Хорор — жанр мистецтва, що початково мав на меті викликати в читача відчуття тривоги, страху і супутніх відчуттів, хоч згодом може бути зосередженим на особливому антуражі і переданні особливої атмосфери.
Страх має два значіння - неречове (почуття) та речове. У другому значінні має множину. Слова "скорбота" в множині не бачив у класиків і сам би не вжив. Те саме можу сказати про "радість". В українській мові є слово "радощі" .
Карл-Франц Ян Йосиф,
первісний чи вихідний твар слова моторошний, моторошно є *моторъчьнъи, моторъчьно; [ш] є розподоблене /ч/ перед /н/, ги "рушник" з рѫчьник, "рішний" = "річний" з рѡчьнъи, "молошний" з молочьнъи, тако во вятській: "што" з чьто, "канешна" з коньчьно, і в словацькій буває вимова rošník місто ročník.
Моторъчьнъи, моторъчьно є творено двома чепіньми: *-ък- та *-ьн- по собі, де *к перед *ь дає /ч/ (молоко:молочний, рік: річний, бік:бічний), себо проміжний твар є *моторъкъ(и), що відповідало би в укр. моторок, мотірк-. Вихідним є тут дієслово моторити, творене розширенням *-ор- від дієслова *мотати, й первісний товк моторити є зокрема "мотати (голову)-нудити", такоже "непокоїти, наводити клопіт, переживання; непокоїти", відки далі й "наводити страх". Моторъчьнъи є до *моторък ги пѣсък до пѣсъчьнъи, лавъка до лавъчьнъи, матъка до матъчьнъи, статък до статъчьнъи тощо. Тобо йменник був би: моторок (моторък), в падіх кісних (непрямих відмінках): мотірк- (мотѡр(ъ)к-), або: мотороч (моторъчь – ж.р.), в падіх кісних: мотірч- (мотѡр(ъ)ч-).
Polox ménity inxiy "strax" ("у слова полох є інша конотація "страху"), blizxiy do "põditi, gnati, poloxiti, poloxati", a ne "toropiti, trymati u straxou, straxiti, tuoriti tremtéti ("змушувати/заставляти тремтіти").
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/пуд
В іншім контексті значення слова "страх". Там воно значить експресивно-афективну передачу поняття "дуже багато", "невідомо скільки", "безліч"; <нимавідь> є дослівно *"нема відомості, скільки", й під "страх" там мається на увазі "страх, як багато". То є так само, як дивитися в вятськім словнику пояснення слова <уйма> синонімом "тьма", й робити висновок, що <уйма> значить стан темноти.
Хорор — жанр мистецтва, що початково мав на меті викликати в читача відчуття тривоги, страху і супутніх відчуттів, хоч згодом може бути зосередженим на особливому антуражі і переданні особливої атмосфери.
Нема кращої комедії за російські хорори.
англ. horror – жах
рос. ужасы
Перекладаємо слово хорор
Найкраще.
Слово "жах" означає почуття, тож не має множини. "Жахи" - московщина, змавповано з "ужасы".
Oleksa Rusyn, але ж є "страхи", "радості" (у Мире Лукавий, наприклад), "скорботи"...
Страх має два значіння - неречове (почуття) та речове. У другому значінні має множину. Слова "скорбота" в множині не бачив у класиків і сам би не вжив. Те саме можу сказати про "радість". В українській мові є слово "радощі" .
r2u.org.ua: скорботи
"Нема нїкому турботи про мої скорботи"
r2u.org.ua: радості
"Чи перші радостї, чи тяжке торе ти шлеш самотному мінї"
Хоч загалом дійсно "жахи" нагадує кальку російського "ужасы". Може, вартувало би слово якось змінити.
Вам подобається покруч. Почитайте лишень про це в Б. Антоненка-Давидовича: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/zhah-strahittya.
Геть не погджуюсь, жах, страх, ляк, це слова синоніми, тож чому це страхи і ляки у множині є, а жахів немає, отже це судження є помилковим.
