Значення слова
Хорор — жанр мистецтва, що початково мав на меті викликати в читача відчуття тривоги, страху і супутніх відчуттів, хоч згодом може бути зосередженим на особливому антуражі і переданні особливої атмосфери.
Приклад вживання

Нема кращої комедії за російські хорори.

Походження

англ. horror – жах

Приклади в інших мовах

рос. ужасы

Варіанти написання
горор, хоррор, горрор
Слово додав

Перекладаємо слово хорор

страхіття
23
Oleksa Rusyn 15 вересня 2019
31 жовтня 2019

Найкраще.

4 листопада 2022


Тут треба дати якийсь чепінь, щоб відокремити якесь страховище, події, які наводять страх, від жанру мистецтва

4 листопада 2022

Навіщо?

4 листопада 2022

Краще тоді жаханка

жахи
11
Карл-Франц Ян Йосиф 15 вересня 2019
15 вересня 2019

Слово "жах" означає почуття, тож не має множини. "Жахи" – московщина, змавповано з "ужасы".

28 липня 2023

Жах — праслов'янське, а отже і українське слово.
Московська мова виникла набагато пізніше української, тож не потрібно плутати поняття і дарувати їй наші слова.
"Жах" і "страх" — це різні варіації одного слова, так само як і "жар", та "зар".
Від "жар" утворено багато слів: жара, жаровня, жарити; від "зар": зарево, зоря, тощо.
Але суть залишається схожа: всі вони яскраво горять. (Ще й "гор" споріднене.)

Жах — емоція.
Жахи — події або оставини, що викликають ці емоції.
Жахіття — учасники подій, що викликають ці емоції.

Проснувшись, Марко відчув жах [емоція], адже йому наснилися жахи [подія], у яких моторошні жахіття [учасники] — гнильці та упирі, — переслідували його усю ніч.

Однозначно "жахи".

29 липня 2023

Ваш допис немає нічого спільного з мовознавчою наукою. Це щось подібне до казки про плоску землю, що стоїть на трьох китах. А головне, що своїми вигадками ви намагаєтесь виправдать явище, що його не знайдеш у неспаскудженій московщиною мові. Нема його й у творах класиків. Про помилковий ужиток слова "жах" у множині читаємо й в Бориса Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/zhah-strahittya.

29 липня 2023

То не є достовірне джерело знань. То, по-перше, недостовірний інтернет-ресурс, по-друге, недостовірний автор, по-третє, то лише його особиста думка, а не наукова праця, опублікована для широкої аудиторії і схвалена хоч якимось науковим товариством.
Тим паче, там розглянуто лише "жах" як емоцію.
І особливо звертаю увагу, що словам людини, що пише "по-російському", не варто довіряти, адже ми розмовляємо українською, а не "по-українськи", адже то є московизм.
Тому цей аргумент цілковито анульовано.

15 вересня 2019

Oleksa Rusyn, але ж є "страхи", "радості" (у Мире Лукавий, наприклад), "скорботи"...

15 вересня 2019

Страх має два значіння – неречове (почуття) та речове. У другому значінні має множину. Слова "скорбота" в множині не бачив у класиків і сам би не вжив. Те саме можу сказати про "радість". В українській мові є слово "радощі" .

15 вересня 2019

r2u.org.ua: скорботи
"Нема нїкому турботи про мої скорботи"

15 вересня 2019

r2u.org.ua: радості
"Чи перші радостї, чи тяжке торе ти шлеш самотному мінї"

29 жовтня 2019

Хоч загалом дійсно "жахи" нагадує кальку російського "ужасы". Може, вартувало би слово якось змінити.

30 жовтня 2019

Вам подобається покруч. Почитайте лишень про це в Б. Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/zhah-strahittya.

17 серпня 2020

Геть не погджуюсь, жах, страх, ляк, це слова синоніми, тож чому це страхи і ляки у множині є, а жахів немає, отже це судження є помилковим.

31 жовтня 2019

Мені теж подобається більше "страхіття", аніж "жахи".

