Кирилицею: рýнък; чинний правопис: рунок, рунк-.
Творено мною як субстантив, оформлений суфіксом -ък від основи *рун- дієслова рунѫти "рушити; повалитися, упасти" (див. ЕСУМ: рýнути; V, 144).

Чинний правопис: рунуття.
Від дієслова рунѫти; див. тут під: рýнък. Тут творено від основи пасивного дієприкметника мин. часу - рунѫт- з проміжним значенням "повалений" з доданням суфікса *-иіє для надання значення абстрактності, за зразком: *забут- "забутий" (дієприкм. пас. стану мин.ч.) → забуття, *здут- "здутий" (дприкм. пас. мин.) → здуття, *чут- "чуте (відчуване)" → "чуття" й т.д.