Досить просте й зручне для вжитку слово, утворене від "клацати".
Дуже гожа пропозиція!
Видатний український мовознавець Костянтин Тищенко відносить суфікс "-інь" до одної з найхарактерніших рис української мови, що вирізняє її з-поміж инших слов'янських мов (див. "Правда про походження української мови").
https://i.tyzhden.ua/content/photoalbum/2012/10_12/04/tyshenko/tyshenko.pdf
Джерело визначень (інформації): "Oxford Languages" · Докладніше
button
/ˈbʌtn/
_Etymology_
Middle English: from Old French bouton, of Germanic origin and related to butt1.
butt1
/bʌt/
verb
verb: butt; 3rd person present: butts; past tense: butted; past participle: butted; gerund or present participle: butting
(of a person or animal) hit (someone or something) with the head or horns.
"she butted him in the chest"
Синоніми:
ram
headbutt
bunt
bump
buffet
push
thrust
shove
prod
knock
tup
strike (the head) against something.
"he butts his head against a wall"
Ще синоніми:
ram
headbutt
bunt
bump
buffet
push
thrust
__________________________
button
/ˈbʌtn/
noun
noun: button; plural noun: buttons
1.
a small disc or knob sewn on to a garment, either to fasten it by being pushed through a slit made for the purpose or for decoration.
a small round object resembling a button.
"chocolate buttons"
FENCING
a knob fitted to the point of a foil to make it harmless.
used in reference to things of little worth.
"he will never give away anything that is worth a button"
2.
a small device on a piece of electrical or electronic equipment which is pressed to operate it.
_______________________
an element of a graphical user interface which a user can select to perform a particular action.
"just search for the app you want and click the 'buy' or 'install' button"
3.
NORTH AMERICAN
a badge bearing a design or slogan and pinned to clothing.
verb
verb: button; 3rd person present: buttons; past tense: buttoned; past participle: buttoned; gerund or present participle: buttoning
1.
fasten (clothing) with buttons.
"I buttoned my shirt and knotted my tie"
fasten the buttons of a garment being worn by someone.
"he buttoned himself into the raincoat"
(of a garment) be fastened with buttons.
"a dress that buttoned down the front"
Ніяк - бо клацінь- це - ключінь - клавіша.
_______________________
АЛЕ вірно буде через - "-цені"
Тся форма є спроба деполонизовати слово ґудзик, та невтрализовати, прибравши будь-якый суфикс для забезпечiння йому терминологичнiйшого выгляду. Хоча, се лише спроба, проте коли вже українске слово, то нехай такы буде українске, бо инакше тодi поруч польского ґудзика й нiмецька кнопка не зла.
"Гузом", "гузком", "гузном" ще називають пташиний зад (звідси - "трясогузка"). Може статися термінологічна омонімія з небажаним комічним ефектом.
Ґудзик і ґудз - це 100% українські слова і польска тут ні дочого, присутність дзвуків ґ, дз пояснюється їх звукосимволічними властивостями. Але заміна ґ дз на г, з в розмовній мові в циї словах допускається.
Vitalii Makoviičuk,
праслов'янська фонема */g/, від доби давньоруської якій в кирилиці відповідає літера "г" в усіх українських говірках під ХІІІ-ХІV століття змінила звучання з [g] на [ɣ]. Тож прошу навести докази чи аргументи для винятку для звука [g] в сім слові? І прошу більше про "звукозимволічні властивості" і ким саме воно так "пояснюється"?
<я не знаю>
Yauno
Особисто я був би дуже радий дізнатися, що нам звичне "ґудзик" таки питоме українське слово, а не польське. Наведені тези Віталія мені здаються арґументними.
Що важливо! Це слово не чиясь вигадка — форма "гуз" є дійсно альтернативна форма до "ґудзик" і вона є у словниках:
r2u.org.ua: гуз
r2u.org.ua: гудзь
Диви статтю на *пуговиця1 в етим.сл.укр.м., т. IV, стор. 626. Слово є досыть стисле, що сприяло би його й субйективному сприйняттю як термина (з серйозным характером). А також, оскѡлькы в сучасному вжитку таку форму не засвiдчено, хоча вона є природньою спорѡдненою формою до пуговиця, то може бути лiпшою тим, ож звѡльнить слово гузик вѡд семантичного перетяжiння (навантаження). Хоча самi по собi семантичнi розширiння рiч звычна, де є змога її уникнути, радше можливѡсть сю выкористати.
