Від друс. жасъ "жах".
Як на мене, значно гарніше, ніж "жахи" (бо дивно що термін в однині перекладають позначенням емоції зведеної до множини)
Від "жах" та "опис" по аналогії з "життєпис", "літопис", "живопис", "іконопис" тощо.
Від давньоруського "жасъ" – "жах".
Пропозиція від אלישע פרוש, лиш дещо змінена, щоб - пишу відверто - менше нагадувало російське "ужас".
Від давньоруського "жасъ" – "жах".
Пропозиція від אלישע פרוש, лиш дещо змінена, суфікс "-ощі" дуже характерна особливість нашої мови якраз доречна для випадку "великої кількості чогось" (адже мова про сукупність книг, фільмів і\або специфічних ознак цих книг та фільмів, які вирізняють їх з-поміж инших)
Яка є розумна мета тої афіксації?
"суфікс "-ощі" дуже характерна особливість нашої мови якраз доречна для випадку "великої кількості чогось" (адже мова про сукупність книг, фільмів і\або специфічних ознак цих книг та фільмів, які вирізняють їх з-поміж инших)"
Я прихильник збільшувати кількість слів, які б мали у собі унікальні для української мови риси
https://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Карл-Франц Ян Йосиф,
під великим питанням є взагалі питомість тих чи тих рис, які загально прийнято – без критичної перевірки – вважати питомими українськими, й, конкретно, чи оте "-ощі" на є адаптація польського "-ości" до української фонетики.
Версія для не-пуристів (хоч я би волів знайти суто вкраїнський відповідник)
Слово "жах" означає почуття, тож не має множини. "Жахи" - московщина, змавповано з "ужасы".
Oleksa Rusyn, але ж є "страхи", "радості" (у Мире Лукавий, наприклад), "скорботи"...
Страх має два значіння - неречове (почуття) та речове. У другому значінні має множину. Слова "скорбота" в множині не бачив у класиків і сам би не вжив. Те саме можу сказати про "радість". В українській мові є слово "радощі" .
r2u.org.ua: скорботи
"Нема нїкому турботи про мої скорботи"
r2u.org.ua: радості
"Чи перші радостї, чи тяжке торе ти шлеш самотному мінї"