27 травня 2020

Фуууу, погано, не подобається.

25 листопада 2022

29 липня 2023

+

31 липня 2023

Плюс наперекір класикам та порадам знавців українського слова. Зразок войовничого невігластва.

мо́торок
5

Від "моторошно".
У непрямих відмінах "мотірк-".
Див. пояснення אלישע פרוש в коментарях, чому так.

Карл-Франц Ян Йосиф 5 листопада 2019
6 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
первісний чи вихідний твар слова моторошний, моторошно є *моторъчьнъи, моторъчьно; [ш] є розподоблене /ч/ перед /н/, ги "рушник" з рѫчьник, "рішний" = "річний" з рѡчьнъи, "молошний" з молочьнъи, тако во вятській: "што" з чьто, "канешна" з коньчьно, і в словацькій буває вимова rošník місто ročník.
Моторъчьнъи, моторъчьно є творено двома чепіньми: *-ък- та *-ьн- по собі, де *к перед *ь дає /ч/ (молоко:молочний, рік: річний, бік:бічний), себо проміжний твар є *моторъкъ(и), що відповідало би в укр. моторок, мотірк-. Вихідним є тут дієслово моторити, творене розширенням *-ор- від дієслова *мотати, й первісний товк моторити є зокрема "мотати (голову)-нудити", такоже "непокоїти, наводити клопіт, переживання; непокоїти", відки далі й "наводити страх". Моторъчьнъи є до *моторък ги пѣсък до пѣсъчьнъи, лавъка до лавъчьнъи, матъка до матъчьнъи, статък до статъчьнъи тощо. Тобо йменник був би: моторок (моторък), в падіх кісних (непрямих відмінках): мотірк- (мотѡр(ъ)к-), або: мотороч (моторъчь – ж.р.), в падіх кісних: мотірч- (мотѡр(ъ)ч-).

6 листопада 2019

Спасибі. Цікаво було дізнатися, що слово пов'язане з "моторити".

мо́тороч
5

Від "моторошно".
У непрямих відмінах "мотірч-".
Див. пояснення אלישע פרוש в коментарях під "моторок", чому так.

Карл-Франц Ян Йосиф 6 листопада 2019
3 листопада 2020

Ліпо!

2 травня 2023

Чим зумовлена палаталізація кінцевого «к»?

2 травня 2023

а хіба палаталізація це не мʼякшення звука?
uk.wikipedia.org: Палаталізація

30 липня 2023

<а хіба палаталізація це не мʼякшення звука?>

+/- e.

Rœuznica meidyu neibneinïemy ("palatalisation") ta meacxeinïemy ("softening") e, oge pervxe opisieity samo mésto tuoryeinïa zuõca — na nebé (oust), docui drougê e scoréixe pœudmeitscui ("subjectively") cazieity, oge zuõc, peruésno "tuerd" — neményên, e ményeno. Na pr. u eaghelscé, phranecyscé, italscé, ispanscé, portogalscé, roumounscé sõty ‹c› ta ‹g› "tuerdi" = "stœuyci", "neményeni", a pèrêd ‹e, i, y› ményeni = "meagci", "nestœuyci".

