Якби в нас це свято не святкували, то можна було б не локалізувати, а користуватись транскрибцією.
Виправте: транскриПцією.
Не маю сенсу адаптувати до української назву чужого свята. Це все одно, що в кожній мові шукатимуть власних слів до Веснянок або Колядок. Маячня.
Підтримую.
Зайдіть хоча б на Вікіпедію і подивіться скількома мовами це "свято" звучить инакше, ніж Геллоуін :D Тому український відповідник потрібен якнайшвидше! І тому відповідник "діди" був би найкращим!
Християнство,православство, католицтво, та інші релігії постали на цих язичницьких вигадках , великдень,святвечір,троіця
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття із запровадженням християнства. Це свято збіглося у часі з язичницьким святом початку весни (рівнодення). Обидва свята стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.(Поглинуло язичницьке свято)
Навесні святкування Великодня, Пасхи, в усіх народів збігалося із язичницьким святкуванням дня весняного сонцестояння. Це було свято пробудження природи з мертвого зимового сну, повернення до життя всього живого
Давні язичники називали Трійцю Зеленими святами, що відображає древній культ рослинності. Самі зелені свята – тиждень перед Трійцею – мали язичницьке підгрунтя і присвячувалися завершенню весняного і початку літнього календарного циклу
Ні, саме свято Велесова ніч це сучасна вигадка, а що в традиціях християнства у всій Європі та Україні зокрема багато язичницького я знаю
Форма для не-пуристів, хоч пропозиції "нéчистéнь" та "страшвечір" й дуже мені до вподоби.
У Олександра Грехова є кумедна картинка на цю тему (https://www.instagram.com/p/B4R2b-EnHb8/?igshid=n1cwy39x15z7). Але я теж схиляюся до цього варіанту передачі оригінальної назви свята: через "г" і без подвійного "л". Правило "як чується - так і пишеться" тут не працює, бо усі чують його по-різному
При тому, що ця форма ближча до ориґінального hæləˈwiːn і за звучанням, аніж "хеллоуін" – ніхто в Анґлії не каже xælləuiːn.
Видно, що це писав не головний Карл, тобто покійний пан Андрій. Цікаво, цей пан пише тут тепер від свого імені
Я також проти перекладу того свята, воно тута ледве де святкується. Лише тре приладнати до рідної фонології. Я сам є проти передання англійського /h/ через українське /г/, хоч за то стоять дуже багато мовознавців. Українське /г/, по-перше, дзвінке, коли початкове /h/ чітко глухе, деколи буває трохи дзвінким через свою природу творення, деколи й зникає взагалі. Українське /г/ не завжди, й не всюди гортанний звук [ɦ], він не дарма чергується з /х/ при огрушенні. Він може бути й [ɣ̞̞] перед передніми голосними (на пр., "гель", "ген", "гетьман", "гиря", "гидкий", "княгиня"), й [ʝ̠˕~ɣ̟˕] (чи навіть [ʝ]) при палаталізуванні (на пр., "гідний", "гірка"). Ізольовано, до прикладу, коли промовляю абетку, /г/ я у мене звучить як [ɣ~ɣ̞̞], ніколи не [ɦ]. То лише я, правда.
Інше питання це як тута передати англ. <а>. Коли дивлюся в фонемний запис, то там буває /æ/, /a/, й навіть /ɑ/. /æ/ було би ближче до вкр. /ɛ/ ("e"), а /a/, чи /ɑ/ вже до /ɑ/ ("а"). Тут цікаво.
/w/ безсумнівно як /в/, аж ніяк не /y/. Оминуючи розмову про те, котрий звук був би ближчий до [w~ʊ̯] (так <w> описують у тому слові), тута треба звертати й на вкраїнську фонотактику, котра не дозволяє мати [голосна] + /у/ + [голосна] (/-оуі-/). У мене, на приклад, в "Геловін" /в/ вимовляється як [β̞], тобто двогубно. Така вимова вже вимирає, й у мене подекуди буває там [ʋ], але вона поки є.
Я натрапляв ше на хорошу нитку на https://ukrainian.stackexchange.com , де обговорювали запис англ. Helloween українською. Я не дуже люблю той осідок, багато відповідей там зводиться до вставляння витягів зі словників і дописів типу "в цьому словнику слово є, значить воно прийнятне/нормативне", але шось цікаве там буває.
