Що поробиш

Не що поробиш, це просто неможливе в нашій мові

І що ж тут "неможливого"?

Ой, лихоо...
Я питаю: що неможливого в цьому ИУ? Чому ви вирішили, що в ньому є щось "неможливе"?

Ну вимовте ў, або вставте між ними щось, що вам звичніше, або й зупиніться. Якщо фонетика забороняє, користуйтесь фонотактиками, чому це треба пояснювати, всього на письмі не напишеш

"Приозерний"? "Заорати"? "Проорати"? "Пообіцяти"?

"Слова, що мая такий твір або старі (мали набути приставного в/г, може ті "о/у" повинні ставати "в" (одяг, я вдягаю ся); є приставний "і" "іржа" він має зникати " заржАвіти), або йномовні"
До чого тут це, коли йдеться про "обіцяти", "орати", "озеро"?
"Коли бачите таке слово, відразу має бути думка: "чого воно таке, якою стежею його привести до норми""
Ось тут і помилка. Що Ви називаєте "нормою"? На підставі чого Ви взяли, що все, що суперечить цьому деякому "правилу", не "норма"?

Є

Чергування або є, або нема, не треба так штучно розводити
(Так, є слова, в яких різні значення з у- і в-, але самим створювати таке, ще й від одного значення тим самим словотвором лише для аспекту це дарма мучитись. І взагалі якщо підтримувати чергування завжди, це правило щось підозріле, справді колись штучно порозводили?)

"—
Не за ИУ, а за инше значення.
Протиударний — захисний від удару
Контрударний — нанесений ударом проти удару.
Тому краще противдарний, протиўдарний, щоб різнити з протиударний"

Ви ніколи не припините писати дурню. Добродій Володимир правий: "Чергування або є, або нема, не треба так штучно розводити". Якщо треба прикметник до "протиудар", що стосується саме протиудару, -ов- -- кращий прикметниковий наросток, ніж -н-

Романе, ви знову дурню написали з розумним виглядом 😂🤦‍♂️

Ви пропонуєте розрізняти "удар" та "вдар", але щоб обидва означали удар, і кажете щось про дурню й розумний вид?😆

У словниках

Та навіть з того що є "вдарити" ясно, що мабуть є. І є

Який звук вона тут позначатиме? Якщо просто [у], то так і пишете У, які суперечки. А якщо [ў], то пишете В, але все одно кажете, як це так вийшло — чи чергування в "удар", чи через поєднання морфем чи що

Чи не ліпше писати фонемно-морфемно-етимологічно, за праформою? Коли праформа є <удар> то так и писати, а мовити різно, то й жадних нових буков додавати не треба

Взагалі так, теж хороша думка, написання не може всього передати, хоча зараз ми на письмі відбиваємо чергування, та й в інших місцях звук ў пишемо саме як В

"Чи не ліпше писати фонемно-морфемно-етимологічно..."
Значною мірою так ми й пишемо.

"за праформою? "
Що саме маєте на увазі?

Просто є люди, що думають, що будь-яке У вільно й самочинно чергується з В і навпаки, та це не так

А в яких не чергується? Я проти надуживання У без потреби, але є умови, де в словах В і У чергуються, то коли це не працює?

Є ті, які вживаються тільки з В чи У, але "ударити" й похідні, видно, туди не належать

Чому так вваажєте?

Бо є слово "вдарити". Та і "вдар" трохи