Значення слова

Фрактал — структура, що складається з частин, які подібні до цілого. (визначення Б. Мандельброта).

Приклад вживання

Двовимірні стохастичні фрактали використовують для моделювання рельєфу місцевості та поверхні моря.

Походження

Термін запропонував французький математик Б. Мандельброт. Саме слово "фрактал" пішло від лат. fractus (зламаний, розбитий).

Схожі слова
Слово додав

Перекладаємо слово фрактал

у(в)кладанець
0

Від "вкладати", у нашому випадку подібне

Roman Roman 4 листопада
4 листопада

Не певен, чи слушно є творити відповідник від "укладати"... Хоч і розумію, на чім цей переклад ґрунтується: деякі (та геть не всі) фрактали таки можна на перший погляд назвати вкладеними, як-от трикутник і килим Серпінського. Узагалі, було би незле якось натякнути на самоподібність, яка є прикметною для всіх фракталів. Точність сеї самоподібности, втім, різниться: для геометричних фракталів точність є стовідсотковою, алгебраїчні фрактали є менш точними, та все ж їх будують за певними закономірностями, а вже зі стохастичними ясно, що нич не ясно, там уже випадкові величини першу скрипку грають. Ну, то я вже розійшовся. :)

очепок
0
Oreksanduru 5 листопада
5 листопада

Поясніть, будь ласка, від чого це слово пішло.

окремок
0
Oreksanduru 5 листопада
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
3 листопада

drœubno

← ‹drœub-› "fract- (fractum)" + ‹-n-o› "-al-e".

3 листопада

Думка цікава... Як утворити прикметник від цього слова?

4 листопада

Rœuno hi i imea pœdstatui:
"fractal - drœubno" — imea pœdstatui (nomen substantivum), "fractal - drœuben (m), drœubna (g), drœubno (n)" — imea primetui (nomen adjectivum).

4 листопада

Отже, "дрібний"? Чи не буде тоді плутанини з "дрібний" як "tiny, small, fractional"? Скажімо, "фрактальний об'єкт" = "дрібний об'єкт"? Або "фрактальне стиснення" = "дрібне стиснення"?

Хоча... Може, тут таки контекст важить. До слова, як не хиблю, Ви знаєтеся на грецькій мові, чи не так? Щойно на Wiktionary помітив серед перекладів англ. слова fractal (https://en.wiktionary.org/wiki/fractal) грецьке μορφόκλασμα. Грецькою я, на жаль, ні бе ні ме, тож не знаю, з чого воно складається. Як гадаєте, то є влучне слово за цю тяму?

UPD: ага-а-а, κλασμα то є дріб (https://en.wiktionary.org/wiki/κλάσμα). Ну, а μορφό- то вже щось про форму.

8 листопада

<Отже, "дрібний"?>
Tac.

<Чи не буде тоді плутанини з "дрібний" як "tiny, small, fractional"?>

Mogeity bouti. Muisléx o tœumy i ya pèredye neigy déti tô slovo shiõdui.

<До слова, як не хиблю, Ви знаєтеся на грецькій мові, чи не так?>

Grecyscoiõ ne vòlodéiõ, ta imõ, gadaiõ, dobrui védomosti teamiti u daunyo- ta novogrecyscé isto-, tuaro- ta zuõcoslové.

<Щойно на Wiktionary помітив серед перекладів англ. слова fractal (https://en.wiktionary.org/wiki/fractal) грецьке μορφόκλασμα. Як гадаєте, то є влучне слово за цю тяму?>

Ay, vidéx tô slovo, i doumax troxui o yeimy.
Istovo e tuoryeno i isleadsco slovo za "fractal": ‹brotamynd› — ôd ‹brota-› u déyeslové ‹brotna› "lamati, lomiti", ta ‹mynd› "tuar, dœuby/dœub".

Inose, nuiné troxynéixe ("more detailly") ta gluibxe.

