Основа прикметника "жіночий" + суфікс "-ин(а) дає йменника, що позначає річ із одповідною прикметою. Пор. із словами: "однина", "двоїна", "множина".
Не треба вигадувати велосипед. Українська мова вже має нїякий, чоловічій та жіночій рід у слові. Вчитель – він, чоловічій рід. Вчителька – вона, жіночий рід, нїяк не "феменітив".
Як жінконазва, але коротше. І як жона + назва. Тому що в сучасному розумінні "фемінітив" -- це нові назви жіночих професій, а не всі слова жіночого роду.
"Жонина", але від "жінка". Або "жіночина", але коротше
Ну, назва для людей, хоча по суті, це той таки жіночий рід.
Мені здається, що слово "фемінітив" уже набуло вужчого значення, ніж просто "жіночий рід". Фемінітив у сучасному розумінні -- це не "кішка", "лопата" чи "веселка", а от саме "послиця", "математикиня", "експертка" і тому подібні назви професій. Тому й український відповідник може відображати це вужче значення.
Краще математиця й посолка. А по суті так, але тут згори це й написано в цілому
"Жона" + "-ина".
Мускулятив? — мужина.
Бездоганно! Уподоба.
+++
Дам +
Хтось із укладачів осідку поставив за мене наголос слову? Нехай. Наголос міг би бути й на -и́-, але на -а́ мені також здається ліпшим. Обгрунтувати не можу.
Таки жонинá краще. Як однина, множина, рідина, речовина
Проголосуйте за гарне слово