Не всі відповіді, як на мене, там добрі, але ось: https://ukrainian.stackexchange.com/questions/3070/Геловін-Хеловін-Хеллоуїн
Для чого щось вигадувати, коли в Україні це свято існувало з незапам'ятних часів. В нас є стародавні звичаї, а не якесь розкручене незрозуміле ніби-то "свято".
/ˈrɑdunɪt͡ɕɐ/
SISM XXXII, 158: *ordunica/*radunica.
Буквальний та дослівний переклад. У першу чергу, це свято усіх святих, яке вже згодом було секуляризовано та "втратило" своє коріння і є прямим відповідником нашому, але з іншою обрядовістю.
Хоча б уточнення якесь, як у Водохрещенського. Хоча навіть з ним не думаю, що варто Геловін до святвечерів ставити
Західний святвечір?
Ну в них вечір на Різдво теж є
це зветься Christmas Еve, себто різдвяний вечір, чи вечір на Різдво.
Ага, перейменувати Святвечір, щоб звільнити назву. Геніально
Святвечір — це Різдво. Крапка. Нам треба не "буквальний та дослівний переклад", тобто переклад слова в його початковому значенні, а переклад у його нинішньому значні. І нічого святого там зараз немає
А нащо нам переклад чужого свята? Єдиний смисл який я бачу в перекладі подібних слів, це пошук первиного значення та з чим воно так чи інакше пов'язане з нашими.
Обряди, що проводяться на Гелловін перегукуються з нашими на Святвечір, що дає право припустити, що вони, так чи інакше, мають спільне походження, але були прив'язані до різних свят (у них День усіх Святих, у нас Різдво), з тих чи інше причин.
Також, кому треба? Якщо Ви не згодні з моїм підходом, то тут повно варіянтів з перекладом у "сучасному сенсі". Допоки мої приклади не суперечать політиці Словотвору, на що я сподіваюся, я буду їх додавати.
+
Свята святкують різно в різних культурах. Так само Великдень може бути католицький чи православний, що вже стає ясно з контексту, либонь.
Геловін це не відповідник нашого Святвечора хах
Хіба якогось поминального свята
А, точніше в нас теж є День/Неділя всіх святих
·
З певної напівфілософської точки зору та розмаху
Кумедна картинка щодо слова: https://www.instagram.com/p/B4R2b-EnHb8/?igshid=n1cwy39x15z7
поп-культура
Нічого не святкується. Це більше підпадає під визначення маскараду
Ну хоч так, ближче до наших уявлень :)
Ого! Як це так? 🤔🧐😜
Тобто Японію ви перекладаєте, а Геловін, чи як його бісову маму правильно пишеться, нізя? 🧐
Єдине, що я хочу, щоб домовились, як писати це чортове свято
То Єгипет перекладаєте, а Ефіопію вже не можна?
Щодо Японії, то це була спонтанна думка, бо в цієї країни поетична назва й мене це надихнуло на переклад...
Японія існує в загальному світі, а Геловін існує тільки в окремій культурі.
Єгипта , та єгипетської нації ,що існувала тисячу років тому ,зараз майже й не існує , замість неї постало арабська країна з другими традиціями,другим народом
'Єдине, що я хочу, щоб домовились, як писати це чортове свято'
Як же я вас розумію. Може просто Геловін?
Свято кельтського походження і при перекладі має зберігатися його суть, зближення з українськими святами неприпустимі з культурної точки зору, адже подібної обрядовості у нас в ці дні не було, бо у нас на Маланку перевдягаються, а вона дуже далека від Хеллоуїна
Так , але ми ж мали Велесову ніч
Не мали, це сучасне свято
Свята- вигадки , що нас зупиняє своє мати ?
Оце вже може, але все-таки Велесова ніч це не Геловін
Велесова ніч — сучасна вигадка, якій нема підтвердження. Та і якщо б у нас був подібний обряд святкування, то серед якогось слов'янського народу таке збереглося б, але такого ніде нема, що тільки підтверджує вигадку. Якщо у нас якесь свято і було у ці дні, то точно не святкувалося перевдяганням у мерців та нечистої сили
Святвечір навпаки
Гарно.
Е... не думаю, що так можна. Куди суфікс подівся?
Святий вечір > Свят вечір, Страшний вечір > Страшен вечір.
Випадання внутрішніх звуків не є невластиве українській мові: йму - му, добрий день - добридень, маєш - маш, вони - вни (є в гуцулів таке), спаси біг - спасибі...
непогано
супер слово, мені дуже подобається, я б ще додала гарбузовий страшвечір
Яке страхіття 😂🤦♂️