Ґудзик — елемент одягу, який використовується для фіксації відлоги, коміра, манжети тощо.

Найчастіше, ґудзик має дископодібну форму і продягається у петлю, чи проріз у одязі. Вважається, що перші ґудзики з'явилися у стародавньому Римі. На території України масове виробництво ґудзиків розпочинається наприкінці епохи бронзи (ХІІ—ХІ ст. до Р.Х).

псл. guzъ «вузол; ґуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина». Ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґу́дзик було запозичене;

р. [гу́зик] «ґудзик», [ку́зик], бр. гу́зік «тс.», п. guz «ґудз; великий ґудзик», guzik «ґудзик», р. пу́говица, пу́говка, др. пугъвь, пугы, п. [pągwica] «ґудзик», слн. póglica «шпилька».

• мода
• побут

• джойстик
• бутоньєрка
• кнопка
• мода
• радіокнопка
• bells and whistles
• мода (статистика)
• накидка
• манжета
• бахрома