《для конвенції може згодитися》
Слово, утворене наперекір стовпам під українською вимовою? Авжеж.
"псл. [*sъjьmъ/sǫjьmъ] «сходка, зібрання, сутичка», утворені зі споріднених префіксів sъ- «з-», sǫ- «су-» і кореня *jьmǫ «беру», 1 ос. одн. дієслова *jęti «брати», що входить до складу укр. йня́ти, узя́ти;"
"Су" близьке до "з", "со" й за походженням, і за значенням
дякую за пояснення, тепер зрозуміліше як утворено
-
1) "У" в "су-" виник з ненаголошеного "о". А тут він ізвідки?
2) Гукосполука "йм" у кінці слова трудновимовна.
2) Приймати.
Наче ж Й перед колосними ставлять, взагалі там може бути І (імати), або ж ніч (мати, майно).
《2) Приймати.》
Ваш приклад не до речі. Я ж писав: "у кінці слова".
Не аж так.
Хоч як пишіть те саме слово
Але ж походження вже наше!
со- як у "собратья", "собрание"?
"со- як у "собратья", "собрание"?"
"Походження? 🤦♂️🤦♂️🤦♂️"
ЕСУМ: псл. [*sъjьmъ/sǫjьmъ] «сходка, зібрання, сутичка», утворені зі споріднених префіксів sъ- «з-», sǫ- «су-» і кореня *jьmǫ «беру», 1 ос. одн. дієслова *jęti «брати», що входить до складу укр. йня́ти, узя́ти;
Чудово. Тільки в українській мові со- перейшло у зі-.
союз
союзник
собутильник
собор
Справді, ймовірно, мало би бути "зійм"
Не обов'язково. Ви читали походження тут же?
"Ймовірно"; я не стверджую, я припускаю.Якщо ви не проти, було би цікаво послухати, чому тут може й бути з "о"
Розберімося. Що Ви знаєте про чергування О--І?
Ох, не буду брехати: на фаховому рівні я дуже необізнаний в цій темі.
Я знаю, що звуки [е] та [о] переходять у закритих складах в [і].І я знаю, що це явище пов'язане з редукованими ъ та ь і їх поступовим занепадом.Але наврядчи цього достатньо, щоб казати щось про слово "сойм".Та й тема громіздка, тому, мабуть, ліпше не мучити нікого з проханнями пояснити
Якщо коротко: у закритих складах походженнєві (етимологічні, тобто ті, що були там задовго до цього) О й Е здебільшого перейшли в І в новозакритих складах, тобто складах, що мали після себе надкороткий (Ь/Ъ) у слабкому положенні, і цей надкороткий занепав (слабка позиція --- у кінці слова; перед іншим голосним, крім цих же ь, ъ; перед надкоротким у сильному положенні, тобто крім цих).
Якщо Ъ/Ь був у сильному положенні (під наголосом; перед складом з іншим надкоротким у слабкому положенні; у сполуках (надкороткий)+(сонорний)+(інший приголосний), то він став повноцінним голосним: Ь став Е, а Ъ -- О. І такі, нові, Е й О майже ніколи не переходили в І (крім "бліх", "сліз", а також у деяких північних говірках). Якщо це прочитає добродій Єлисій, він почне розказувати, що з Е й О утворилися різні звуки, але суть Ви зрозуміли.
Зокрема перед Й у деяких випадках перехід О не відбувся
До речі, добродію Єлисію, а чому "*р(ь)l̥nъ",
goroh.pp.ua: повний#21305, якщо правильно дають, дало "пОвний"?
Так само вкраїнською перед-, а не пред-
А це до чого?
Дякую за пояснення
Добродію Єлисію, можете пояснити, будь ласка, чому виникло "ЗІ", а також "у(в)вІ"? Там же ніколи не було походженнєвого (етимологічного) О, я правильно розумію?
Чесно кажу, намагався додержуватися правил пристойності в мережі ("не питай у людини те, на що легко відповість гугл"), але нічого не знайшов.
Тільки ну дуже Вас прошу: будь ласка, поясніть нам пренеправильним, архімегаекстрасупермегагігавелепупернеправильним, але зрозумілим і звичним для нас звичайним кириличним письмом. Будь ласка, пожалійте залишки мого зору.
Добродію Єлисію, можете пояснити, будь ласка?
Це просто походженнєвий відповідник
+