Все веслом махає [Харон].., Од каюка всіх одганяє. (І. Котляревський)

Кінні козаки переходили уплав, а піших і запаси перевозили лоцмани на човнах і каюках. (О. Стороженко)

моск. каю́к «кінець, капут» виводиться від виразу каюк пришел «прийшов кінець», первісно «прийшов човен-каюк», у звʼязку з тим, що в XVII ст. на Дону каюками перевозили убитих;

виведення від каю́к у значенні «ненадійний човен, який легко перекидається» (Дзендзелівський НЗ УжДУ 13, 83; Шипова 170), очевидно, неправильне.

тур. kayık «човен», крим.-тат. kajyk «т.с.», споріднені з каз. ӄайыӄ), тат. каек, зводяться до дтюрк. kajgyk «т.с.» (від kai- «ковзати, линути»).