Pèredye neigy tuoriti teaclo slovo za teamõ "fractal", e ròzouméti rœuznicõ meidyu galõzevomy znacyeinïemy slova ta yoho 'móuvnomy' znacyeinïemy. Galõzevo znacyeinïe ina slova e, he pravilo, xirxe za 'móuvnõ' uiznacõ sama slova, i mogeity ceasto méstiti rœuzna zastèregeinïa ta dopóunyeinïa, yaca samo slovo u si ne méstity i ne mogeity méstiti.
Tuoreatyi slovo, e tourati pèrêd usémy na yoho 'móuven' znac.

Slovo "fractal" — peruésno phranscoiõ — tuori (cou, "coined") Mandelbrot, ta iz istoslœuno latinsca ‹fract-› i ‹-al-›; ‹fract-› u lat. ‹fractus, fracta, fractum› "laman, lamana, lamano, lomlên, lomlena, lomleno" ôd déyeslova ‹frangere› "lamati, lomiti", ta ‹-al-› (m/g: ‹-alis›, n: ‹-ale›) — pocêp imên primêtui znaciti uzteag ("relationship") do toho cyto znacity imea pœdstatui (‹pedēs› "nogé, nogui" → ‹pedalis, pedale› "nogen, nœugyna, nœugyno", ‹duo› "dua" → ‹dualis, duale› "duoyen/duœuyen, duœuyna, duœuyno"). U latinscé stradnui déyeprimetui douge ceasto mogõ slougiti i yaco imena pœdstatui, na pr. ‹visus› "vid, zœur" ← ‹visus, visa, visum› "vidyên, vidyena, vudyeno; zrét, zréta, zréto / zrén, zréna, zréno" (← "vidéti, zréti"), ‹sensus› "ceutïe, ceuv" ← ‹sensus, sensa, sensum› "ceut, ceuta, ceuto / ceun, ceuna, ceuno" (← "ceuti"), ‹sexus› "pœul" ← ‹sexus, sexa, sexum› "polyên, polyena, polyeno / polôulên, polôulena, polôuleno" (← "politi, poloviti, to halve, to dissect"), ‹victus› "trûoc, way of living, lifestyle; diet" ← ‹victus, victa, victum› "git, gita, gito" (← "giti"). Ta zu pocêpomy ‹-al-› imena primêt uséx six slœu — peruésno straden déyeprimêt — xovaiõty ‹-u-›: ‹sensus› → ‹sensualis› (ne +‹sensalis›), ‹sexus› → ‹sexualis› (ne +‹sexalis›), ‹visus› → ‹visualis› (ne +‹visalis›), ‹victus› → ‹victualis› (ne +‹victalis›), ‹actus› (← ‹agere› "vesti=ciniti") → ‹actualis› (ne +‹actalis›), ‹factus› (← ‹facere› "ciniti, déti, tuoriti") → ‹factualis› (ne +‹factalis›), ‹conceptus› "pœuima, poèm" (← ‹conceptus, concepta, conceptum› "poeat, poeata, poeato", ← ‹concipere› "poeati ≈ to grasp") → ‹conceptualis› (ne +‹conceptalis›), ‹casus› "pad, padoc" (← ‹casus, casa, casum› "padên, padena, padeno; padu/pad, padxi/padxya, padxe", ← "pasti, to fall") tc. To ôd ‹fractus› pravilno boulo bui +‹fractualis›, → phran. +‹fractuel› (hi: ‹casualis› → ‹casuel›, ‹visualis› → ‹visuel›, ‹actualis› → ‹actuel›, ‹sensualis› → ‹sensuel›, ‹sexualis› → ‹sexuel› tc.), → eagl. ‹fractual› (hi: ‹actual, visual, usual, conceptual, sensual› tc.). Tô bui, xotya peny ta pocêp slova ‹fractal› i sõty latinsci, samo slovo ‹fractal› ne e tuoryeno célo za pravilami latinsca tuaroslovou. U tœumy, sõty teamui, 'móuno', se slovo, gadaiõ, pri yoho sutislosti, pèredaieity tòcyno: *"cyto imeity primetõ lamanosti/lomlenosti, cyto primeitno/pitimo lamanou" → "tuar/dœub o primeté/primetax/pitimosti/pitimostex lamanosti/lomlenosti".
I roussca znaieity pricladui coli primêta ci stradna déyeprimeta znacity imea pœdstatui, na pr. ‹son› "a dream" — ôd *sup-n-o-s ← *sup-(-a-)t-ei "supati, to sleep", ‹dno› "bottom" ← *dub-n-o ← *dub-t-ei "dóubati, dóubiti, to dig, to delve", ‹borty› "hive" ← *bur-t-y-s ← *bur-t-ei "rézybiti, bortiti", ‹leòn› "flax" ← *ly-n-o-s ← *lei-t-ei "liti/lïati, to poor = mociti, to soak" (leòn moceaty), ‹clany› "30 reaps, 30 snopœu" ← *klad-n-y-s ← *klad-t-ei "clasti, clad-" i isce bogato (‹séno›, ‹sito›, ‹põto, põta›, ‹véno›, ‹rouno›, ta pitimo e rousscé tuoriti imena pœdstatui ôd déyeslœu i prosto pnemy, de u latinscé teacla imena pœdstatui sõty peruésno stradnui déyeprimetui, na pr.: ‹ciniti› → ‹cin› (lat. ‹actus› ← ‹agere›), ‹teagti ; vòlocti› → ‹teag, teaga ; vòlôc, vòlôca› (lat. ‹tractus› ← ‹trahere›), ‹metati ; vèregti, vergati› → ‹mêt, na-, za-, ui-mêt, meta ; verg, na-, ui-verg› (lat. ‹iactus, pro-, ob-e-iectus› ← ‹iacere›), ‹letéti› → ‹leût› (lat. ‹volatus› ← ‹volare), ‹pásti› → ‹pad› (lat. ‹casus› ← ‹cadere›), ‹vidéti ; zréti ; gleasti/gleadéti› → ‹vid ; zœur ; glead: ui-, na-, do-, o-, uz-, père-› (lat. ‹visus ; spectus: re-, pro-, de-, con-, ad-› ← ‹videre; specere›), ‹imati, eati (po-, za-, ui-, pri-, na-, pro-/prœ-, do-)› → ‹-em, -ima: poem, zaem, uiem, priem, naem, proem, doem, pœima, uiima› (lat. ‹-ceptus, con-, ac-, re-, per-, ex-› ← ‹capere›), ‹smïati : sméx› (lat. ‹risus› ← ‹ridere›), ‹bégti ; tecti› → ‹bég ; tœuc› (lat. ‹cursus› ← ‹currere›, xotya e i prosto imea pœdstatui ‹fuga›) tc.
Crœumy prosto méniti stradnui déyeprimetui u imena pœdstati, latinsca lõcity i rœuznui pocêpui do pneû straden déyeprimêt tuoriti imena pœdstatui: ‹-io(n-)›, ‹-ura›. Na pr. ôd stradnui déyeprimetui ‹fractus, fracta, fractum› (ôd déyeslova ‹frangere›), → ‹fract-›, sõty imena pœdstatui: ‹fractio(n-)›, ‹fractura›. Cògyno iz triy imên pœdstatui — ‹fractus›, ‹fractio›, ‹fractura› imeity suoye znacyeinïe (ci suoya znacyeinïa). U rousscé latinscou ‹frangere› naipreamo teacneity déyeslovo ‹lamati, lomiti›, ta u rœuznéx sõtcéx i inxya déyeslova: ‹drobiti›, ‹cruxiti›, ‹crouxiti›, ‹tóucti›; na pr., lat. ‹fractillum› — ôd ‹fract-› + ‹-illum› — znacity nareadïe drobiti/tóucti cyto u pòrôx; roussca tacova slova ôd déyeslova ‹lamati, lomiti› ne znaieity — znaieity scoréixe ôd ‹tóucti›: ‹tóucyca›, v. Glx./Ndl.: ‹то́вчка›, a lat. ‹fracte› — prislovo zo znacyeinïemy "d'une manière effeminée" (Gaffiot, Félix, Dictionnaire illustré latin-français, Hachette, 1934) u rousscé imeity naiblizye teaclo slovo ‹cruxco› (eagl. ‹fragile›, o slabé, quolé, négyné leudiné) — ne ôd ‹lamati, lomiti›.
Yaco teama "fractal" znacity, móuvno, *"cyto ( = tuar, dœub) zu pitimœustïõ lamanosti/lomlenosti/drobleinïa/droblenosti (sama sea na suœuy istœu tuar/dœub)", to teamõ "fractal" moglo bui bouti tuoryeno i ôd "lamati, lomiti" i ôd "drobiti". Teagyxe puitanïe e cyto za tuar imene pœdstatui ôd "lamati, lomiti" ci ôd "drobiti" bui tô boul za teamõ "fractal". Se e ne legco puitanïe, u rousscé bo, xotya e ci malo imên pœdstatui ôd six déyeslœu, ta ou yix ouge sõty suoya znacyeinïa. Ose, pèreléc imên pœdstatui ta yix znacyeiny ôd six déyeslœu, iz SIRM (III, 188: ‹ламати›, II, 128: ‹дріб›; mene roupeaty pèrêd usémy imena pœdstatui tuoryena pocêpui, ne pèrêdcêpui):
‹лама́к (lamac)› "різновид плуга"
‹лама́ка (lamaca), лама́льниця (lamalnica)› "бительня"
‹ламане́ць (lamaneç)› "шматок (хліба)", ‹ламанці́ (lamançi)› "шулики (ламані коржі з маком)"
‹ламани́на (lamanina)› "ревматизм, ломота"
‹ламани́ця (lamanica)› "терниця"
‹ла́манка (lamanca)› "терниця; складна рушниця"
‹ла́мань (lamany)› "поламані передмети; сухі гілляки й дерева, що впали на землю"
‹ла́мар (lamar)› "хмиз"
‹лама́чка (lamacyca)› "терниця"
‹ла́мня (lamnya)› "бительня"
‹ламу́ха (lamouxa)› "бительня"
‹лім, лом (lœum)› "уламки; сушняк; поламані предмети; загострений металевий стрижень"
‹лома́ґа, ломака (lomaca)› "ломака"
‹лома́дже, лома́ччя (lomacïe)› "сушняк, хмиз"
‹ло́манець (lomaneç)› "ламаний корж (до маку)"
‹ломе́ць (lomeç)› "ломота"
‹ломи́га (lomiga), ломі́га (lomiga / lomeaga?) "ломака"
‹ло́між (lomeigyu/lomeigy)› "сушняк, відпалі гілки"
‹ло́міт (lomœut)› "гуркіт; ламання"
‹ломови́к (lomovik)› "візник, що перевозить важкі вантажі; кінь для важких вантажів"
‹ломо́та (lomota)› (ATSSOuM, Grincênco)
‹ломуля́ (lomoulïe)› "хмиз; ломаччя"
‹лому́ха (lomouxa)› "бительня"