"З сім словом Кривунда притис електричну шпоньку; заголосив дзвоник, одначе минуло кілька хвилин, а ніхто не приходив".
(О. Кониський. Тривога автора і видавника. 1900 р.).
+ старі кнопки були відчутно пружинними =).,
+ також від - пружне (як кнопка чи клавіша)
"Не натискайте червону пружу, якщо не відаєте її дії !"
"Не натискайте червону пхачку, якщо не відаєте її дії !"
- не тицяй цю пхачку.. НЕ тицяй ЦЮ ПХАЧКУ.. ТА НЕ тицяй ТИ ЦЮ ПХАЧКУ ! ) )
вмикач якоїсь відповідної дії ( від помикати, вже у значені чимсь, а не кимсь - свавільно користуватися на свій лад ) від ладу помика́ти дієслово недоконаного виду деспотично розпоряджатися кимсь тощо,
Спочатку по рофлу вимовив це слово, а потім призадумався, не так вже і погано звучить.
третє слово таке собі а перші два в хорошому смислі відмінні
😁😁😁
Ježiš-єжіш
Ісус в чехів
Ježiček- маленький Ісус який в нас святим Миколаєм звуть .
Holčička голчічка(дівчина),pisulka- пісулька(ручка),
Пестливі також частина мови .
Дехто принімає своє ,дехто ні ,чехи зуміли поєднати пестливе із обичним вжитком ,нас же занадто суворі люди
У віконці є дві пучки: "погодитись" та "скасувати".
Те, що випукає.
Якраз час визначитися.
Хоча б прослідкуйте ряди спільнокореневих слів і визначиться між ними. Для початку, не треба одночасно віддавати голоси за "тиску", "натиску" й "натисок". Або "гуз", "гузок" і "гудзик". Інакше не видно різниці.
Од "ковток"? Тоді чому не "cóultiça"?
Чому *-ica передаєте з 'ç'? У яких випадках пишете 'ç'?
»Од "ковток"?«
Ne „œd“, a yn sõznat (a cognate).
»Тоді чому не "cóultiça"?«
Ceomou bui? *ulP → /owP/ = ‹óuP›; ‹óulP› pisiémo vuineatcovo, na pr. u prœzvisciax ci pitomax imenax (na pr. Bóulgarin?). I tó... (ci xuibity??)
Ta i /kowˈtɔk, ˈkowtkɑ/ pisiémo: ‹cóutoc›, ‹cóutca›, ne ‹cóultoc / coltoc›, ‹cóultca / coltca›.
Ono, mogli buismo pisati i ‹óul› za /ow/, ta tó e, gadaiõ, zayvo.
»Чому *-ica передаєте з 'ç'? У яких випадках пишете 'ç'?«
U tuix cde |t͡ɕ| e. Dauno biex |t͡ɕ| perédavau ceréz ‹i› / ‹ẽ› / ‹y› + ‹c›, olni ‹i› / ‹ẽ› / ‹y› + /k/ bie pisano ‹k› — ‹sõnica› (nuinie: ‹sõniça›) proti ‹ogika› (nuinie: ‹ogica›). Ta pœslie toho yac riexiu eimy pisati ‹•ça› ← *-yka, zamiesty ‹•yca›, por. daunieyche ‹trẽsyca› — nuinie ‹treasça›, tó ‹ç› e stalo za |t͡ɕ|. Pacye, u rousscie sõty slova iz nerouxynenomy (unmotivated) |t͡ɕ|, por., na pr.: ‹çapiti› — istoslœuno yna vuirazialna ròznõta (expressive variant) do *k(s)ap-/*gab- „grab, fetch“ ( → xapati, → gabati), ‹çoupiti›, tc. Tomou, nuinie, ‹•ica› znacity |•ika| = /•ɪkɑ/, pn.-rous. /•ika/, a ‹•iça› znacity |•it͡ɕa| = /•ɪt͡ɕa/, por.: ‹ròbœtnica› /rɔbytnɪˈkɑ/ (coho?, œd ‹ròbœtnic› /rɔbytˈnɪk/, m.r. „worker“) proti ‹ròbœtniça› /rɔbytˈnɪt͡ɕa/ (g.r. „worker“).
