Святвечір навпаки
Е... не думаю, що так можна. Куди суфікс подівся?
Святий вечір > Свят вечір, Страшний вечір > Страшен вечір.
Випадання внутрішніх звуків не є невластиве українській мові: йму - му, добрий день - добридень, маєш - маш, вони - вни (є в гуцулів таке), спаси біг - спасибі...
Форма для не-пуристів, хоч пропозиції "нéчистéнь" та "страшвечір" й дуже мені до вподоби.
У Олександра Грехова є кумедна картинка на цю тему (https://www.instagram.com/p/B4R2b-EnHb8/?igshid=n1cwy39x15z7). Але я теж схиляюся до цього варіанту передачі оригінальної назви свята: через "г" і без подвійного "л". Правило "як чується - так і пишеться" тут не працює, бо усі чують його по-різному
При тому, що ця форма ближча до ориґінального hæləˈwiːn і за звучанням, аніж "хеллоуін" – ніхто в Анґлії не каже xælləuiːn.
Видно, що це писав не головний Карл, тобто покійний пан Андрій. Цікаво, цей пан пише тут тепер від свого імені
Я також проти перекладу того свята, воно тута ледве де святкується. Лише тре приладнати до рідної фонології. Я сам є проти передання англійського /h/ через українське /г/, хоч за то стоять дуже багато мовознавців. Українське /г/, по-перше, дзвінке, коли початкове /h/ чітко глухе, деколи буває трохи дзвінким через свою природу творення, деколи й зникає взагалі. Українське /г/ не завжди, й не всюди гортанний звук [ɦ], він не дарма чергується з /х/ при огрушенні. Він може бути й [ɣ̞̞] перед передніми голосними (на пр., "гель", "ген", "гетьман", "гиря", "гидкий", "княгиня"), й [ʝ̠˕~ɣ̟˕] (чи навіть [ʝ]) при палаталізуванні (на пр., "гідний", "гірка"). Ізольовано, до прикладу, коли промовляю абетку, /г/ я у мене звучить як [ɣ~ɣ̞̞], ніколи не [ɦ]. То лише я, правда.
Інше питання це як тута передати англ. <а>. Коли дивлюся в фонемний запис, то там буває /æ/, /a/, й навіть /ɑ/. /æ/ було би ближче до вкр. /ɛ/ ("e"), а /a/, чи /ɑ/ вже до /ɑ/ ("а"). Тут цікаво.
/w/ безсумнівно як /в/, аж ніяк не /y/. Оминуючи розмову про те, котрий звук був би ближчий до [w~ʊ̯] (так <w> описують у тому слові), тута треба звертати й на вкраїнську фонотактику, котра не дозволяє мати [голосна] + /у/ + [голосна] (/-оуі-/). У мене, на приклад, в "Геловін" /в/ вимовляється як [β̞], тобто двогубно. Така вимова вже вимирає, й у мене подекуди буває там [ʋ], але вона поки є.
Я натрапляв ше на хорошу нитку на https://ukrainian.stackexchange.com , де обговорювали запис англ. Helloween українською. Я не дуже люблю той осідок, багато відповідей там зводиться до вставляння витягів зі словників і дописів типу "в цьому словнику слово є, значить воно прийнятне/нормативне", але шось цікаве там буває.
Не всі відповіді, як на мене, там добрі, але ось: https://ukrainian.stackexchange.com/questions/3070/Геловін-Хеловін-Хеллоуїн
Християнство,православство, католицтво, та інші релігії постали на цих язичницьких вигадках , великдень,святвечір,троіця
На теренах України святкувати Великдень як Воскресіння Ісуса почали ще наприкінці першого тисячоліття із запровадженням християнства. Це свято збіглося у часі з язичницьким святом початку весни (рівнодення). Обидва свята стосувалися відродження життя і надій. З роками чужорідне свято стало частиною місцевої культури, замінивши місцеві звичаї та адаптувавши місцеві обряди й атрибутику.(Поглинуло язичницьке свято)
Навесні святкування Великодня, Пасхи, в усіх народів збігалося із язичницьким святкуванням дня весняного сонцестояння. Це було свято пробудження природи з мертвого зимового сну, повернення до життя всього живого
Давні язичники називали Трійцю Зеленими святами, що відображає древній культ рослинності. Самі зелені свята – тиждень перед Трійцею – мали язичницьке підгрунтя і присвячувалися завершенню весняного і початку літнього календарного циклу
Ні, саме свято Велесова ніч це сучасна вигадка, а що в традиціях християнства у всій Європі та Україні зокрема багато язичницького я знаю
Для чого щось вигадувати, коли в Україні це свято існувало з незапам'ятних часів. В нас є стародавні звичаї, а не якесь розкручене незрозуміле ніби-то "свято".
