Значення слова

Бунт — масовий прояв непокори проти встановленого порядку й влади, що виражається у фізичній та, іноді, кривавій формі.

Приклад вживання

Капітане, голодні солдати підняли бунт!

Походження

пол. bun або рос. бунт, з сер.-в.-нім. bunt – з'єднання, зв'язка, спіл

Приклади в інших мовах

чес. nepokoje, нім. Aufruhr

Варіанти написання
безпорядок
Слово додав

Перекладаємо слово бунт

ворохоба
9

foroxoba

אלישע פרוש 11 листопада 2019
ворохобня
7
5 січня 2021

Ворохібня, якщо з наголосом на 3 склад.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8157-vorokhibnja.html#show_point.

6 січня 2021

Вадиме, слушно!
Господи, досі не можу повірити, що слово, на боротьбу з яким стільки положив, виявилося не полонізмом. А стількох західних товаришів виправляв не вживати польське «слушно». Хвала Єлисію, що напорудив. З'яснив, що це вкраїнське слово.

ро́зрух
3
5 січня 2021

+

5 січня 2021

+++

повстання
3
Oleksa Rusyn 17 березня 2020
ментре́га
2
6 січня 2021

+

6 січня 2021

"запозичення з польської мови з метатезою носового голосного в корені (можливо, під впливом męt «каламуть», mętnieć «каламутніти»);"
Що скажете на це?

6 січня 2021

Я завжди перед тим, як оцінити дану тут пропозицію, перевірю етимологічні довідники, й сам аналізую писане в них. Тож и про сю форму, й инші пов'язані з нею (метруга, мотрога, мотруга, метрега) ЕСУМ я, звісно, читав, перш ніж дати свій голос. И мене пояснення тої форми як запозичення з лядської не задовільнило.
Очевидно, позиція ЕСУМ була зумовлена наявністю [n] там на місці, де за "класичними" погляди на йсторичну фонологію його, ни би, в питомих формах у "східнослов'янських" мовах бути не мало. Втім, є чимало прикладів питомих слів и в руській, и в вятській, и в чеській, словацькій, бовгарській – словом, и в инших слов'янських, де традиційно "носових" дифтонгів не збережено. Але природа таких "нерегулярностей" з носовими плинними в тих мовах и в руській є не прямо в самій праслов'янській спадщині, але в екскресивнім характері різних таких слів, а також у різних випадках й в ефектах "резонанції", або "посилення. На пр., у Трубачова є стаття з етимології форми <выпендриваться>, де вказано, що походить вона від питомого слов'янського корене *pyn- у "класичних" формах: пѧти/пьне, пѧдити, пинити, пинати, поніава, з загальним первісним значенням корене *"натягувати, напружувати" й под.; конкретно в тій формі [r] є за походженням давній формат/суфікс, доданий, скоріше за все д’основи пасивного дієприкметника *pyn-t-, тобто *pyn-t-r-, з подальшим одзвінченням */t/ → [d] унаслідок експресивности значення, яке від того корене стало, й за тої ж експресивности скупчення [dr] було посилено "резонуючим" з колозубними [d] та [r] звуком зубним носовим плинним [n]. Хоча, звісно, й у прасл. добу там же був */N/, та безпосереднього відношення до новішої форми він не має. Тяжко казати точно, чи то експресивність "підтримала збереження" праслов'янської ситуації, або то є просто збіг наново посталих носових, бо памятки давні таких форм містити не можуть – вони суть первісно місцеви, вузько говіркови. Проте, що такі носові постали там же, де вони були й у прасл. формах, на збіг є то, про мене, надто. Кінець кінцем, нині є не XIX-XX століття, й є на часі звідомити строкатість пізньословянських говірок и говірок слов'янських прамов, и що ми доси про їх вімо дуже й дуже мало; й дуже багато з попередніх етимологічних верзий є ще переглянути.
У руській до форм з такими "нерегулярними" носовими епентезами належать, на пр.: шкандибати, сомпель~цомпель~сомпіль~цомпіль "сопель", ряндя "ряддя (питимо в сполученні: "цурря-ряндя", зневажливо про одяг, пожитки)" ← *рѧдьіє, и де більше – я йно з памяти кілько витяг...
Уже на сторінці 453 того же ділу, де й форма <ментрега>, але під иншою статею ЕСУМ нич про лядське запозичення не пише – очевидно, що то був отой [n] у формі <ментрега>, що спонукав ЕСУМ етимологізувати її як лядську за походженням...

ворушня́
2
Карл-Франц Ян Йосиф 5 березня 2020
5 січня 2021

+++

ру́ха́вка
2

ЕСУМ: "рух": ру́ха́вка - «рух, заворушення, повстання».

Вадим Мельник 5 січня 2021
сколочення
1

Від "сколотитися".

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями