По затоці снували байдарки, оддалік біліли фелюки, мов зграя лебедів. (Леся Українка)

Стрункі венеціанські й далматські бригантини, .. турецькі фелюки .. стояли всуміш із сірійськими. (З. Тулуб)

Ближче і далі по морю видніють судна, .. фелюги, байди і ледве примітні при воді каюки, баркаси – всі виходять у відкрите море..! (О. Гончар)

Міцно прикипів до рибальської справи Андрій. Плавав на фелюгах, мотоботах, дрібних сейнерах. (з газети).

запозичене з арабської мови, можливо, через посередництво італійської (іт. feluca);

ар. fulûka, пов’язане з fulk «човен, ковчег», загальноприйнятої етимології не має;

можливо, споріднене з гебр. pélekh «веретено»;

виводиться також від гр. ἐφόλϰιον «човен» (букв. «човен, який тягнуть на буксирі»), утвореного з εφ(επι-) і ἔλϰω «тягну», що споріднене з псл. *vеlkti.