Значення слова

Кодекс — зведення правил у певній сфері, що може мати офіційно закріплений характер, проте позбавлене безпосередньої юридичної сили.

Приклад вживання

Кодекс — внутрішньо цілісний складний (має структурний розподіл на частини, розділи тощо) нормативно-правовий акт, який є результатом кодифікації і забезпечує правове регулювання певної сфери суспільних відносин, об'єднуючи норми певної галузі (підгалузі) права.

Походження

лат. codex — книга

Приклади в інших мовах

Сербська: закон
Німецька: Gesetzbuch
Чеська: zákoník
Угорська: törvénykönyv
Словацька: zákonník
Швецька: lagbok
Хорватська: zakonik

Слово додав

Перекладаємо слово кодекс

звід
4

Звід законів про працю -- цілком природно.

віж
2

Присяжний пристав у справах, що підлягали судові воєвод і повітових старост. ЕСУМ, т.1, ст. 396.

укла́д
2
майбутник
0

Кодекс це сукупність правил про те, як "має бути".
Сучасні кодекси передбачають дії, які мають виконати в майбутньому відповідні органи влади.

майбутниця
0

Кодекс це сукупність правил про те, як "має бути".
Сучасні кодекси передбачають дії, які мають виконати в майбутньому відповідні органи влади.

збірка
0

Збірка законів -- теж може бути.

чень
0

Від "чти" — рахувати, лічити. Слово придумав: אלישע פרוש.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
29 квітня

Останнім часом, думаючи над первісним і глибинним значенням слів, в т.ч. в їх контексті з іншими словами, я почав усе більше помічати слова, яким я дав "робочу/чернеткову" назву "dumb clever words", за аналогією до терміна "dumb word" в англомовній мовознавчій літературі (про "dumb word" є в англ. Вікі).
DCW (dumb clever word) є таке слово, яке надає мові характеру "освіченості", "термінологічності" й под., але з погляду глибинної семантичної функції його воно є скоріше якимси "заповненням/підкладкою" самої суті, тоді як сама суть є виражена чимсь иншим у виразі/реченні.
Один з прикладів такого DCW, на який я звернув недавно увагу, є слово "результат" у звороті "в результаті чого/цього/того". Мета сього проєкта тут є, звісно, пошук питомих руських відповідників спосудам. І саме по собі слово "результат" є спосуда, якій, за визначенням мети сього проєкта, слід дібрати питомий відповідник. Проте, формат сього проєкта має ту ваду, що не зважає на величезно важливе явище в мовах: значення не окремих слів, а "суслів'я", тобто інші функційні чи семантичні навантаження на слово в звороті, виразі, словосполученні. У згаданім звороті слово "результат" явно ніяк не є термін, а "заповнення/розширення" по суті граматично-синтаксичного засобу вираження причинно-наслідкового відношення між простими реченнями складно-підрядного речення, де той же засіб можемо передати й інакше, словами питомими: тому, чому, сим, тим, чим, відки, відси, а так, де – всі точно так само, хоча й з різними можливими відтінками, передають значення наслідку. У такій функції є слово "результат" не більше ніж стилістичний ефект, який надає мові ознак "ученості", подекуди "канцелярського" стилю й под. Й очевидно, що навіть дібравши чудовий влучний відповідник питомий до слова "результат" як терміна, його вжиток у згаданім звороті буде скоріше за все зайвий.
Таких DCW є чимало, я дав один приклад, і хочу перейти до слова "кодекс".
Англ. мова се латинське слово розділила на дві слові: code та codex, з яких друге, що формально відповідає руському "кодекс" вживає в иншім значенні: "рукопис, рукописна книга/пам'ятка", в т.ч. там, де й у руській вживають слово кодекс як синонім рукописній пам'ятці: Синайський кодекс тощо. У значенні "зведені правила" в англ. служить слово code. Тому тут треба порівнювати руське слово з сим англ. словом. У чи не всіх германських мовах йому відповідає слово (як правило, за характером герм. словотвору, як частина складеного слова) зо значенням "книга", точніше: "книга законів". Сій же лексико-семантичній моделі вторять і мови вірменська й угорська. Романські мови та ті слов'янські, що вживають тут латинське codex, не містять у відповідних словосполученнях лексично виражене поняття "закон/право/правило", а тільки додають конкретизацію (як правило, виражену прикметником) уже до слова "codex".

