Від іє. *geud- "небеспека, небезпечний; губити; гинути" (див. ще Фасмера на слово жуда). Від сього кореня є в ЕСУМ засвідчено в українській мові слово жучний "небеспечний". Також рос. сучасне жуть "страх, жах". Питомість кореня в українській мові підтверджує наявність прикметника жучний.
Слово є жіночого роду: чого?, чому?, чім? – жуди, чим? – жуддю й т.д.

жуда́. Проче див. під жудь.

Від давньоруського сига "гральна кість; гра з такою кістю" (див. Матеріали до словника давньоруської мови за Й. Срізнівським), далі "азарт", далі "ризик"; від кореня *sig- "скакати, стрибати".