Бо "creator's / of creator" (творець —> творчий)?

<Бо "creator's / of creator" (творець —> творчий)?>

Ni, eaghel. ‹creative› e, cèrêz phran. ‹créatif›, ôd lat. ‹creativus›, tuoryena ôd stradnui déyeprimetui ‹creatus› "tuoryên›, ôd déyeslova ‹creare› "tuoriti", → ‹creat-›, zu pocêpomy ‹-ivus›, ne ôd ‹creator›. U rousscé teacneity naiblizye ‹-(y)ên-en, -(y)ên-n-›.

Я це й мав на гадці, шо слово творене від "творець", тоді як "creative" ні. Проте я все одно голосую. Хай яка морфологія в цього слова, але значеннєво в сучасному вжитку воно таки досить близьке до "creativus". Це один з тих прикладів, коли семантика слова не зовсім збігається з очікуваним значенням присутніх морфем. Я про очікувану тяму "творцевий; creator's", котра є маловживана нині.

<Хай яка морфологія в цього слова, але значеннєво в сучасному вжитку воно таки досить близьке до "creativus". >

Ono e blizko do "creativus" ino uicli bo'ste do siacoho znacyeinïa u siacœumy tuaré. Sam ge toy tuar zu yoho znacyeinïemy "creativus" e leadsoc, na se cazieity i ‹o› u uséx tuaréx: ‹творчий›, ‹творчість›. Ceomou u leadscé ‹-czy› imeity tacuy znac, e récy leadscui móuvui, ta peruésno sõty tô primetui derjanïa ("possessive adjectives") ci teagnõtïa ("relation"): piseç "scribe, scriptor → pisecy "scribe's, scriptors", goneç → gonecy, cerneç "a monk" → cernecy "monks', monk's", siueç "tailor" → ‹siuecy› "tailor's, tailors'", sadœunik "gardener" → sadœunicy "gardener's", cneazhy "duke, prince" → cneagy "duke's, prince's, princely", œuça → ôuecy, buic → buicy, óuc → óucy, souca → soucy/soucya/soucye tc.