Співставивши се все в різних мовах, треба собі поставити питання: чому слово "кодекс", коли воно таки є терміном на букву "Т", є в одних мовах передано просто поняттям "книга" + поняттям "закон/правило", а в інших просто одним тільки словом "кодекс-книга" – відси я тями "книга" та "кодекс" ставлю як синоніми? Лат. слово codex само по собі первісно не містить безпосередньо семантично денотацію "закон/правило", ні "збірка законів/правил", а просто "писана збірка". Ба, з огляду на етимологію його воно значить просто "блок" у розумінні "купу, колоду" чогось, і тільки контекстуальний його вжиток йому згодом наділив конкретніше значення "купи/колоди чогось писаного" – так і книга є суто технічно "колода/стіс листів [писаних]". Таким чином, і герм. модель "книга законів/правил" як відповідник до "codex" є *"колоди/зібрання/стіс/купа листів з [писаними] законами/правилами". Питання: що становить есенцію сього змісту? Явно не "писані" та не "листи", атже суто технічно носієм "законів/правил" могла бути й не "книга-кодекс = листи/пергамент і под., на яких можна писати слова" – просто то є єдиний здавна по цілім світі знаний спосіб фіксувати слова. Есенція змісту тут є "зібрані закони/правила" – се є мета "кодекса".
А тепер, "закони/правила" чого? Слово "кодекс" практично завжди йде не само, а разом з означенням: цивільний к., кримінальний к., бюджетний к., господарський к., виборчий к. тощо. Крім таких кодексів, маємо слово "кодекс" і в таких сполучення, як: "кодекс честі" – ніяка не фізична писана книга/збірка. Спільний зміст/суть усіх тих "кодексів" є: зібрання законів/правил, як поводитися] в області/питаннях/ситуаціях, описаних означенням (прикметником чи додатком). Перефразуючи, "закони/правила" (давши в формі множини те, що досі було описано словами "збірка/зібрання/колода/купа") тут значить, іншими словами: "як слід/належить/треба/прописано діяти/поступати". Таким чином, сполучення "кримінальний кодекс" є, іншими словами: "як належить карати". Так само й з іншими "кодексами". Тому, функційно виходить, що "кодекс" у тих сполученнях є таким собі прийменником у постпозиції (у випадку руської мови, чи тих, де слово "codex" іде після означення – у романських мовах порядок є зворотній, напр.: італ. codice penale, codice fiscale, ісп. código penal, ктл. codi penal, фр. code pénal), який додає означенню (прикметнику) значення: "призначений для", й таким чином, означення є тут функційно головним словом, хоча на поверхні – граматично – виглядає інакше.
Таким чином, частину "кодекс" у сполученнях (як видно завжди стійких) можна в руській мові передати суфіксом з приблизним значенням "призначений для". Слід відмітити, що вже деякі інші мови слов'янські тут уживають суфікс, де германські мають слово "книга": чес., слвц. zákonník, слн. zakonik, з явною функцією суфікса *-ik- збірності та відношення (що має відношення до законів; відповідно, така книга/збірка, що містить закони). Проте, виходячи з вище викладеного, поняття "закони/правила" в випадку сполучень зо словом "кодекс/codex" лексикалізувати не обов'язково, оскільки, як бачимо, й се поняття є певною мірою DCW, яке можемо виразити іншим засобом, здатним передати зміст "призначений для".
Таким чином, на слово "кодекс" я бим відповідника в вигляді окремого слова не шукав – то є зайве. А замість того, брав за основу термінотворення основу слова, що виражає означення конкретного "кодекса", долучивши до його відповідний суфікс. Тобто, напр., для сполучення "кримінальний кодекс" взяти за основу дієслово карати або основу похідного прикметника, чи іменника кара + відповідний суфікс. Як приклад, у друс. пам'ятках найдемо слово судебник "збірка законів", первісне значення якого є *"щось, на що можна/слід посилатися для того, аби [правильно] судити" (звісно, "судити" має різні значення в друс., але се є тут другорядне).

29 квітня

Конкретний допис. Згоден, що багато слів тут перекладаються без прив'язки до суслів'я. Перекласти "кримінальний кодекс" мене надихнув ісляндський відповідник "hegningarlög".

29 квітня

На підтвердження потенціалу слов'янських мов, у т.ч. руської, передавати суфіксами те, що інші мови часто передають повнозначними лексемами, можемо найти чимало прикладів: схв. jelovnik "меню страв", де в основі лежить не поняття "меню", а "їжа", суфікс *-isk-y-o-/*-isk-o- на вираження поняття "місце", суфікс *-in-a- на вираження поняття "м'ясо" (білужина, яловичина, ведмежатина, свинина тощо), суф. *-ya-g-o- на вираження поняття "ліс" (сосняг, липняг), суф. *-itl-yn- на вираження поняття "мети, призначений для" (білильний, лікувальний, ходильний, морозильний тощо), суф. *-izn-a- на вираження поняття "спадку, видобутку" при окремих словах (материзна, вітчизна, дідизна, спільщизна, істизна, коризна тощо) тощо.

29 квітня

Гоже!

Поділитись з друзями