Вар. "Споживайте здорові".
- Хліб-сіль! (Гість).
- Їмо та свій! У рот носимо і вас до гурту просимо! (Господар).
- Хліб-сіль! (Гість)
- Просимо їсти! Обідайте, хай Бог благословить. (Господар).
Не закликаю відмовлятися від усталеного "смачного!", лишень зауважив, що воно є черпане.
Тепер уже звісно так ніхто не говорить, але у першій половині 20 ст. іще казали. Чув, люди давніх звичаїв, донедавна так казали.
<але у першій половині 20 ст. іще казали>
Ne divo, Oucrayiné e isce cõdui stryméti do spélui ta pèrêdnyui muisletui.
Не розумію, що пишеш. Але "вдосить" означає до ситості, тобто наїдайся.
<Але "вдосить" означає до ситості, тобто наїдайся.>
Ta ne ouge?
___
<Не розумію, що пишеш.>
Puitaiõ: a coli troxõ ésti?
Коли трохи їсти — це не щире питання з твого боку. Бо як казати "смачного", коли знаєш, що воно несмачне?
Завжди кажеш : "Їжте вдосить", — а коли трохи їсте, то, — "Чим багаті...". Сподіваюсь виручив, не заплутаєтеся.
А чому? Просто цікаво. Чи просто не звучить Вам?
Ya ne sõdiõ pro móuvõ za "zuõcity / ne zuõcity", i'smi proti tacoho sõdyeinïa yaco souto pœdmeitna ("subjective").
U uséx móuvax cyto ya znaiõ bagianïe do édyui e uirazyeno inacxe ôd bagianïa na cix ci do pitïa. Tomou "-".
+
+
+
Побажання перетворилося на наказ
<Побажання перетворилося на наказ>
Ne uigadouite.
Uzagalé slovianscœi móuvui ne znaiõty cista nacazocinou. U slovianscuix móuvax e nacazocin rozvinõto iz indoeuroupscoho bagialna cina. Pravuy nacazocin boul bui ⁺‹lasou!› œd "lasouati" — ceoho ne'ma.
"Uzagalé slovianscœi móuvui ne znaiõty cista nacazocinou..."
А къдє є могьно о сєѡмь покıтатı?
"slovianscœi"
Кьтьо знакıть отє "-œi" на кѡньцьѣ?
+
"ласꙋıтє!"