Магніт — тіло, що має власне магнітне поле, магнітний диполь. Тіло, що має властивість притягати до себе або відштовхувати від себе деякі інші тіла.
Деякі залізні руди мають властивість притягати до себе залізо. Таку руду назвали магнітним каменем, або магнітом.
Низьке чоло його збігається глибокими зморшками,.. темні зіниці тремтять, мов стривожена магнітом стрілка компаса.
давн. грец. Μαγνῆτις λίθος (Magnētis líthos), «камінь з Магнесії».
рос. магнит, англ. magneta
Магни́тъ, Magnеs = маг(ґ)ни́т, ма́ґнес (С. Жел.), морське́ залїзо, тягуне́ць. – Як навів на голку тягунця, вона так і стрибонула в гору. Кн.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: тягунця
Магнітне поле, притягання магніта.
Народна назва відома ще з XIX століття !
Підтримую !
Давньоруське
Не підходить, бо українською матиця це матка.
Stanislav Kufryk, +
Це більш влучно, яу запропанований раніше тягунець
Звучить, як агнець чи ягня !
Близький до першоджерельного магніт
Покруч !
Магни́тъ, Magnеs = маг(ґ)ни́т, ма́ґнес (С. Жел.), морське́ залїзо, тягуне́ць. – Як навів на голку тягунця, вона так і стрибонула в гору. Кн.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) r2u.org.ua: тягунця
Магнітне поле, притягання магніта.
Народна назва відома ще з XIX століття !
Підтримую !