‹дри́б'я (drœubïe)› "вівці, кози"
‹дрі́бля (drœubya / drœubïe?)› "свійська птиця"
‹дрі́бка (drõubca)›
‹дрібна́к (drœubnac)› "вовк из породи дрібних"
‹дрі́бник (drœubnik)› "виготовлювач дрібних речей на склозаводі"
‹дрібни́ця, дробни́ця (drœubnica)› "щось дрібне, незначне; дріб'язок; дрібно вишита плахта; вид зачіски з дрібно заплетених кіс"
‹дрібно́та (drœubnota)›
‹дрібняки́ (drœubnyaci, drœubnyacui)› "дрібні гроші"
‹дрібо́к, друбо́к, дробо́к (drœuboc)› "крихта, кусочок, крупинка"
‹дрі́бостка (drœubœustca)› "подробиця"
‹дріботу́н, дроботу́н (drœubotoun)› "той, хто швидко говорить"
‹дріботу́ха (drœubotouxa)›
‹дрібу́шка (drœubouxyca)› "вид танцю, мелодії; дрібно заплетені коси; дрібниця"
‹дрібушки́ (drœubouxycui)› "тс.; вид игри; дрібниця"
‹дріб'язок (drœubeazoc)›
‹дроб (pn. *{dru͡ob} ‹drôb/drœub› abo ← veat. ‹дробь?)› "вид барабанного бою",
‹дроба́рка (drobaryca)›
‹дробеля́ва (drobeliaua)› "дрібнота"
‹дробеля́чів'я (drobeliaceûïe)› "вівці, кози"
‹дроби́лка (drobilca)› "дробарка"
‹дроби́льник (drobilnik)›
‹дробина́ (drobina)› "малі діти; свійська птиця; дрібнота; трохи"
‹дроби́нник (drobinnik)› "пастух гусей; приміщення для свійської птиці"
‹дроби́тько (drobitko)› "той, хто швидко говорить"
‹дробі́вка (drobœuca)› "дробовик"
‹дробівни́ця (drobœunica)› "посуд для дробу"
‹дро́бля (drobya)› "вівці"
‹дробови́к (drobovik)›
‹дробоза́ (droboza)› "дріб'язок"
‹дроботи́ло (drobotilo)› "той, хто швидко говорить"
‹дробу́н (droboun)› "той, хто дрібно ступає"
‹дроб'я́зка (drobeazca)› "прикажчик, що ділив землю"
‹дроб'я́та› "вівці".

