Рента — додатковий дохід, який отримується підприємцем понад певний прибуток на затрачену працю і капітал.
Земельна рента за умов капіталізму виступає у формі орендної плати землевласнику за тимчасове користування землею орендарем.
Якщо мова про ренту житла: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23816-komirne.html
Се слово означає оренда.
Желехівський ІІ, 997: тягло́ "3) Zins" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Zins; https://www.duden.de/rechtschreibung/Zins); ище виджь серед слів на тѧг* та тѧж* на http://oldrusdict.ru/dict.html#.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: дира "аренда, арендная плата"; ou Sreznêuscoho e tóumacyeno latinscoiõ "scissura" ta grecyscoiõ "σχίσμα".
___ Sreznêuscuy uẽzie zu "derti". Istoslwf ẽghelscoho <rent> e fyxõdui tóucôuano iti cerez pranecyscõ iz latinscoyui (https://en.m.wiktionary.org/wiki/rent ; https://www.etymonline.com/word/rent#etymonline_v_10433 ; ЕСУМ V, 59: рента). Ce-i e tô prauda, rozüitoc pac "uzdati-uzdatya" → "mzda" e muisliu. U twm, u latinscwy e <renta> uédomo cyto nai-ranéixe wd Mêdyiuécïa. Yoho uedõty wd leudôuo-latinscohi <rendere>, prote tacuy tuar e u uséx gerèlax dano zu zwrcoiõ: *rendere. To tô e gadan tuar. Yasnẽty y yaco uersty do latinscoho <reddere> "uzdati" — uédoma. U ẽghelscwy e slôuo <rent> i zu inxim znacyeinïêm: "derte, drane, derty, dertïe" (üidyi: https://en.m.wiktionary.org/wiki/rent, rent 2), pitome. Uẽzyba d.-rousscoho <dira/дира> zu "derti, drati" touri mẽ gadati uẽzybõ meidyu ẽghelscuim <rent>¹ i ẽghelscuim <rent>². Xotya, blizwsty taca meidyu rousscoiõ ta ẽghelscoiõ mogeity bouti i sout loucéy, prote ròzüitoc "derti" e u tẽmõ torgôuelnõ (torgôuelnuix uztẽgwf) muislif — rwfni i d.-rous. *дьрть (http://oldrusdict.ru/dict.html#: дерть) *"uerxyene délo, goda". Znacyeinïe torgôuelne moge stati: a) slédoiõ ponadyui dreüle clasti si na golòuõ xymat ("dertui") zêmyui, abo b) cerez znaceinïe "dernina, derty, zêmya derta = célina, zêmya pwd òranïe" → "zêmya, dana u coristanïe na kés" → "bõdy-cyto dane na kés u coristanïe", abo c) "dira" — "derte, ruane" = "rwznica, lixœk do platui" (rwfni d.-rous. <rézu/рѣзъ> "процент" ← "rézati").
Але є це також запозичення.
Від "зиск" (r2u.org.ua: зиск), але даю префікс "над-" щоб показати, що це не просто яка там зарплата, а "додатковий! дохід".
Твар <зиск> є від *из-искъ, и хоча сам стоя є твар сей без голоски, з иншим передчепом перед йим, голоска та би там пак була ново. Тобо було би: +<надизиск>; але на вид кострубато.
Рента — додатковий дохід, який отримується підприємцем понад певний прибуток на затрачену працю і капітал.
Земельна рента за умов капіталізму виступає у формі орендної плати землевласнику за тимчасове користування землею орендарем.
Перекладаємо слово рента
Якщо мова про ренту житла: http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23816-komirne.html
Се слово означає оренда.
Желехівський ІІ, 997: тягло́ "3) Zins" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/Zins; https://www.duden.de/rechtschreibung/Zins); ище виджь серед слів на тѧг* та тѧж* на http://oldrusdict.ru/dict.html#.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: дира "аренда, арендная плата"; ou Sreznêuscoho e tóumacyeno latinscoiõ "scissura" ta grecyscoiõ "σχίσμα".
___
Sreznêuscuy uẽzie zu "derti". Istoslwf ẽghelscoho <rent> e fyxõdui tóucôuano iti cerez pranecyscõ iz latinscoyui (https://en.m.wiktionary.org/wiki/rent ; https://www.etymonline.com/word/rent#etymonline_v_10433 ; ЕСУМ V, 59: рента). Ce-i e tô prauda, rozüitoc pac "uzdati-uzdatya" → "mzda" e muisliu. U twm, u latinscwy e <renta> uédomo cyto nai-ranéixe wd Mêdyiuécïa. Yoho uedõty wd leudôuo-latinscohi <rendere>, prote tacuy tuar e u uséx gerèlax dano zu zwrcoiõ: *rendere. To tô e gadan tuar. Yasnẽty y yaco uersty do latinscoho <reddere> "uzdati" — uédoma. U ẽghelscwy e slôuo <rent> i zu inxim znacyeinïêm: "derte, drane, derty, dertïe" (üidyi: https://en.m.wiktionary.org/wiki/rent, rent 2), pitome. Uẽzyba d.-rousscoho <dira/дира> zu "derti, drati" touri mẽ gadati uẽzybõ meidyu ẽghelscuim <rent>¹ i ẽghelscuim <rent>². Xotya, blizwsty taca meidyu rousscoiõ ta ẽghelscoiõ mogeity bouti i sout loucéy, prote ròzüitoc "derti" e u tẽmõ torgôuelnõ (torgôuelnuix uztẽgwf) muislif — rwfni i d.-rous. *дьрть (http://oldrusdict.ru/dict.html#: дерть) *"uerxyene délo, goda". Znacyeinïe torgôuelne moge stati: a) slédoiõ ponadyui dreüle clasti si na golòuõ xymat ("dertui") zêmyui, abo b) cerez znaceinïe "dernina, derty, zêmya derta = célina, zêmya pwd òranïe" → "zêmya, dana u coristanïe na kés" → "bõdy-cyto dane na kés u coristanïe", abo c) "dira" — "derte, ruane" = "rwznica, lixœk do platui" (rwfni d.-rous. <rézu/рѣзъ> "процент" ← "rézati").
Але є це також запозичення.
Від "зиск" (r2u.org.ua: зиск), але даю префікс "над-" щоб показати, що це не просто яка там зарплата, а "додатковий! дохід".
Твар <зиск> є від *из-искъ, и хоча сам стоя є твар сей без голоски, з иншим передчепом перед йим, голоска та би там пак була ново. Тобо було би: +<надизиск>; але на вид кострубато.