Мені теж подобається більше "страхіття", аніж "жахи".
Фуууу, погано, не подобається.
Від "моторошно".
У непрямих відмінах "мотірк-".
Див. пояснення אלישע פרוש в коментарях, чому так.
Карл-Франц Ян Йосиф,
первісний чи вихідний твар слова моторошний, моторошно є *моторъчьнъи, моторъчьно; [ш] є розподоблене /ч/ перед /н/, ги "рушник" з рѫчьник, "рішний" = "річний" з рѡчьнъи, "молошний" з молочьнъи, тако во вятській: "што" з чьто, "канешна" з коньчьно, і в словацькій буває вимова rošník місто ročník.
Моторъчьнъи, моторъчьно є творено двома чепіньми: *-ък- та *-ьн- по собі, де *к перед *ь дає /ч/ (молоко:молочний, рік: річний, бік:бічний), себо проміжний твар є *моторъкъ(и), що відповідало би в укр. моторок, мотірк-. Вихідним є тут дієслово моторити, творене розширенням *-ор- від дієслова *мотати, й первісний товк моторити є зокрема "мотати (голову)-нудити", такоже "непокоїти, наводити клопіт, переживання; непокоїти", відки далі й "наводити страх". Моторъчьнъи є до *моторък ги пѣсък до пѣсъчьнъи, лавъка до лавъчьнъи, матъка до матъчьнъи, статък до статъчьнъи тощо. Тобо йменник був би: моторок (моторък), в падіх кісних (непрямих відмінках): мотірк- (мотѡр(ъ)к-), або: мотороч (моторъчь – ж.р.), в падіх кісних: мотірч- (мотѡр(ъ)ч-).
Спасибі. Цікаво було дізнатися, що слово пов'язане з "моторити".
Від "моторошно".
У непрямих відмінах "мотірч-".
Див. пояснення אלישע פרוש в коментарях під "моторок", чому так.
Ліпо!
Вимова: {ʒæs ~ ʒɜs}.
Від друс. жасъ "жах".
Від "жах" та "опис" по аналогії з "життєпис", "літопис", "живопис", "іконопис" тощо.
r2u.org.ua: Полох
Гоже!
Polox ménity inxiy "strax" ("у слова полох є інша конотація "страху"), blizxiy do "põditi, gnati, poloxiti, poloxati", a ne "toropiti, trymati u straxou, straxiti, tuoriti tremtéti ("змушувати/заставляти тремтіти").
Версія для не-пуристів (хоч я би волів знайти суто вкраїнський відповідник)
Пуд – Страх, испуг.
"Такого на їх пуду нагнав. Ковел. у. Ой чого, чого, сивий голубоньку, голубоньки шукаєш, ой бо та ж, бо та ж сива голубонька та набралася пуду". (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: пуд
Слово ще з праслов'янських часів, більше про нього в Етимологічному Словнику Української Мови:
https://goroh.pp.ua/Етимологія/пуд
Торо́пити – полохати, лякати.
https://goroh.pp.ua/Етимологія/торопити
ЕСУМ: НИМАВІ́ДЬ «неймовірно, страх, диво», складне утворення з нема́ і незафіксованого *відь «знання»; пор. [ві́да] «звістка, повідомлення», др. вѣдь «знання, знаття», безъ вѣди «без числа, без міри».
Знову бездумне читання джерел; тут, без розуміння даного там значення "страх".
Я розумів, що це прислівник.
Та й не в прислівнику є проблема.
У чому же?
В іншім контексті значення слова "страх". Там воно значить експресивно-афективну передачу поняття "дуже багато", "невідомо скільки", "безліч"; <нимавідь> є дослівно *"нема відомості, скільки", й під "страх" там мається на увазі "страх, як багато". То є так само, як дивитися в вятськім словнику пояснення слова <уйма> синонімом "тьма", й робити висновок, що <уйма> значить стан темноти.