Так було завжди 🤷♂️
Так то дурня бувшої фракції КФЯЙ. У них багато такого дуркування. Що з того? 🤷♂️
Покичьто виджу йно в Вас "дуркування".
роби́ти свїтли́ну або роби́ть свїтли́ну
робıтı свѣтлıнѫ
фотографія – свїтлина
Вимова: [роби́ти св’ітли́ну]
Приклад уживання: А зроби-но свїтлину мене!
"Свїтлина" є вже всїм українцям вїдомий одповїдник, нащо щось вигадуєте?
Так, це справді звісне тепер коване а Галичині слово, одначе невдатне, як і деякі инші ковані слова.
Чому саме шось світле? Так, слово творене від основи світл-, але воно не обов'язково є від прикметника "світлий", а може бути від іменника "світло".
писа́ти свїтли́ну або писа́ть свїтли́ну
пıсатı свѣтлıнѫ
Подібно до гречьскаго φωτός γράφω
Вимова: [писа́ти св’ітли́ну]
Приклад уживання: А напиши-но свїтлину мене!
Старе-добре галицьке слівце. :)
Є таке. :) Але треба також думати, чи саме слово "знимка" питоме, чи скальковане з моск. "снимок".
Зацитую пана Поруша, він за слово "знимка" вже й до мене висловився (фотографія
> Сутніше до слова *зним- за "фотографію": з російської то воно теоретично й може бути калька, але виключних доказів сьому нема, сяким же правом бо разить тяму "фотографія (nomen), фотографувати (verbum): німецька - Aufnahme (← nehmen имати/яти, auf- "на-", приблизно "з-"), низозімською - opname, за тим же зразком, шпанською. toma, від tomar "яти/имати", діньською - optagelse, від op-tage = зн-яти, op-tag-else = зн-им-ък(а). Що є все се - який "дух загальної логики", що кожному язику ("народу") шептав окремо, що дію "фотографувати" та річ "фотографію" є "космично-обйєктивно найліпше передати поняттям дієслова имати/яти"? Чи таки був який язик, який первим таким правом сю тяму разив від дієслова "яти/имати", и де в мові того язика була явніша мисель ("логіка") між дією "яти/имати" та "фотографувати"? А вже, на шпанців грішити ні чого, а вто німці... Та то суть ино думи - я поки не вім, котре з того є правда.
Дякую. Але потрібно також розглядати ці слова фактом, чи дійсно вони питомі, не лише розмислювати про теоретичність певних слів. Московське "снимать" у тямі "фотографувати" свідчене щонайменше з середини 19-го століття ( з 4-го тому словника В. І. Даля з 1866 року: https://viewer.rsl.ru/ru/rsl01003833542?page=224&rotate=0&theme=white / https://imgur.com/a/IIKtflN ) ( 4-те визначення: https://ru.wiktionary.org/wiki/снимать ).
У корпусі https://r2u.org.ua/ слова "знімати/знимати/зняти" в тямі "фотографувати" вперше згадані вже 1-му томі (498 ст.) словника Кримського (1924 рік https://imgur.com/a/Tv767dC ) і в словнику Ніковського (1927 рік), хоча вже словник Ізюмова (1930 рік) до моск. "снимать фотографически" не дає вкр. "знімати/знимати/зняти". Не певен, які з того висновки зробити. Словники Желехівського, Грінченка, Уманця слова "знімати/знимати/зняти" в значенні "фотографувати" не записують. У Желехівського (1 т. 310 ст.) є "знімки" в тямі "Milchkammer" ("місце для зберігання молока"?), "знимок/знімок", чи "знимка/знімка" нема. Грінченко має лише "знимка" як "льстивая женщина, подлиза", вже третє видання (1927 рік) має "знимок" як "снимок" із посиланням на Ніковського (також 1927 рік), який був одним із головних редакторів. Словник Уманця дає "знімок" як переклад до "снимок", але поруч синонім "список", мабуть, вказує на іншу тяму (певно, таку ж, шо й словнику Даля: https://imgur.com/a/IIKtflN ). Далі "знімок/знимок" і "зняток" уже свідчать інші рані радянські словники, а "знімка/знимка" й "знятка" вже сучасні.
