Акмече́ть~Гакмече́ть — це давнє назвище того города, пішло од кримотатарського Aqmescit (дословно — біла мечеть).
Підпираю!
Не певен чи є це переписання ліпшим, але напрямок безперечно. Відновлення киримських топонімів є важливо.
Як написати по звуках то буде Акмесджіт.
По-перве однаково минї; по-вторе — пишете про невживаність? На Словотворі? Не сьмішно?)
Слідкуйте за руками: чуже й у нашій мові не вживане.
У нас суть різні тюркські топоними, той же же Очаків, Охтирка тощо, але це вживані в українській мові, відносно давно перейняті топоними й приладновані до нашої мови. Тоді як "акмечеть" є чуже вкраїнцеві як з етимологичного, так і з погляду вживання, тож штучно тягнути в мову чужі топоними є вадко для мови, та ще й глупо (ну нащо це робити?).
"По-перве однаково минї"
На Словотворі? Не смішно? Хоча тут має бути сумно, що на сайт, який створений, аби глядіти відповідників черпаним словам, заходять аби напхати чужих слів...
Імперство. "Чуже" то ваші наміри.
Щось хотіли?
Сторична назва міста Ак-мечеть, де Ак – білий, а Мечеть – мусульманський храм. Біла Церква вже є, тож назвав Біла Біжниця. 
sum.in.ua: bozhnycja
Мечеть = мусульманська біжниця?
Тоді має бути "біла мусульманська біжниця".
Калькуючи чужі назви, ви хоч и перекладаєте на питому основу, але лишається чужа мотивация й семантика, що тільки плутатиме вкраїнця й глузду в тому жаднього нема.
Коли в давніших слівницях нема питомих/приладнованих топонимів, то слід думати над назвами на честь відомих українців, що прилучилися до сториї відповідного краю/н.п., на основі гевграхвичної взнаки тощо, тоді це буде справді повкраїнщення назви (проте це вже не наша юрисдикція), а так - нерозумне калькування.
Це обходить и деякі гинші Ваші пропонови до перекладів топонимів.
Біжниця це буквально дім Божий. Хіба мечеть не є також домом Божим? Хіба той самий Алах не є Богом? Церква це християнський храм, мечеть – мусульманський храм. Храм же нейтральне слово українським відповідником якого є біжниця.
А вот мечеть не є "невтральним" словом...
Та й щодо неслушности кальки я вже написав.
На місці Сімферополя знаходилося місто Неаполь-Скіфський - столиця Скіфів. "Неаполь" перекладається як "Нове місто". Скіфи - сколоти.
Сторична назва міста Ак-мечеть, де Ак – білий, а Мечеть походить від ар. masdžid "місце поклоніння", тому я вирїшив передати як "святий".
Кримська історична назва. Кримська історична назва. Крим — це Україна, кримські татари один з корінних народів країни, варто хоча б замінити московські імперські назви історичними місцевими, а далі вже подивимося
Симперу́піль, род. од. Симперу́поля
Од давнёгрецького Συμφερούπολις.
крим
До кр.тат. сільбища на місці суч. Симферополя малася тат. твердиня Керменчик, назва якого тюрк. походження, утворена за допомогою суф. -čik / -čyk у демін. функції від ГТ кермен «фортеця, місто».
Витяг з ЕСТУ Лучика В.В. щодо ойконима Кременчук на Полтавщині:
"З огляду на морф, і словотв. будову ойконіма є більше підстав уважати його похідним від тюрк. ГТ кермен (керман, кермень, кирман, курман, кырман) «фортеця, місто» [Мурзаев, 271; Радлов ІІ/2, 1108; Суперанская, 163] за допомогою продукт. в тюрк. топонімії суф. čik / čuk у демін. функції; пор. у Криму ойконіми Керменчік, Юхари-Керменчік [Бушаков, 110], Аргинчик, Арганчуку, гідроніми Алачук, Алачюк, Алачьок [Суперанская, 194], в ін. регіонах Балайчук, Самарчук, Турунчук [Трубачев, 204]. У твірній основі назви відбулася закономірна метатеза керм- > крем- [Никонов, 215] або ж під впливом слов, кремень спростилося -е- в початк. складі д.рус. керемень «укріплення», що розвинуло повноголосся в запозиченому тюрк. кермен, кермень «фортеця, місто»."
Відповідно, кримський и полтавський топоними суть одного роду, тому пропоную приладнати колишню назву суч. Симферополя Керменчик як Кременчук на взір до вищезгаданого ойконима з можебною (можливою) додачею вточнювального місцевого прикмітника "Перекіпський" (дрібніше див.
крим) , щоби не плутати Кременчук на Полтавщині з відповідним містом у Криму.
То може все ж Кременчик? Чи тодї Кременчук-Кримський, бо Кременчук вже маєм.
Може й Кременчик. Проте в слівниці Лучика писано, що ойконими з чепом "-чик" характерні саме для питомо слов'янських слів.
Щодо вточнювального прикмітника, то Ваша правда, додав.
Тільки зараз подумав про це. Якщо Кременчук тюрського походження, то чим це лучче сторичної назви міста Ак-мечеть? Харьків теж можна перейменувати на назву твердинї Донець, але саме місто пішло не з неї. Тож чи доречна ця назва з точки зору спадкоємности?
Що за твердиня Донець?
Лучче тим, що приладноване до руської мови й знайоме вухові.
Може й лучче, але питання в тому, чи є місто Ак-Мечеть спадкоємцем твердинї Кременчук? Може місто заснували десь поруч, а городишче приєдналося після, як то з Донецьким біля Харькова?
А Харків до чого тут до цього городища?