Yac ‹•n•› e pocép stradna priceasttya — ‹obcatch•an›, ‹obvali•an›, to se slovo, i ‹obvaliançi›, muislivo znacity scorieye riecy oge yõ obcatchano ci obvaliano e, a ne tõ oge u nei obcatchano ci obvaliano e.
Porœunayte, pro nastoyõ, i: ‹crõtch•en•icui› sõty tomou cyto yix e crõtcheno a ne yz yix ci yimi e crõtcheno, ‹chouli•an•çi, couli•an•icui› tomou cyto yix chouliano e a ne yimi ci yz yix chouliano, ‹var•en•icui› yix bo vareaty = onui sõty var•en•ui, a ne yimi ci yz yix vareaty, tóge iz ‹tóuc•en•icui›, ‹siec•en•ic(ui)› → *‘[measo] siec•en•o’, ‹solodg•en•ic(ui)› ← *‘colatch/pirœg] solodg•eun’, ‹pec•en•ya› ← *‘[measo] pec•en•o’, ‹toux•en•ina› ← *[measo] toux•en•o’, ‹gb•anic› ← *‘[tiesto] gb•an•o’, ‹plet•en•ic› ← *‘[tiesto] plet•en•o’, ‹õdg•en•ina› ← *[measo] õdg•en•o ( ≈ veal•en•o)’.
»А немає різниці від якого дієслова, на -ати чи -ити?«
A ceomou bui boula? Stradna priceasttya ge tvoreaty i dieyeslova na ‹•a•ti› i na ‹•i•ti› i prosto na ‹•ti›: ‹var•i•ti› → ‹var•én (•en•a, •en•o)› → ‹varenic›, ‹pec•ti› → ‹pec•én (•en•a, •en•o)› → ‹pecenia›, ‹ples•ti› → ‹plet•én (•en•a, •en•o)› → ‹pletenic›, ‹gb•a•ti› → ‹gb•an (•a, •o)› → ‹gbanic›. Ni, neyma rœzniçui.
А, я щось не так зрозумів, ви про всі -н-, а не що ще перед ним, ясно
паніровка (суміш)
І не тільки наслідок, ще й як мачанка
паніровка (суміш)
І не тільки наслідок, ще й як мачанка
Пропозиція Василя Кривоноса
Це звучить як процес, а треба суміш.
»Це звучить як процес, а треба суміш.«
Ne zvõcity. Tó e vuigadane ròzrœzneigne.
Можете будь ласка подати приклади таких слів без розрізнення, бажано сумішей?
‹oumiegne›, ‹vedeigne›, ‹seleigne›, ‹ucliouceigne›, ‹uneseigne›, ‹ouceigne›, ‹yzobrazjeigne›, ‹criepleigne›, ‹muisleigne›, ‹móuvleigne›, ‹praghneigne›, ‹(po)xireigne›.
Що тут g позначає?
+