Знати напевне ніяк не вийде, але московські словники мають "снимать" у тямі фотографування куди раніше за наші (1924 - 1866 = 58 років), а з'являється таке значення в словах "знімати/знимати/зняти" разом зі словами "знімок/знимок/зняток" уже в ранніх радянських словниках. Скоріше за все, ці словники навмисно не втискали цих слів, а записували лише факт мовлення того часу, бо то ше була доба "українізації". Звідки в мові з'явилися ці слова? Про мене, то, принаймні "знімати/знимати" та "знімок/знимок" (через тотожні зі словом "снимок" афікси) перейняті з московської. Мої думки.
Ваша правда, та все ж не можемо датувати першу згадку слова "знімок/знимок" 1924 роком. Щонайменше корпус текстів ГРАК-16 дає приклади й із дорадянського письменства ("знімок": https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=знімок&attrs=word,lemma&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s&refs==doc.title,=doc.author,=doc.date&sort=[{"skey":"kw","attr":"doc.date","ctx":"0","bward":"","icase":""}]&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=100&operations=[{"name":"iquery","arg":"знімок","active":true,"query":{"queryselector":"iqueryrow","iquery":"знімок"},"id":1723}] ; "знимок": https://parasol.vmguest.uni-jena.de/grac_crystal/#concordance?corpname=grac16&tab=advanced&keyword=знимок&attrs=word,lemma&viewmode=sen&attr_allpos=kw&refs_up=1&shorten_refs=0&glue=0&itemsPerPage=500&structs=s&refs==doc.title,=doc.author,=doc.date&sort=[{"skey":"kw","attr":"doc.date","ctx":"0","bward":"","icase":""}]&showresults=1&fullcontext=1&f_tab=advanced&c_itemsPerPage=100&operations=[{"name":"iquery","arg":"знимок","active":true,"query":{"queryselector":"iqueryrow","iquery":"знимок"},"id":9233}] ), ба, видим у Франка вже в 1892 році в листі до Драгоманова таке:
> Заразом просіть фотографа не нищити матріци, щоб в разі потреби можна було зробити ще одну серію знимків.
(Матеріали для культурної й громадської історії Західної України. Т. І. Листування І. Франка і М. Драгоманова. К., 1928; ст. 381; https://shron2.chtyvo.org.ua/Drahomanov_Mykhailo/Materialy_dlia_kulturnoi_i_hromadskoi_istorii_Zakhidnoi_Ukrainy_T_1_Lystuvannia_I_Franka_i_M_Drahoma.pdf?)
Або таке в збірці О. Авдиковича "Моя популярність та иньші оповіданя" ( https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/1/18/Орест_Авдикович._Моя_популярність_та_иньші_оповіданя._1905.pdf ), оповідання "Біциклїстика" (видано збірку в 1905 році, але написано оповідання "24. цьвітня, 1898."):
> Бовван той фотоґраф — лихі знимки (ст. 39)
> Нинї замовлю у нашого фотоґрафа маленьку відбитку її знимки (ст. 48)
Або є ще "Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів" 1906 року ( https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/21/Василь_Доманицький._Словарик._Пояснення_чужих_та_не_дуже_зрозумілих_слів._1906.pdf ), вкладений В. Доманіцьким, там є такі товмачення слів "фотограф" і "фотографія":
> Фотограф — той, хто робить знімки. (ст. 124)
> Фотографія — уміння робити знімки. (там само)
Та все ж то мало що каже про те, як і під чиїм упливом се слово постало.
Дуже дякую. Таки слово згадане й раніше. Але знати джерело цих слів у тих людей ми не можемо.
І які ви можете підбити підсумки?
¯\_(ツ)_/¯
Чи є "знимка" росіянізм чи ні?
Не певен поки.
вже не можу(
свїтлити, засвїтляти, засвїтлювати або свїтлить, засвїтлять, засвїтлювать
свѣтлıтı, засвѣтльатı, засвѣтльꙋватı
r2u.org.ua: світлити
Приклад уживання: "А засвїтли-но мене!".
фотографія – свїтлина
фотограф (-ка) – свїтляр(ка)
фотоапарат – свїтлинник
фотоальбом – свїтлинниця
фотографування (процес) – свїтлиненнє тощо.
можете написати у назві чинним правописом, а в описі вашим?
Иносе.
❤️🔥