Mogemo vidéti oge velika (bœulxya) dolya slœu tou u rousscé znacity zuboutnui ("concrete") teamui, incoli douge õzkui, i douge malo ôdvòlôcen ("abstract") team. Sèrêd zubouten team znacyna ceasty e iz galõzi seilsco-gospodarsca boutou. Ôdvòlôcynui teamui sõty gòlôuno prostui, i ceasto u rœuznéx slovotuaréx utoreaty tõ samõ teamõ; na pr., i ‹drœubnica› i ‹drœubeazoc› i ‹droboza› i ‹drœubouxyca› znaceaty tô samo "something insignificant".
Sèrêd tuix slœu osobisto ya ne vidiõ slova cyto blizélo bui do teamui "fractal = pitimœsty lamanosti/lomlenosti/drobleinïa; peculiarity/property of being capable of breaking (into self-similar parts)".
Slovo "fractal" e peruésno imea primetui: *"peculiar of having property of being capable of breaking (into self-similar parts)", tomou mogemo gleadéti po tuaréx imên primêtui ôd déyeslœu "lomiti, lamati" ta "drobiti" zu tacovomy znacomy. Ose, imena primêt ôd déyeslova "lamati, lomiti" (SIRM, tam ge):
‹ла́маний (laman)›
‹ламки́й (lamoc, lamc-)›
‹ламу́чий (lamõtyu)›
‹лімки́й, ломки́й (lomoc/lœumoc)›
‹ломаґува́тий, ломакува́тий (lomacouat)› "неотесаний, грубий"
‹ломова́тий (lomovat)› "ламкий, крихкий"
‹ломови́тий (lomovit)› "ламкий, крихкий"
‹ломови́й (lomœu)›
‹ломо́тний (lomoten, lomœutn-)›;

ôd "drobiti, drœub":
‹дрі́бни́й, дрі́бен/дро́бен/дру́бен (drœuben)›
‹дрібни́стий (drœubnist)›
‹дрібничко́вий (drõubnicycœu)› ← ‹drœubnicyca›
‹дрібнува́тий (drœubnouat)›
‹дріба́цький (drœubacysc)›
‹дрібча́стий (drœubciast)› "який складається з маленьких частинок"
‹дрібча́тий (drœubciat)› "який складається з крупинок"
‹дріб'язки́й (drœubeazoc, drœubeazc-)›
‹дріб’язко́вий (drœubeazcœu)›
‹дріб'язни́й (drœubeazen, drœubeazn-)›
‹дроби́льний (drobilen, drobiln-)›
‹дробува́тий (drobouat)› "великими крупинками".

Sèrêd imên primêt ôd "lamati, lomiti" u pèrelécé goré vidimo ne ima tuarou zu pocêpomy *-yn-: +‹lomen, lœumn- ; lamen, lamn-›. Coli ‹lœum› imeity znaciti "fractum = cyto lamano/lomleno" (v. ↑ ‹лім, лом — lœum› "уламки; сушняк; поламані предмети"), to primêta ‹lomen, lœumna, lœumno› bui mogla, libôn', znaciti "what is related to (a) broken object(s)", teameatyi "broken" yaco "fractus, split into smaller parts", se bui, ‹lomen, lœumna, lœumno› = **"fractalis, fractale".

Поділитись з друзями