Ґудзик — елемент одягу, який використовується для фіксації відлоги, коміра, манжети тощо.
Приклад вживання
Найчастіше, ґудзик має дископодібну форму і продягається у петлю, чи проріз у одязі. Вважається, що перші ґудзики з'явилися у стародавньому Римі. На території України масове виробництво ґудзиків розпочинається наприкінці епохи бронзи (ХІІ—ХІ ст. до Р.Х).
Походження
псл. guzъ «вузол; ґуля, пухлина», очевидно, варіант назалізованої основи gǫzъ «тс.; задня частина». Ґ могло бути підтримане впливом польської мови, з якої, можливо, слово ґу́дзик було запозичене;
Приклади в інших мовах
р. [гу́зик] «ґудзик», [ку́зик], бр. гу́зік «тс.», п. guz «ґудз; великий ґудзик», guzik «ґудзик», р. пу́говица, пу́говка, др. пугъвь, пугы, п. [pągwica] «ґудзик», слн. póglica «шпилька».
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Пу́говиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284
Наше питоме слово, на відміну від польського ґудзик
goroh.pp.ua: Пуговиця
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Пу́говиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок). Шух. I. 279, 284