‹Çç› u slovax:
‹çap› /t͡sɑp/ (drèunia carpatoslovianscina);
‹çoura› /t͡surɑ/ „paliça, colóda“ (vuirazialna zvõcova rœznõta /t͡ʃur/ œd *keur-);
‹çapati, çapiti› /t͡sɑpɑtɪ/, /t͡sɑpɪtɪ/ (vuirazialna zvõcova rœznõta do *k(s)ap- / *gab- : *kep- tc. u: ‹gabati›, ‹xapati, xopiti, xapati›); ale pisiémo: ‹çsair›, ne ‹çair›, bo *cysary ← *çiesary, ta ‹tsé, tsey / tsiy, tsia›, ne ‹çé, çey, çia›, bo *t’+sé, t’+sey, t’+sia;
‹çoupiti› /t͡supɪtɪ/ (tacoge rœznõta do *kap- ...);
‹•iça› |•it͡ɕa| = /•ɪt͡ɕa; •it͡sa/, pn. /•it͡ɕa, •it͡sa/, na pr.: ‹ceorniça (tchorniça)›, ‹cryniça›, ‹dieviça›, ‹polóniça›, ‹sõniça›;
‹•eç› |•ət͡ɕ| /•ət͡ɕ, •æt͡ɕ/ u: ‹caneç›, ‹cœneç›, ‹rõbeç›, ‹raleç›, ‹sineç› tc.;
‹•ça› |•t͡ɕa| /•t͡ɕa, •t͡sa, •t͡ɕe, •t͡ɕɐ/ u: ‹trẽsça›, ‹trœyça›, ‹yayça›;
‹•çe› |•t͡ɕɛ| /•t͡sɛ/ u: ‹sóunçe›, ‹yayçe›, ‹cœilçe›, ‹silçe›.
-*PъlP- Ви передаєте як -óul-, тобто vóulc, tóulc, móulua, dóulbati чи ні?
Ni, prosto ‹óu› (a vuineatcovo ‹óul›): ‹vóuc›, ‹móuva›, ‹tóuc›, ‹dóubati›, ‹cóutoc›, ‹cóutati›, ‹bóut, bóutati›, ‹cóuzati, xóuzati, xóuzyco› tc.
Sóunçe?
@Carolina Shevtsova
"Натиснути на ґудзик дзвоника", наприклад.
Цей варіант вже є в словниках
<варіаНТ ВЖе›
Так, і тому не варто винаходити велосипед там, де його вже винайшли.
Мені подобається але наважитися замінити кнопки на ґудзики, уявляю реакцію багатьох
)) Так, п. Миколо. Але на те й існує "Словотвір" і подібні ресурси.
Польсько-галичанське слово, Руська, Київська форма буде з [г], а не з [ґ] (не подумайте, що я опріч [ґ], воно доречне для ґерманізмів, анґліцизмів, але не для слів одвічно наших, вкраїнських).
Це не галицьке слово, одначе либонь не питома руська одміна, а перейнята польська:
goroh.pp.ua: ґудзик. Своя мала б бути "гузик".
+++ Олексо.
>Це не галицьке слово, одначе либонь не питома руська одміна, а перейнята польська:
goroh.pp.ua: ґудзик. Своя мала б бути "гузик".<
Своя мала б бути пуговиця, пугвиця
У Грінченка є й "гуз":
r2u.org.ua: гуз .
Тут я Вашого занепокоєння не поділяю, бо давно вже ми собі привласнили і "ґ", і "дз". Власне, карбуємо слова для сучасної української, не в ретроспективі. Про "польськість" "ґ" у цьому слові не заперечую.
На Київщині як і на більшій частині території Україні переважає форма ґудзик: Атлас Української Мови том 1 ст. 134, дивись також том 2,3
На конкретному прикладі виникли питання до спільноти:
1. В чому сенс замінювати одне давно запозичене популярне слово "кнопка" на інше менш популярне, і теж давно запозчене, "ґудзик"?
2. Хіба для чесного голосування не варто додати варіант "кнопка"?