Ажіотаж — спекулятивна гарячка на ринках, біржі, викликана несподіваним, різким, зазвичай штучно створеною зміною курсу коштовних паперів або цін на товари.
Причини ажіотажного попиту — інфляція, зростання національної валюти.
від фр. agiotage
За пропозицією Volodymyr Khlopan так назвати «Бум». бум
Це відповідник для "анархії".
/ˈxyd.ɲæ [ˈxydⁿɲæ, ˈçydⁿɲæ, ˈxɥ͡iʷdⁿɲæ, ˈçɥ͡iʷdⁿɲæ, ˈxi͡β̞dⁿɲæ, ˈxu̯͡ʉdⁿɲæ, ˈxu̯͡ʏdⁿɲæ, ˈxʉdⁿɲæ, ˈxʏdⁿɲæ, ˈxʊdⁿɲæ, ˈxyɲɟæ, ˈçyɲɟæ, ˈxɥ͡iʷɲɟæ, ˈçɥ͡iʷɲɟæ, ˈxi͡β̞ɲɟæ, ˈxu̯͡ʉɲɟæ, ˈxu̯͡ʏɲɟæ, ˈxʉɲɟæ, ˈxʏɲɟæ, ˈxʊɲɟæ, ˈxyɲːæ, ˈçyɲːæ, ˈxɥ͡iʷɲːæ, ˈçɥ͡iʷɲːæ, ˈxi͡β̞ɲːæ, ˈxu̯͡ʉɲːæ, ˈxu̯͡ʏɲːæ, ˈxʉɲːæ, ˈxʏɲːæ, ˈxʊɲːæ]/
/ˈxʊ̯͡ɶd.ɲæ [ˈxʊ̯͡ɶdⁿɲæ, ˈxʊ̯͡œdⁿɲæ, ˈxʊ̯͡ɞdⁿɲæ, ˈxʊ̯͡ɵdⁿɲæ, ˈxu̯͡odⁿɲæ, ˈxu̯͡ɵdⁿɲæ, ˈxʷodⁿɲæ, ˈxʊ̯͡ɶɲɟæ, ˈxʊ̯͡œɲɟæ, ˈxʊ̯͡ɞɲɟæ, ˈxʊ̯͡ɵɲɟæ, ˈxu̯͡oɲɟæ, ˈxu̯͡ɵɲɟæ, ˈxʷoɲɟæ, ˈxʊ̯͡ɶɲːæ, ˈxʊ̯͡œɲːæ, ˈxʊ̯͡ɞɲːæ, ˈxʊ̯͡ɵɲːæ, ˈxu̯͡oɲːæ, ˈxu̯͡ɵɲːæ, ˈxʷoɲːæ]/
SIRM VI, 175: хи́ндя [хі́ндя, хо́ндя, ху́ндя, хви́ндя, хи́дня]; 166: хви́ндя "пропасниця, лихоманка"; Gelexwfscuy II, 1039: хі́ндя "Fieber". ___ Za SIRM e danê slovo wd <xuitati>. Prote <ui> u <xuitati> ne poyasnity rẽd gòlosoc (div. pisanœ tuarui cuiriliçeiõ u SIRM↑), ni /d/ u twm slové. Pro mene e vérnéixe vidéti u twm slové pratuar *xôd-yn-y-a wd déyeslova "xoditi", gadaiõtyi peruésnõ znacẽtnõ *"roux [téla]"; [ɲɟ] (<нд> u pricladéx cuiriliçeiõ) e pèredéty ("metathesis") */d.n/.
+
r2u.org.ua: ментрега
https://zbruc.eu/node/82898
де там таке?
Ажіотаж — спекулятивна гарячка на ринках, біржі, викликана несподіваним, різким, зазвичай штучно створеною зміною курсу коштовних паперів або цін на товари.
Причини ажіотажного попиту — інфляція, зростання національної валюти.
від фр. agiotage
Перекладаємо слово ажіотаж
За пропозицією Volodymyr Khlopan так назвати «Бум».
бум
Це відповідник для "анархії".
/ˈxyd.ɲæ [ˈxydⁿɲæ, ˈçydⁿɲæ, ˈxɥ͡iʷdⁿɲæ, ˈçɥ͡iʷdⁿɲæ, ˈxi͡β̞dⁿɲæ, ˈxu̯͡ʉdⁿɲæ, ˈxu̯͡ʏdⁿɲæ, ˈxʉdⁿɲæ, ˈxʏdⁿɲæ, ˈxʊdⁿɲæ, ˈxyɲɟæ, ˈçyɲɟæ, ˈxɥ͡iʷɲɟæ, ˈçɥ͡iʷɲɟæ, ˈxi͡β̞ɲɟæ, ˈxu̯͡ʉɲɟæ, ˈxu̯͡ʏɲɟæ, ˈxʉɲɟæ, ˈxʏɲɟæ, ˈxʊɲɟæ, ˈxyɲːæ, ˈçyɲːæ, ˈxɥ͡iʷɲːæ, ˈçɥ͡iʷɲːæ, ˈxi͡β̞ɲːæ, ˈxu̯͡ʉɲːæ, ˈxu̯͡ʏɲːæ, ˈxʉɲːæ, ˈxʏɲːæ, ˈxʊɲːæ]/
/ˈxʊ̯͡ɶd.ɲæ [ˈxʊ̯͡ɶdⁿɲæ, ˈxʊ̯͡œdⁿɲæ, ˈxʊ̯͡ɞdⁿɲæ, ˈxʊ̯͡ɵdⁿɲæ, ˈxu̯͡odⁿɲæ, ˈxu̯͡ɵdⁿɲæ, ˈxʷodⁿɲæ, ˈxʊ̯͡ɶɲɟæ, ˈxʊ̯͡œɲɟæ, ˈxʊ̯͡ɞɲɟæ, ˈxʊ̯͡ɵɲɟæ, ˈxu̯͡oɲɟæ, ˈxu̯͡ɵɲɟæ, ˈxʷoɲɟæ, ˈxʊ̯͡ɶɲːæ, ˈxʊ̯͡œɲːæ, ˈxʊ̯͡ɞɲːæ, ˈxʊ̯͡ɵɲːæ, ˈxu̯͡oɲːæ, ˈxu̯͡ɵɲːæ, ˈxʷoɲːæ]/
SIRM VI, 175: хи́ндя [хі́ндя, хо́ндя, ху́ндя, хви́ндя, хи́дня]; 166: хви́ндя "пропасниця, лихоманка"; Gelexwfscuy II, 1039: хі́ндя "Fieber".
___
Za SIRM e danê slovo wd <xuitati>. Prote <ui> u <xuitati> ne poyasnity rẽd gòlosoc (div. pisanœ tuarui cuiriliçeiõ u SIRM↑), ni /d/ u twm slové.
Pro mene e vérnéixe vidéti u twm slové pratuar *xôd-yn-y-a wd déyeslova "xoditi", gadaiõtyi peruésnõ znacẽtnõ *"roux [téla]"; [ɲɟ] (<нд> u pricladéx cuiriliçeiõ) e pèredéty ("metathesis") */d.n/.
+
r2u.org.ua: ментрега
https://zbruc.eu/node/82898
де там таке?