Старе українське слово, запозичене з крим.-тат. jüzüm
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Озю́м, -му – изюм.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору
Озю́м, -му, в -мі (м.); озю́мський
озю́м, -му, -мові = родзи́нки, -ків і -нок
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Озю́м, -му, м.
1) Изюмъ.
2) Городъ Изюмъ. Летіла зозуля, зозуля, з инчого города, з Озюма. Грин. III. 535
r2u.org.ua: Озюм
Грінченко:
Давнене́зний, -а, -е. Чрезвычайно старый; очень древній. То давненезний дід. Уманск. у.
Стари́й, -а́, -е́.
1) Старый, ветхій, дряхлый, давній. Пек його матері, як завелося: і старе, і мале у боки взялося. Ном. № 12484. Бог старий господарь. Ном. № 58. Старий завіт.
"1) Старый, ветхій, дряхлый, давній."
Читати вмієте?
А ви? 😜
Ще тут подякую за те, що нагадали про Етимологічно-стилістичний словник І. Огієнка, де він визнав, що слово краска, криша – наші, а не московізми/не московщизна
Судячи з колобка крім як блазнювати Вас мало чого навчили.
Синонімічній ряд зверху доводе мій перший коментар.
Старий завіт — це не старий дід! Уважніше читайте словники!
Між иншим, старый, ветхій, дряхлый, давній — це москвинською, ба не українською написано
"Старий завіт — це не старий дід!"
"Старий завіт" є калька зі ст.сл. "ветъхъ за́вѣтъ".
Гарбуз, озюм — кримськотатарські слова. Не бачу змислу викидати їх з мови.
"Гарбуз, озюм — кримськотатарські слова. Не бачу змислу викидати їх з мови."
А я бачу.
Ой дурне, зайда черпане слово.
Вічки свої відкрийте, а потім ляскайте...
Хлопчино, стримуй себе трішки. Ну, глянув похапцем на омонім. Що тепер з того?
Суттю є що сказати?
"Ну, глянув похапцем на омонім. Що тепер з того?"
Та це ж повсякчас відбувається...Оце от "похапцем".
"Суттю є що сказати?"
По суті повторю слова Ялисія, єсте невіголос.
🤦♂️🤦♂️🤦♂️ хто б говорив.
Я не женусь за голосами, тому якщо щось помилково додам, то намагаюсь видалити, виправити. А ви панове, перетворили тут Словотвір на смітник. Вам, бачу, це стало як спорт наліпити побільше слів будь-яких. А скільки я вам та декому ще писав, що пишете дурню, на зразок "накинуте за часів СРСР, зближення мов" чи щось таке.
То хто з нас "невіголос"? Вигадуєте якісь штучні правила правопису, якусь дику псевдоісторію тощо.
"Іносе" я "невіголос", бо часом указую на вашу дурню та маячню.
Москвинське
Чи направду? Подибуємо це слово на «Горосі»: goroh.pp.ua: ізюм
ІЗЮ́М
запозичення з тюркських мов, найімовірніше, з турецької;
тур. üzüm «виноград» споріднене з аз. чаг. ÿзÿм, крим.-тат. jüzüm, уйг. öзÿм «тс.», монг. yzym (үзǝм) «смородина, виноград; ізюм»;
рос. изю́м;
А тепер див. старі словники до т. зв. зближення мов:
"Родзинки" поширене на Галичині, на Сході старі люди дійсно казали "озюм", я це добре пам'ятаю, так, воно кримськотатарське, але я противник того, аби чіпати наші старі тюркізми, бо це безумство шукати відповідника до таких слів як: "кабан", "баран", "лоша", "беркут", "казан", "батіг", "торба", "отара" і т. д.