U rousscœy móuvé e /t͡ʃ/ "meagca" ména œd /k/, /ʒ/ "meagca" ména œd /ɣ̞/, /ʃ/ "meagca" ména œd /x/; na pr.: ‹rõca› = /rʊˈkɑ/ — ‹c› pèrêd ‹a› e "tuerdo" /k/, ta ‹rõciti› = /rʊˈt͡ʃɪtɪ/ — ‹c› pèrêd ‹i› e "meagco" /t͡ʃ/, ‹cric› = /krɪk/ — "tuerdo" /k/, ta ‹cricéti› = /krɪˈt͡ʃætɪ/ — ‹c› pèrêd ‹é› e "meagco" /t͡ʃ/, ‹rõcyca› = /ˈrʊt͡ʃ.kɑ/ — ‹c› pèrêd ‹y› e "meagco" /t͡ʃ/ a ‹c› pèrêd ‹a› e "tuerdo" /k/, ‹légati› = /li͡eˈɣ̞ɑtɪ/ — ‹g› pèrêd ‹a› e "tuerdo" /ɣ̞/, ta ‹legéti› = /lɛˈʒætɪ/, ‹logiti› = /loˈʒɪtɪ› — ‹g› pèrêd ‹é› ci ‹i› e "meagco" /ʒ/, ‹strougati› = /struˈɣ̞ɑtɪ/ — ‹g› pèrêd ‹a› e "tuerdo" /ɣ̞/, ta ‹strougyca› = /ˈstruʒ.kɑ/ — ‹g› pèrêd ‹y› e "meagco" /ʒ/, ‹soux› = /sux/ — ‹x› pèrêd ‹o› e "tuerdo" /x/, a ‹souxiti› = /suˈʃɪtɪ/ — ‹x› pèrêd ‹i› e "meagco" /ʃ/.

gés
4

Вимова: {ʒæs ~ ʒɜs}.

Від друс. жасъ "жах".

אלישע פרוש 18 вересня 2019
жаханка
4

Жахáнка. Від жахати.
Український словотвір.
Порівняйте:
Лежати — лежанка
Запікати — запіканка
Вишивати — вишиванка

Ярослав Мудров 4 листопада 2022
жахастик
3
Василь Ярмоленко 11 липня 2022
4 листопада 2022


Калька з москвинської ужастик.
Ужастик, ушастик, пушистик — москвинський словотвір

3 листопада 2020

Гоже!

3 листопада 2020

Polox ménity inxiy "strax" ("у слова полох є інша конотація "страху"), blizxiy do "põditi, gnati, poloxiti, poloxati", a ne "toropiti, trymati u straxou, straxiti, tuoriti tremtéti ("змушувати/заставляти тремтіти").

жахопис
1

Від "жах" та "опис" по аналогії з "життєпис", "літопис", "живопис", "іконопис" тощо.

Карл-Франц Ян Йосиф 16 вересня 2019
горор
1

Версія для не-пуристів (хоч я би волів знайти суто вкраїнський відповідник)

Карл-Франц Ян Йосиф 26 вересня 2019
пострашшя
1
Andrii Andrii 26 вересня 2019
жах
,
жахіт
,
жахітка
1

розширеня пристосування слова жах

Oleksandr Šymčuk 10 січня
пуддя
0

Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
goroh.pp.ua: пуд

торопіт
0

Торо́пити – полохати, лякати.
goroh.pp.ua: торопити

нимаві́дь
0

ЕСУМ: НИМАВІ́ДЬ «неймовірно, страх, диво», складне утворення з нема́ і незафіксованого *відь «знання»; пор. [ві́да] «звістка, повідомлення», др. вѣдь «знання, знаття», безъ вѣди «без числа, без міри».

12 квітня 2021

Знову бездумне читання джерел; тут, без розуміння даного там значення "страх".

13 квітня 2021

Я розумів, що це прислівник.

13 квітня 2021

Та й не в прислівнику є проблема.

14 квітня 2021

У чому же?

14 квітня 2021

В іншім контексті значення слова "страх". Там воно значить експресивно-афективну передачу поняття "дуже багато", "невідомо скільки", "безліч"; <нимавідь> є дослівно *"нема відомості, скільки", й під "страх" там мається на увазі "страх, як багато". То є так само, як дивитися в вятськім словнику пояснення слова <уйма> синонімом "тьма", й робити висновок, що <уйма> значить стан темноти.

Данка 12 січня 2022
лякастик
0
Dandemis 29 травня 2022
лячище
0
Oreksanduru 31 травня 2022
страши́лка
0

Уживане.

19 липня 2023
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
4 листопада 2022

Жахáнка.
Від жахати.
Український словотвір.
Порівняйте:
Лежати — лежанка
Запікати — запіканка
Вишивати — вишиванка

Поділитись з друзями