"со- як у "собратья", "собрание"?"
"Походження? 🤦♂️🤦♂️🤦♂️"
ЕСУМ: псл. [*sъjьmъ/sǫjьmъ] «сходка, зібрання, сутичка», утворені зі споріднених префіксів sъ- «з-», sǫ- «су-» і кореня *jьmǫ «беру», 1 ос. одн. дієслова *jęti «брати», що входить до складу укр. йня́ти, узя́ти;
Чудово. Тільки в українській мові со- перейшло у зі-.
союз
союзник
собутильник
собор
Справді, ймовірно, мало би бути "зійм"
Не обов'язково. Ви читали походження тут же?
"Ймовірно"; я не стверджую, я припускаю.Якщо ви не проти, було би цікаво послухати, чому тут може й бути з "о"
Розберімося. Що Ви знаєте про чергування О--І?
Ох, не буду брехати: на фаховому рівні я дуже необізнаний в цій темі.
Я знаю, що звуки [е] та [о] переходять у закритих складах в [і].І я знаю, що це явище пов'язане з редукованими ъ та ь і їх поступовим занепадом.Але наврядчи цього достатньо, щоб казати щось про слово "сойм".Та й тема громіздка, тому, мабуть, ліпше не мучити нікого з проханнями пояснити
Якщо коротко: у закритих складах походженнєві (етимологічні, тобто ті, що були там задовго до цього) О й Е здебільшого перейшли в І в новозакритих складах, тобто складах, що мали після себе надкороткий (Ь/Ъ) у слабкому положенні, і цей надкороткий занепав (слабка позиція --- у кінці слова; перед іншим голосним, крім цих же ь, ъ; перед надкоротким у сильному положенні, тобто крім цих).
Якщо Ъ/Ь був у сильному положенні (під наголосом; перед складом з іншим надкоротким у слабкому положенні; у сполуках (надкороткий)+(сонорний)+(інший приголосний), то він став повноцінним голосним: Ь став Е, а Ъ -- О. І такі, нові, Е й О майже ніколи не переходили в І (крім "бліх", "сліз", а також у деяких північних говірках). Якщо це прочитає добродій Єлисій, він почне розказувати, що з Е й О утворилися різні звуки, але суть Ви зрозуміли.
Зокрема перед Й у деяких випадках перехід О не відбувся
До речі, добродію Єлисію, а чому "*р(ь)l̥nъ", 
goroh.pp.ua: повний#21305, якщо правильно дають, дало "пОвний"?
Так само вкраїнською перед-, а не пред-
А це до чого?
Дякую за пояснення
Добродію Єлисію, можете пояснити, будь ласка, чому виникло "ЗІ", а також "у(в)вІ"? Там же ніколи не було походженнєвого (етимологічного) О, я правильно розумію?
Чесно кажу, намагався додержуватися правил пристойності в мережі ("не питай у людини те, на що легко відповість гугл"), але нічого не знайшов.
Тільки ну дуже Вас прошу: будь ласка, поясніть нам пренеправильним, архімегаекстрасупермегагігавелепупернеправильним, але зрозумілим і звичним для нас звичайним кириличним письмом. Будь ласка, пожалійте залишки мого зору.
Добродію Єлисію, можете пояснити, будь ласка?
《для конвенції може згодитися》
Слово, утворене наперекір стовпам під українською вимовою? Авжеж.
"псл. [*sъjьmъ/sǫjьmъ] «сходка, зібрання, сутичка», утворені зі споріднених префіксів sъ- «з-», sǫ- «су-» і кореня *jьmǫ «беру», 1 ос. одн. дієслова *jęti «брати», що входить до складу укр. йня́ти, узя́ти;"
"Су" близьке до "з", "со" й за походженням, і за значенням
дякую за пояснення, тепер зрозуміліше як утворено
-
1) "У" в "су-" виник з ненаголошеного "о". А тут він ізвідки?
2) Гукосполука "йм" у кінці слова трудновимовна.
2) Приймати.
Наче ж Й перед колосними ставлять, взагалі там може бути І (імати), або ж ніч (мати, майно).
《2) Приймати.》
Ваш приклад не до речі. Я ж писав: "у кінці слова".
Чому б це? Не має тут бути І.
пор. зібрати (не собрать)