Я б тільки, може, лоша на жереб'я змінив, бо кобила не лошиться, а жеребиться
<з пол. rodzynki через нім. Rosine, через лат. racemus, «гроно винограду» і старофр.: raisin, «виноград»>
<слово, запозичене з крим.-тат. jüzüm>
Oge ne vadity dati ẽte slovo iz tatarscui, mésty ẽta slova iz lẽdscui, a ouge, ni troxui ne cazie pro uibwren pèrêdsõd, a tuimy i pro pèrêdsõd do rousscui móuvui na Liné.
Ніт, читайте коментарі
Українсько-кримськотатарське, ба не польське
Ярославе не дуркуйте! Слова:дах,фарба,кшталт та ще однаково чужі слова ви перші перекладати, а инші "Давно усталені" слова захищаєте як Михас туро.🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Де усталені дах, фарба, кшталт? Те, що нашими мовнюками накинуте 100 років тому, в народі геть не сприймається. Натомість ізюм, озюм вживається майже по всій Україні, може, тільки крім спольщених галичан 🤷♂️
gry, /ɣ̞ærʲ/, gr- /ɣ̞r-/.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: грь "виноградная ягода".
___
im.: gry
rod.: gri
dat.: gri
vin.: gry
mést.: gri
orõd.: grïõ
Ne moya e tô vina oge ctosi se pèrepisal cuiriliçeiõ e. I cuiriliçeiõ bui tô boulo ‹гер(ь)›.
Я кепкую 🙄
Все одно, як ви собі уявляєте картину, що будуть вживати слово герь?
Тобто пройшло більше пів тисячі років, нічого такого не залишилось навіть у діялектах, а ви пропонуєте реанімувати старе слово, яке знайшли в якомусь словнику? Серйозно? 🧐
Стандартна практика , все нове добре забуте старе
Ну так ізюм це сушений виноград .
Чи якось по другому називають сушені банан,полуницю,яблуко,грушу,ананас, манго?
Як виникла назва міста Ізюм?
Звідки і коли з’явилися географічні назви поселення та трьох річок? Вчені, пошуковці та люди, які сприймають інформацію осмислюючи, цікавляться походження назви нашого міста. Звідки взялося саме слово і, що воно означає? Коли з’явилася багато вікова назва міста Ізюму: місцевості, трьох річок та поселення Ізюм. Вченні стверджують, що назва «Ізюм» запозичена з тюркських мов, де вона в різних племінних об'єднань може означати такі поняття: «виноград», «довгий», «річище», «протока», «річка», «переправа». До сьогодні немає доказів яка з версій відповідає дійсності? Відсутній сформульований остаточний висновок. Кожна версія має право на існування. Був свідком коли вчителі історії, школярі їх називають істориками, на емоціях відстоювали кожен свою теорію. Чим вище напруження пристрастей оповідача, той і правий. Написано ряд статей по виникненню назви нашого міста Ізюм, але теж з визнанням по особистих прихильностях. Хтось, після пошуків в інтернеті роз’яснень походження назви, натрапив на статтю з твердженням похідної від винограду. Того і чекай, починає перекладати назву міста українською мовою як Родзинка. Був випадок, коли таке вітання навіть пролунало зі сцени при відзначенні свята міста: «Солодке місто – Родзинка». В деяких статтях посилаються на закодовані поняття в назві «переправа, брід». Існування безлічі дописів про назву саме нашого міста Ізюму не дають чіткої відповіді на основне запитання: звідки вона походить? Чомусь ніхто не звертав уваги, що географічна назва Ізюм в Україні не поодинока. Розглянемо основні версії запропоновані вченими.
