<Побажання перетворилося на наказ>

Ne uigadouite.
Uzagalé slovianscœi móuvui ne znaiõty cista nacazocinou. U slovianscuix móuvax e nacazocin rozvinõto iz indoeuroupscoho bagialna cina. Pravuy nacazocin boul bui ⁺‹lasou!› œd "lasouati" — ceoho ne'ma.

"Uzagalé slovianscœi móuvui ne znaiõty cista nacazocinou..."

А къдє є могьно о сєѡмь покıтатı?

"slovianscœi"

Кьтьо знакıть отє "-œi" на кѡньцьѣ?

А. Савченко, Сравнительная грамматика индоевропейских языков,
str. 289:

« Общеиндоевропейской формой императива является форма второго лица единственного числа без окончания: греч. εξ-ει "вы-йди", лат. ī "иди", лит. ei-k "иди" ( ‹-k› porœun. u rous. ‹idi-co›), хетт. ep *бери*; скр. bhara "неси", греч. φέρε, гот. baír, арм. ber, др.-ирл. ber, лат. age *веди".
...

Из этих форм древнейшей является чистая основа. »;

str. 291:

« Формы оптатива сохранились в индо-иранских языках, греческом, германских и славянских, причем в последних получили значение императива. »

____

Moya zamétca:

E gadati cyto peruœstni ispœulni indoeuroupschi tuari povelélna stanou ne truaxõ u slovianscuix móuvax, bez inxia, i tomou cyto, za zaconomy œdcruitoho iscladou taçi tuari bõ zeabili bouli bezlécy samozueacœu, napr.:
œd "vesti" (*ued-) povel. *ued! i œd "vezti" (*uez- ← *uej-) povel. *uez! bõ dali oba ⁺‹ve!›, i œd "teagti" *teng!, i œd "teati (tnõ)" *tyn! boulo bui u rousscé ⁺‹tea!›, i œd "cezti (disappear, fade)" povel. *kez!, i œd *"cesti (*kes- "comb hair, wool, flax, rip off fruits)" povel. *kes!, i œd *"kekti (*kek- strike → wait)" povel. *kek!, i œd *"cepti* (povel. *kep- "take, grasp → hang, touch, sit") povel. *kep! — usi bõ dalo bouli ⁺‹ce!› u rousscé, œd "iti" (*i- ← *ey-) povel. *i! ta œd *"iscti" (*ey-sk- "search") povel. *isk! oba bõ dali bouli ⁺‹i!›, œd *"ébti" (*ēb- ← *oybh- "to fertilize, to f*ck") povel. *ēb! ta œd "ésti" (*ēd-) povel. *ēd!, i œd *"éti (*ē-d- "éxati, ézditi") povel. *ē(d)! bõ usi dali bouli ⁺‹é!› u rousscé.

‹-œi› e cœuneç oconouan tuarœu imên primêt uséx rodœu u mnoginé imenoualna ta priclepalna padou, napr. œd ‹tóust, tóusta, tóusto (neocon. odn.); tóusti, tóustui, tóusta (neocon. mn.)" → ‹tóustuy, tóustâ, tóustoe (ocon. odn.); tóustœi (ocon. m., g., n. mn.)›.

Pravopisy ‹-œi› tacuix tuarœu imên primêt e ou mene snouto na uicladé Y. Xeveliova u Історична фонологія української мови, na str. 863—865.
Ne pèrepisouiõtyi usheoho, ya lixie xtéu buimy touriati gòlôunœi réci cyto vedõ ic tomou ‹-œi›:

1) uinice za sèrêdniorousscoyui dobui — u pameatcax yauleno he ‹-оѥ, -оє› (pazi!: tô e ocon. tuar imen. ti priclep. padou mnoginui — ne ocon. tuar n. r. odn.!), napr.: ‹жадноє права› (1545) "keine Rechte, никакие права"(ne "kein Recht, никакое право"!), ‹чєркаси пѧтигорскоє› (1552), latiniçeiõ zasobui leadscoyui pravipisi: ‹deła stojat spiżnoie okowani› = "the bronze canons stand plated" — roupivo, tout e u odiné receinïé i oconovanuy tuar mnoginui ‹spigynœi› "the bronze ones" (œd ‹spigy/spigya› "bronze" ← ném. Speise "édya, trova" ← Glockenspeise "édya zuonœu") i neoconovanuy tuar ‹ocovani› "plated" (ne ‹ocovanœi› *the plated ones"); ‹druhoie dwe swetłycy, yz seł, kotoroie tiahnut ku kluczu› "iz seul cotrœi ('котрі') teagnõty do gèrêla", ‹котороє то рєчи всѣ верху мєнованиє› "all those theses mentioned above" — tout e u odiné receinïé coristano i iz stara oconovana tuarou mnoginui ‹мєнованиє› (*imenouan-i + *yes "the ones mentioned") i sèrêdniorousscuy ocon. tuar mn. na ‹-oye (*-oyi)› u ‹котороє›, ‹były piecżone kurczátá, były tam y wáronoie ... y smażonoie; sut tám y lichoie żunki› (1619) — ‹piecżone› mogeity bouti i leadscuy sõrgic a i pitomuy tuar (v. poyasnyeinïe Xeveliova na str. 864), ipr.;

