doščentu
a čomu b ne vžyty proste słovnykove i vsim vidome słovo? «Rozibrały kvytky doščentu». Abo: «zała zapovnyłasia gladačamy doščentu!» r2u.org.ua: дощенту
Дощенту - це полонізм.Див. Етимологічний словник української мови, т. 2 (Д - Копці). - стор. 118.
Polśka - je odnijeju z najrozvynenuszyh SLOVJANŚKYH mov! Tak samo, jak i Čeśka čy Horvatśka.
Tomu ce ne "poloniizm" nijakyj, a prosto odna j ta sama logika slovotvoru, jaka maje spilni rysy pomiż usima Zahidno-Slovjanśkymy movamy.
Czystym "polonizmom" można vvażaty hiba slovo KOBITA, ale też z pevnym natägom, bo skydajetsä, że vono v Polśku zvidkiläś też pryjszlo.
))) Етимологічний словник української мови укладено в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. Укладачі - мовознавці, філологи: академік НАН України Г. П. Півторак, доктор філологічних наук О. Д. Пономарів, академік НАН України В. Г. Скляренко, член-кореспондент НАН України О. Б. Ткаченко, доктор філологічних наук В. Т. Коломієць, мовознавець, філолог-славіст, науковий співробітник Інститута мовознавства АН А. П. Критенко, Р. В. Болдирєв, учений-мовознавець. доктор філологічних наук, академік АН ВШ України І. А. Стоянов та інші.
Jurko Zełenyj, надайте будь ласка посилання на наукову статтю, яка б спростувала роботу українського інституту мовознавства щодо запозиченого з польської мови слова ДОЩЕНТУ: https://i.imgur.com/ZSQ7cGK.jpg
S. Velichko, däkuju za nagaduvannä: v mene kolyś buv v paperi cej slovnyk, ale czerez czyslenni perejizdy svogo czasu vse ce dovelosä skynuty...
OTŻE!
Slovnykyajuť davaty posztovh do podalszogo poszuku, a najgolovnisze -- do krytycznogo analizu ta nastupnyh umovyvodiv, a ne do SLIPOGO povtorennä togo, szczo zakarbovano v nyh na pevnu istorycznu myť!
slovo SZCZADOK (ŠČADOK -- Polśkoju czerez hvostate "ą") -- je takym samym "polśkym", jak i "vkrajinśkym": inaksze b v nas ne bulo by żodnyh NA-SZCZADKIV, ZAO-SZCZADŻEŃ (tobto pervynno: zberegty, peredaty szczoś svojim NAszczadkam), i tak dali!
Oczevydno, vono maje, skażimo tak, vytoky u spilnij i dlä Polśkoji, i dlä Ukrajinśkoji pramovi: nazviť ïï jam hoczete -- praslovjanśkoju, davnöruśkoju, staroukrajinśkoju, staropolśkoju, etc -- zależno vid Vaszyh politycznyh upodobań czy majże religijnyh, sebto slipyh viruvań :)) Ale suti ce ne zminüje: bula spilna poperednä mova, i my sobi potägly zvidty slovo tak samo, jak i Poläky, i ne tilky.
Insza ricz, szczo v Poläky maly vidczutno davniszu i kulturu DERŻAVOTVORENNÄ (oj, tilky ne treba tut prytäguvaty vidrazu t.zv. Kyjivśku Ruś, bo ce vzagali bulo naspravdi ne znaty szczo, a ne derżava; pro "slavetne kozactvo" vzagali movczu...), i vidpovidno -- vlasne movoznavstvo ta slovnykarstvo.
Tomu ne dyvno, szczo poky naszi praSZCZURY ganäly v kozakiv-rozbijnykiv -- Poläky ukladaly i drukuvaly Slovnyky Polśkoji movy!!
Ta j vzagali osvitoju zajmalysä, ale to take...
Toż ne dyvno, szczo bagato czogo vony vstygly PERSZYMY pyśmovo zakarbuvaty i posvidczyty -- toż naszym napravdu szanovanym i syvoczolym movoznavcäm ne zalyszalosä niczogo inszogo, jak vże posylatysä na Polśki ZAKARBOVANI dżerela, a vidtak zaznaczaty, że te czy insze slovo je "polonizmom": darujte, ale tu dobu, koly można bulo jogo v "ukrajinizmy" zakarbuvaty -- naszi predky neoyesani uspiszno pro#baly! ;)
))) Jurko Zełenyj, це не наукова стаття, а ваші особисті припущення.
Отже,
Дощенту, з польскої - допня, дощадку, "до останнього нащадка"; пор. нащадок (див. дощадку); польске doszcetu - цілком, до тла, до основ. Найчастіше у фразі: "Зруйнувати дощенту" - с польскої "zrujnowac doszcetu".
(Етимологічно-семантичний словник української мови. Том I (А-Д). Іван Огієнко. - Вінніпег, Канада, - 1979. - Стор. 356).
А от нащадок, це вже українське - Нащадок - потомок. Слово це (початкова форма якого була насчадокъ) - зложене, а основним його компонентом є староукр. слово "чад" (із старшого укр. "чядь", із старослов'ян. čędo - "чядо").
(Етимологічно-семантичний словник української мови. Том III (М-О). Іван Огієнко. - Вінніпег, Канада, - 1988. - С. 234).
Слово Дощадку теж вкраїнське: Дощадку - зовсім, цілком. Дослівне значення: "до (останнього) нащадка". Цей вираз походить від старого укр. щадок - потомок (Словник. Желех.), ст. сл. съ чада (с чяда) - з дитини; звідси укр. нащадок.
(Етимологічно-семантичний словник української мови. Том I (А-Д). Іван Огієнко. - Вінніпег, Канада, - 1979. - Стор. 356).
S. Velichko,
Ogijenko ne lübyv ni Galíċan, ni Galíćkoï movy i vzagali otyh tak zvanyh «zahidnyh» govirok.
Tomu vin robyv / pysav duże bagato ċogo takogo, aby pry perṡij-lipṡij nagodi doriknuty «polonizmom» ċy ṡe jakomuś «spoläċenniu» movnomu :((
Hoċa naspravdi, ce spilni vytoky i dlä Polśkoï Movy, i dlä naṡoï...
всерозкуп - тавтологія
все зайнято
pownyj rozprodaż
stanom «na nyni» — Nimecke «Anschlag» vytisnene majże pownistü Anglijskym SOLD-OUT.
Zresztow, jek vże bulo povyżcze u vidgukah zgadano, na terenah kolysznögo Sowka slovo «anszlag» szcze j zodnojmennow tv-rozvażajliwkow si povjehuju.
Vim, vim, że krażcze znahodyty odnosliwni vidpovidnyky, ale ne zawsze tak goden zrobyty na letu, vidrazu! Ta j ne zawżdy ce docilno.
Zresztow, jekszo ne vdaje si znajty odno-sliwnyj vidpovidnyk — to jekyjś czės może pobuty i dvo-sliwnyj, a vże tam same żyttė może pidsztowhnuty i do stysliszogo vidpovidnyka...
Український фільм на фестивалі світла у Німеччині зібрав повну залу.
І зміст передає краще, бо в більшості Аншлаг асоціюється з гумористичною передачею.
Це, звичайно, непоганий переклад, але знайти однослівний відповідник було б краще
і паралельно - повний зал
Для росіян хіба що.
Жодних паралельних форм існувати не може, бо це слово (зала) жіночого роду.
+
Лишень так.
Одна халепа: слово "зала" неукраїнського роду.
Тоді раджу вам добавити чуже "зал" (вказавши альтернативну форму "зала") на Словотвір, будемо шукати йому заміну.
—