Пошук виникнення географічної назви Ізюм переглянемо комплексно з урахуванням існування в іншому місці на території України такої ж географічної назви. Розглянемо варіант походження від вимови «Довгої гори» тюркською мовою - Uzun dağ. Оскільки ознака Довгої гори наявна для Ізюму і Криму. Кримський Ізюм не причетним до Ізюму в Харківській області. В Криму споконвіків існує гора в перекладі означає «Довгий хребет», а тюркською мовою пишеться Uzun Sırt. Гора знаходиться поблизу Коктебеля, колиски планеризму і авіації нашої країни напроти гори Kara dağ – Чорної гори. Під горою раніше був радгосп «Ізюмський». Ще в ті далекі часи, побачивши таку назву, хотів вияснити причетність назви радгоспу до нашого міста Ізюму. Виявилось, назва була запозичена від зниклого поселення Ізюм, бо радгосп розташовувався на місці колишнього поселення. Більшість працівників були з Нанікове та з Коктебеля. Радгосп зник разом з радянщиною, а зникле поселення, ще до радгоспу було переселено в Криму подалі від моря і гірської місцевості, зберігши свою назву Ізюм. Поселення існує і в наш час. Тепер ми можемо проаналізувати виникнення двох географічних назв Ізюм в порівнянні. Застосуємо метод виключення фактів які не мають повторів двох Ізюмів. Біля Харківського Ізюму є річки, була переправа, можливо хтось вбачав якусь протоку, чи річище. А в Криму немає навіть натяку на воду, а назва Ізюм існувала. П’ять варіантів пов’язаних з водою викреслюємо. Наступний варіант походження від слова «виноград». Крим і «виноград», щось дуже близьке, проте більш ніде не зустрічається повторів географічних назв Ізюм де вирощують виноград, а тим більше без довгої гори. Досліджуємо історію вирощування винограду на Харківщині. Історично «Назва винограду, прийшла в російську мову на рубежі XVIІ століття з кримсько-татарської, в якій «ізюм» (Üzüm) означало «виноград». Коли ж в Харківському Ізюмі почали вирощувати виноград? Звертаємось до історії зародження виноградарства на широті Ізюму. Прямих згадок про цей Ізюм не знайшов. А ось в Чугуєві вперше завезли сорти винограду в 1663 році і ніяк не з Харківського Ізюму, а з Молдавії та Астрахані. «Виноградарі Чугуєва випробували різні способи посадки й укриття кущів від морозів. Історичний поступ північного виноградарства України свідчить, що тільки в ХІХ столітті були здійснені наукові селекційні спроби відбору сортів винограду для вирощування». Так науковці в дисертації доводять нам історію виноградарства приблизно Харківської широти. Крім того Історично підтверджено, що назва Ізюм як території, зустрічається з кінця ХVI століття, можливо й раніше. Google пошук підказує, що Ізюмський шлях відомий з 1460 року. Як бачимо, географічна назва Ізюм виникла набагато раніше ніж люди Ізюмщини могли скуштувати вирощений в цій місцевості виноград. Також значно раніше виникли назви річок: «Ізюмка», «Мокрий Ізюмець», «Сухий Ізюмець» як і сама назва «Ізюмський шлях». Наведено достатньо доказів щоб викреслити і версію «винограду».
Залишився єдиний варіант похідних географічної назви Ізюм від Довгої гори. Течії річок та напрямок шляху проходять саме вбік Довгої гори. Споконвічний Крем’янець, він же Довга гора, тюркською мовою Uzun dağ був значним, неповторним орієнтиром серед степу. Щоб впевнитись в тому як звучить назва гори Uzun dağ попросив турка, бо їх мова має походження від тюркської, прочитати ці назви їхньою рідною мовою. Коли він вимовив слово Uzun було чути чітку вимову слова «ізюм». Тільки літера «З» звучала більш м’яко ніби в перемішку з літерою «С». Вважаю, що аналіз-порівняння має право на існування і слугувати доказом, що географічна назва Ізюм виникла саме від вимови тюркською мовою Uzun, що означало «довгий». Завдяки Довгій горі «Крем’янець» маємо споконвічну назву міста ІЗЮМ.
grèzen, grèzn-
SIRM I, 590: гре́зен; *gryznos, ← *gry- + -zn-.
Може бути, +.
Щось мене бентежить те "е" на початку, коли в інших мовах "hrozn-" з "о". Звучить якось "мертво" з тим "е".
Так отож. Хоч один притомний коментар
—