Слово "жах" означає почуття, тож не має множини. "Жахи" - московщина, змавповано з "ужасы".

Oleksa Rusyn, але ж є "страхи", "радості" (у Мире Лукавий, наприклад), "скорботи"...

Страх має два значіння - неречове (почуття) та речове. У другому значінні має множину. Слова "скорбота" в множині не бачив у класиків і сам би не вжив. Те саме можу сказати про "радість". В українській мові є слово "радощі" .

r2u.org.ua: скорботи
"Нема нїкому турботи про мої скорботи"

r2u.org.ua: радості
"Чи перші радостї, чи тяжке торе ти шлеш самотному мінї"

Хоч загалом дійсно "жахи" нагадує кальку російського "ужасы". Може, вартувало би слово якось змінити.

Вам подобається покруч. Почитайте лишень про це в Б. Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/zhah-strahittya.

Мені теж подобається більше "страхіття", аніж "жахи".

Карл-Франц Ян Йосиф,
первісний чи вихідний твар слова моторошний, моторошно є *моторъчьнъи, моторъчьно; [ш] є розподоблене /ч/ перед /н/, ги "рушник" з рѫчьник, "рішний" = "річний" з рѡчьнъи, "молошний" з молочьнъи, тако во вятській: "што" з чьто, "канешна" з коньчьно, і в словацькій буває вимова rošník місто ročník.
Моторъчьнъи, моторъчьно є творено двома чепіньми: *-ък- та *-ьн- по собі, де *к перед *ь дає /ч/ (молоко:молочний, рік: річний, бік:бічний), себо проміжний твар є *моторъкъ(и), що відповідало би в укр. моторок, мотірк-. Вихідним є тут дієслово моторити, творене розширенням *-ор- від дієслова *мотати, й первісний товк моторити є зокрема "мотати (голову)-нудити", такоже "непокоїти, наводити клопіт, переживання; непокоїти", відки далі й "наводити страх". Моторъчьнъи є до *моторък ги пѣсък до пѣсъчьнъи, лавъка до лавъчьнъи, матъка до матъчьнъи, статък до статъчьнъи тощо. Тобо йменник був би: моторок (моторък), в падіх кісних (непрямих відмінках): мотірк- (мотѡр(ъ)к-), або: мотороч (моторъчь – ж.р.), в падіх кісних: мотірч- (мотѡр(ъ)ч-).

Спасибі. Цікаво було дізнатися, що слово пов'язане з "моторити".