Для цельних/комп'ютерних програм. Лагати — провисати.
З розмовної мови, де словами від кореня «вис» позначають усілякі затримки, глюки, лаки, пінги, смикання тощо. Та й не лише для розмовної такі слова годяться, я вважаю
а це не те саме?
🤦♀️
До речі, я би не проти цього слова, окрім того, що
Лаг — провис
Лагати — провисати
Пролаг — ?
Пролагувати — ?
хто такі "пролагувати", і чому вони не те саме, що й "лагати"?)
Я не бачу тут іншого утямку, просто інше слово, що витворив народ ізнічев'я. Ось перше, що знайшов: https://x.com/kumitchii/status/1851991564530196490 ; https://x.com/BunikOleksij/status/1859640723852886491 . Чим це "пролагувати" відрізняється від "лагати"?
А чим відрізняються прогрівати, нагрівати, зігрівати, розігрівати, пригрівати, обігрівати та гріти?
Ліпше Ви мені поясніть, чим відрізняється "лагати" та "пролагувати", бо без конкретики це все словоблудство
Тим самим, чим "буксувати" відрізняється від "пробуксовувати".
"Про-" тут може значити повноту, вичерпність дії чи дію, розтягнену в часі.
До речі, що "про-" значить у Вашім слові "провис"?
>Чим це "пролагувати" відрізняється від "лагати"?
Як для Вас нічим не відрізняються, як і прогрівати, нагрівати, зігрівати, розігрівати, пригрівати, обігрівати та гріти, то може повикидати ці слова з мови, й залишити якесь одне?
З дієсловом «гріти» все очевидно та зрозуміло. Але не з «буксувати». Словник дає однакові по суті значення для «буксувати» та «пробуксовувати». Можу трактувати їх так: буксувати — це один «підхід» буксування; пробуксовувати — кілька «підходів», між якими автівка їде як слід, або ж стоїть на місці, але за кожного «газу» безпомічно крутить колесами. Просто це такі тонкощі, якими переймаються переважно тоді, коли до найближчої баюри кілометри й кілометри сяких-таких умощених доріг, та ще й люди з дуже хорошими знаннями дієслівних форм (або ласі до хорошої мови, хоч самі лише вчаться). «Пробуксовувати» справді вживають переважно як сутямок до «буксувати».
«Пробуксувати» — вже простіше, бо це «пробуксували там півгодини, й аж тоді поїхали далі » — одноразова доконана дія (хоча може включати й дію для дієслова «попробуксовувати» — буксувати багато разів[наодній ділянці дороги])..
Але й цей, здавалось би, такий близький приклад, не відповідає випадкові слів «лагати» та «пролагувати», бо «лагати» завжди означає «пролагувати», бо, скажімо, гру ми бачимо з набагато меншою кількістю кліпів/кадрів за митину/секунду, але гра працює, показує хоч якусь зміну та відгукується на дії гравця, хоч би й із затримкою. Коли гра не працює тривалий час — то це вже інше слово буде: «залагати», або «зависнути». Хоча, здається, доконане «провиснути» теж пасує.
Гадаю, такий довгий , тяжкий лаг можна було б називати як словом «зАвис» (хоч воно уже й зайняте як назва виду суміші, переклад до моск. «взвесь»), так і словом «прОвис» (так само, як і звичайний лаг), але дії «зависання» та провисання» накладатимуться тоді. Хоча в простій мові («просторіччі») така двозначність, припускаю, живе й житиме.
А «пролагати» — це вже доконана дія (за формою одноразова, але за суттю багаторазова, бо це те саме, що й «попролагувати», порівняйте з «попробуксовувати»), й позначати її слід словом «попровисати». Єдине, що лишилося — назва дії, й тут я вже не певен. У статті, здається, не бачив прикладів про багаторазову доконану дію, яку передають іменниками на «-ання». Хоча «виснути» — теж хороше слово, але воно ближче, на диво, до доконаного «зависнути» або повторювано-доконаного «зависати».
