.
Небезпека — загроза якого-небудь лиха, нещастя, якоїсь катастрофи.
Ймовірність несприятливих подій — це не загроза якогось лиха, нещастя тощо
Наприклад, в мене є ризик програти цю партію в шахи. Це не є небезпекою, лихом, катастрофою тощо. Це всього-на-всього неприємність.
Друге значення
"на-прутитись" ¬ наскочити ¬
на прута - на ризик = набуте розуміння "ризику"
/
(наразі надане мною слово незатверджене)
Ризикувати — наражатися; ризикований — наражений
goroh.pp.ua: нараження
ризикувати
жуда́. Проче див. під жудь.
Підпираю !
О, чудово!
А ризикувати, ризикований як?
Не обов'язково бути одному окремому дієслову за "ризикувати"; іде виразити тягом з дієсловом <пáсти> з давальним відмінком: пáсти жуді, чи з дієсловом <іти> з орудним відм.: іти жудою (образно: "проходити через небезпеку, небезпекою"), або дієсловом <бути>: бути під жудою, чи <стати>: стати під жудою. Хоча загалом могло би бути й: жудувати. Прикметник: жуден/жудний, або жудів/жудовий; а взагалі прикметник в одній мові не завжди обов'язково передати прикметником в іншій.
Йопи як то важко і складно все. Але маємо вчити.
Це не маємо
—
Якась повна жуда
Досить обґрꙋɴтоваɴо.
Не відповідає цілі
<Не відповідає цілі>
Nou, isce bui pac. 🤦
Тобто "іще б пак"?
Де воно вживається?
Чи поширене "жучний"?
Ні.
Незрозуміле.
Зараз іще відповім