А можемо знайти чи створити відповідник? Уявіть, ніби це сайт з новотворами, який збагачує мову.
Та можемо знайти, якшо дуже до вподоби слово. Ви не перші, хто дав чуже слово, яке ше в українську не потрапило.
Коли є чуже слово, то слід скористатися словником, а не тягнути його в мову й "глядати відповідників".
Семантичного перекладу не маємо. Тому словник не надає перекладу з питомим тлумаченням. Прочитайте написане тут значення слова.
Не конче є перекладати "слово в слово", часто рішає контекст.
Друге видання англ-укр/укр-англ словника Миколи Зубкова (дуже файний чоловік) дає таке:
embrace —
1. n обійми
2. v
1) обнімати(ся)
2) використовувати, скористатися (нагодою)
3) сприймати
4) обирати (фах)
5) включати; охоплювати
6) оточувати
7) підкоритися
Чуттєву забарвленність передає лише переклад у якості йменника як "обійми". До речі, значення етимологічно збігається зі самим "embrace".
Перш ніж писати, що не треба додавати іншомовні слова, почитайте це:
https://slovotvir.org.ua/about
Ем, так а де там написано, що слід додавати слова, які ба й у вкраїнську мову не черпані, а просто такі, що маються в инших мовах?
Знов те саме... А де там узагалі написано про додавання слів? Там загальний опис напрямку проекту. Там написано про переклади, збагачення мови і новотвори, а не просто чистку від запозичень, що вже в ужитку. Вам про колір, а ви про гарячість: "Воно зелене", — кажу я. — " Ні, воно ж не гаряче", — заперечуєте ви.
"На жаль, швидкість утворення нових слів відстає від швидкості проникнення запозичень, і українська мова стає все більше схожою на міжнародний суржик."
От написано. Чітко й ясно. Далі йдеться про те, якого роду запозичення потребують перекладів.
"Embrace" не є запозичення в українській мові, але просто ягельське слово.
Мені здається, що з наведеним значінням є мога використати слово "вітати": Він [готів вітати/вітає] нові йдеї.
Але не виджу в давніших словницях знаку "радісно сприймати, схвалювати що-небудь". Видається, ніби цей знак є калькою моск. "приветствовать"(
Дякую. Якщо не знайдете кращої міни, то додайте "вітати", як переклад.
Словники такого перекладу ще не мають. Але я не певен, що я перший, хто таке пропонує.
He's willing to embrace new ideas.
Він плекає нові ідеї. Він готовий плекати нові ідеї.
Виявляється, що це запозичення з румунської. Але ж так влучно :(
Направду, я поки не глянув у словник то не повірив. Як на мене то нема потреби цураться оцього диялектизма.
Я, навіть, трохи зажурився, що воно так...
Богдане, суть многі питомі слова на цю тяму: леліяти, пестити, холити, голубити, кохати...
И «плекати» так само питоме, та не всюди поширене.
Ваша правда, поширене питоме на Волощині, а в нас непитоме.
Мабуть, я неправилно висловив ся. Слівце поширене в народнїй мові — оце я взяв на увагу.
Богдане, суть многі питомі слова на цю тяму: леліяти, пестити, холити, голубити, кохати...
Ваша правда, Вадиме.
Воно не поширене в більшості українських говірок. Дивіться в Огієнка: https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/285/mode/2up?q=плекати.
<суть многі питомі слова>
😳
Pœudmêt (na puitanïe "cto/cyto?") e slovo <mnogo> — u odininé, to i déyeslovo "bouti" ime bouti u odininé:
» E mnogo « (ne: » Sõty mnogi «); » mnogo ceoho/coho? — pitœum slœuv ( = mnogo pitœum slœuv) « → » E mnogo pitœum slœuv «.
Coli slova: "bogato", "malo", "sila", "mnogo", "rẽsno", "coupa", "troxa", "tòrôny", "bezlécy", "znacyno", "tyma", "rœuy", "xmara", "crapya", "gorsty", "gorstca", "gorstya", "gymenya", "gymeinka", "cœulko", "tœulko", "cõs", "dacõs", "ni cõs / nicõs", "vòrôx", "cẽsty", "cẽstina", "póuno", "more", "goura", "nizca", "rẽd", "drœub", "drœubca", "scypta/sceòpta" sõty pœudstoyẽtya imena, za yimi e i déyeslova praviti.
А де Ви тута, праві, побачили субстантивний прикмітник...?
<субстантивний прикмітник>
A de'smi yé tam o yeimy pisal? Pisal eimy pro "pœudstoyẽtye imẽ" (ci "imẽ pœudstavui", "substance noun", "nomen substantivum"), ne "adjectivum".
De'smi bacil? Otam, o ceimy i pisal eimy. Licyenœ slova sõty imena pœudstatui, a u receinïé: "E mnogo pitœum slœuv ..." imẽ pœudstavui i pœudmêt e slovo "mnogo".
___
"Na stolé stoyity misca vixeny." — pœdmêt "misca" (ne "vixynyui")
"Na oulicax e póuno leudou." — pœdmêt "póuno" (ne "leud")
"Pœd geòlôbom stoyity védro vodui." — pœdmêt "vedro" (ne "voda")
"U sadou ròsteity bogato quétœuv." — pœdmêt "bogato" (ne "quétui"); imẽ "bogato" e odinina (sèrêdnya ròdou), to i déyeslovo "ròsteity" e u odininé (ne "ròstõty")
"Na te e malo késou." — pœdmêt "malo" (ne "kés")
"e gymenya slœuv" — "gymenya" odinina, to i "e" u odininé
"e mnogo slœuv" — "mnogo" odinina, to i "e" u odininé
"e malo slœuv" — "malo" odinina, to i "e" u odininé
"e coupa slœuv" — "coupa" odinina, to i "e" u odininé
"e bogato slœuv" — "bogato" odinina, to i "e" u odininé.
Так у мене там стоє прикмітник, до чого тут "много" взагалі...?
<Так у мене там стоє прикмітник>
Otoge, a ime bouti imẽ pœdstavui "mnogo", ne imẽ pridmetui "mnogœ". "Sõty mnogœ pitomœ slova" e crivo staulene receinïe. "Mnogœ slova" e crivo.
Не розумію Вашого ремсту...
Cyto ne ròzouméiete? Pravilno e ne "суть многі слова", a "є много слів".
Обі міни суть правильні, я в цьому разі використав другу, вось и все.
Vasya e cẽsta, poxiryena — tac, ta nepravilna.