/ˈrɑdunɪt͡ɕɐ/
SISM XXXII, 158: *ordunica/*radunica.
Буквальний та дослівний переклад. У першу чергу, це свято усіх святих, яке вже згодом було секуляризовано та "втратило" своє коріння і є прямим відповідником нашому, але з іншою обрядовістю.
Хоча б уточнення якесь, як у Водохрещенського. Хоча навіть з ним не думаю, що варто Геловін до святвечерів ставити
Західний святвечір?
Ну в них вечір на Різдво теж є
це зветься Christmas Еve, себто різдвяний вечір, чи вечір на Різдво.
Ага, перейменувати Святвечір, щоб звільнити назву. Геніально
Святвечір — це Різдво. Крапка. Нам треба не "буквальний та дослівний переклад", тобто переклад слова в його початковому значенні, а переклад у його нинішньому значні. І нічого святого там зараз немає
А нащо нам переклад чужого свята? Єдиний смисл який я бачу в перекладі подібних слів, це пошук первиного значення та з чим воно так чи інакше пов'язане з нашими.
Обряди, що проводяться на Гелловін перегукуються з нашими на Святвечір, що дає право припустити, що вони, так чи інакше, мають спільне походження, але були прив'язані до різних свят (у них День усіх Святих, у нас Різдво), з тих чи інше причин.
Також, кому треба? Якщо Ви не згодні з моїм підходом, то тут повно варіянтів з перекладом у "сучасному сенсі". Допоки мої приклади не суперечать політиці Словотвору, на що я сподіваюся, я буду їх додавати.
+
Свята святкують різно в різних культурах. Так само Великдень може бути католицький чи православний, що вже стає ясно з контексту, либонь.
Геловін це не відповідник нашого Святвечора хах
Хіба якогось поминального свята
А, точніше в нас теж є День/Неділя всіх святих
·
З певної напівфілософської точки зору та розмаху
Кумедна картинка щодо слова: https://www.instagram.com/p/B4R2b-EnHb8/?igshid=n1cwy39x15z7
поп-культура
Ну хоч так, ближче до наших уявлень :)
Ого! Як це так? 🤔🧐😜
Тобто Японію ви перекладаєте, а Геловін, чи як його бісову маму правильно пишеться, нізя? 🧐
Єдине, що я хочу, щоб домовились, як писати це чортове свято
То Єгипет перекладаєте, а Ефіопію вже не можна?
Щодо Японії, то це була спонтанна думка, бо в цієї країни поетична назва й мене це надихнуло на переклад...
Японія існує в загальному світі, а Геловін існує тільки в окремій культурі.
Єгипта , та єгипетської нації ,що існувала тисячу років тому ,зараз майже й не існує , замість неї постало арабська країна з другими традиціями,другим народом
'Єдине, що я хочу, щоб домовились, як писати це чортове свято'
Як же я вас розумію. Може просто Геловін?
Свято кельтського походження і при перекладі має зберігатися його суть, зближення з українськими святами неприпустимі з культурної точки зору, адже подібної обрядовості у нас в ці дні не було, бо у нас на Маланку перевдягаються, а вона дуже далека від Хеллоуїна
Так , але ми ж мали Велесову ніч
Не мали, це сучасне свято
Свята- вигадки , що нас зупиняє своє мати ?
Оце вже може, але все-таки Велесова ніч це не Геловін
Велесова ніч — сучасна вигадка, якій нема підтвердження. Та і якщо б у нас був подібний обряд святкування, то серед якогось слов'янського народу таке збереглося б, але такого ніде нема, що тільки підтверджує вигадку. Якщо у нас якесь свято і було у ці дні, то точно не святкувалося перевдяганням у мерців та нечистої сили
Але ж... власна... назва...
Якби в нас це свято не святкували, то можна було б не локалізувати, а користуватись транскрибцією.
Виправте: транскриПцією.
А хіба в Україні його святкують?
так, з кожним наступним роком набирає обертів святкування цього свята.
Dva naholosy - ne dobre)
Peršyÿ - golownyÿ
Не маю сенсу адаптувати до української назву чужого свята. Це все одно, що в кожній мові шукатимуть власних слів до Веснянок або Колядок. Маячня.
Підтримую.
Дякую, Михайле! Ваша думка дуже важлива для нас, залишайтесь на лінії.
Гарний переклад. Якщо вживати такий варіант, може менше народу таке святкуватиме :)
Зайдіть хоча б на Вікіпедію і подивіться скількома мовами це "свято" звучить инакше, ніж Геллоуін :D Тому український відповідник потрібен якнайшвидше! І тому відповідник "діди" був би найкращим!
Гарно.
я б поставив наголос якраз на и хах
+