Годі поки що. Підбиваю підсумки. Згідно з моїми міркуваннями вголос, виводжу таке:
лагати = пролагувати = провисати;
залагувати = зависати ≈ вИснути;
залагати = зависнути ≈ провиснути;
пролагати = попролагувати = попровисати.
Хоча й «пролагати» можна назвати словом «провиснути». Наприклад: «У мене на початку так жорстко пролагало/провислов [все], але потім було гаразд.»
Як бачите, саме в цьому разі все куди складніше, ніж може видатися на перший погляд. Можливо навіть, що з часом я сам уточню якісь із цих висновків, ну або пристану на котрусь із Ваших зауваг до тієї довжелезної відповіді.
Від лізти
"A gap, a delay; an interval created by something not keeping up; a latency."
дуже неясна пов'язь. На мене --- взагалі просто звукова подібність, не більше. А "лаз" --- це щось, крізь що лізуть кудись. Я так розумію, Ви уявляєте це собі як якийсь шлях, який сигнал має подолати, перш ніж ми відчуємо його надходження. Так?
Але однаково, не те.
>Я так розумію, Ви уявляєте це собі як якийсь шлях, який сигнал має подолати, перш ніж ми відчуємо його надходження. Так?
Геть не так. Оце що Ви написали більше схоже на пінг.
Про мене, ськати слід од пбсл. *kar-
"крок" схоже на "період квантування", себто часовий крок, із яким ми зчитуємо якусь суцільну в часі величину. Водночас "лАгами" можуть називати зменшення кількости кадрів за митину/секунду. На диво, це справді десь близько.
Але все ж таке слово не дасть зрозуміти, про що йдеться, бо "періодами квантування" гравці не думають, та й числа там незручні виходять. Це більше технічно звучить, ніж розмовно. Але й технічно --- це не зовсім те. Крок зумисний, ми його задаємо (або принаймні знаємо). Лаг же --- це небажане явище, що нам часто непідвладне, та ще й дуже мінливе.
Словом, ні
пор. логин
до чого тут "логін"?
А ще не розумію, нащо давати таке сире незрозуміло що. Ви ж наче проти захаращення Словотвору.
>до чого тут "логін"?
Який логін???
>Ви ж наче проти захаращення Словотвору.
Уже ні, навпаки.
Та я все одно знаю, що видалю це.
та наче ж "Чернетка" є (хоча я не знаю, як вона працює --- ніколи не користувався).
Про "логин": я його зрозумів як "логін" (вхід кудись, автентифікація). Помилково, вочевидь. Не знав про слово "логин", цікаво.
>Про "логин": я його зрозумів як "логін" (вхід кудись, автентифікація).
Типова проблема сучасних помосковлених мовців.
На Словотворі чимало незвичного є. Могли й у слові "логін" "і" на "и" замінити, чом ні. Саме слово "логин" навіть прикладів не має у словникові, а знайти щось у пошуковику з цим словом у такому значенні я не зміг. Тож не дивно, що я його ніде не бачив, і припустив найімовірніший зв'язок. Змосковщеність у цьому разі ні до чого.
Тоді виною письмо? Вкраїнська мова знає багато слів із -ин.
Ні. Виною — рідкісність , маловживаність і, як наслідок, маловідомість цього слова.
А щодо численних інших слів на «-ин»: які, наприклад? Не присвійні прикметники на «-ин» (мамин), не жіночого роду на «-ина» (людина, скотина), не слова без однини на «-ини» (уродИни, роковИни), а саме чоловічого роду на «-ин». Я можу пригадати зразу хіба що «мартин» (птах), «рабин» і «простолюдин», ну а ще «шУрин», але тут уже наголос инший. Власні назви не беремо.
підійде в більшості випадків: між збільшенням того-го і зниженням цього-то існує затримка у три місяці.