2) uinice ‹-oye / *-oyi› pèrerozcladomy zaimene ‹toy› ( ← ‹tuy› ← *tu yis "that one" — proti *‹tu/тъ› = prosto "that, the" — neocon. tuar odn. m. r., cyto u mnoginé œd yoho e neocon. tuar ‹ti/ти› = prosto "those, the") iz *‹to-y› na ‹t-oy-›, a tac, tô ‹-oy-› sta slougouati za znac oconovanosti primêt u sèrêdniorousscœy móuvé — prauda, ne uséx a lixie tuarœu imenoualna ta priclepalna padou mnoginui uséx triy rodœu + peruœustnoe daunioe *-i ci *-e (← *-es) mnoginui, tô bui: *-oy-i / *-oy-e;

3) Ceomou ci yaco iz duoscladoho /-oje/ ci /-ojɪ/ stalo e odinoscladoe /-i/ pozdéixie:

Tam eimy ne célo odin is Xeveliovomy u uicladé zuõcorozvitca, ta œn slouxyno cazieity cyto novuy duoscladuy tuar /-oje/ ~ /-ojɪ/, tac móuveatyi, "sturcé" izpomeidyu procou odinoscladuix tuarœu oconovanuix primêt uinicluix ranéixie, he oto: ‹-uy, -â, -oe (uimóuva: /-ɛ/), -uix, -uimy (ocon. orõd. odn. m.), -uim (ocon. dal. odn. m./g./n.)› a tacoge "sturcé" proti odinoscladuix ‹-i› (neocon. mn. m.), ‹-ui› (neocon. mn. g.) ta ‹-a› (neocon. mn. n.), tuimy uinicxi teageinïe do odinoscladosti i /-oje/ ~ /-ojɪ/.
Utœumy, ne isgoden eimy is Xeveliovomy u tœumy yaco toy pèrebég /-oje/ ~ /-ojɪ/ → /-i/ uiclade, he:
-y → -ojy → -oji → -iji → -i.
Sam Xeveliœu znamenaieity cyto pravopisnoe ‹-оѥ, -оє (podecõdui i ‹-є›)› oconouanuix tuarœu mnoginui imen. ta priclep. padœu u sèrêdniorousscax pameatcax moge u déystvnosti znaciti /-ojɪ/, a ne /-oje ~ -ojɛ/ (niz str. 864 ta perva polovina str. 865), utœumy tuari mnoginui na /-oje ~ -ojɛ/œun tacui touriaieity u govoréx Pinscinui (‹бегут кони уланское›, ci na Õgygòrôdsciné u XVIII stl. (‹panskoge, takoge› — ‹g› = /j/), ale isvédcity i tuarui na */-ojɪ/ — is /ɪ/ — u govoréx Polésïa: [ˈtʉ̯͡ɪjɪ] "those ones", is polésscuimy [ʉ̯͡ɪ] za polésscoe /ʉ͡œ/ *o-pèregòlôsou.
Xayi yaco tam e, ci */-ɪ/ ci */-ɛ ~ -e/, nuiné imemo [-i]. Unosivo (important), pèrêd simy [-i] ne'ma [ʲ] po zõbnéx prigòlôsnéx — se yauno cazieity cyto [-i] tou ne bé bezposèrêdnio lõcyeno icõ pnyou pricmêt, a cyto meidyu cœunçemy pnya ta simy [-i] e isce yac gòlôsen. A toy gòlôsen i e */o/ u otœumy /-oje ~ -ojɛ, -ojɪ/. Inxia e récy ya vidiõ u /-oje ~ -ojɛ, -ojɪ/ → [-i] (bez [ʲ]) scoréixie tacuy pèrebég rozvitca (za uixœdyu tuar uzymõ /-ojɪ/):
/-ojɪ/ → **/-oi̯/ → *[-yi̯] (is [y] he u *o-pèregòlôsé — se potuerdeaty i uisie isgadani polésschi tuari is [ʉ̯͡ɪ], v. ↑, tô bui, tam dóugen bé tacui bouti skébely [-ɪ] → [-i̯]), a pac, *[-yi̯] → **[-y͡i̯ → -y̼͡i̯] → **[-ˠi͡i̯], i na cœuneç, → [-ˠi].

Rozlõciti /-yj/ oconouanuix tuarœu dal. padou odn. gein. rodou œd /-ˠi/ oconouanuix tuarœu imen. ta priclep. padou mnoginui uséx rodœu, pervoe pisiõ he ‹-œy› a drougoe he ‹-œi›.

Вєлıкоє Вам ıсъпасıбѡ' за такѫ розлогѫ ѡдповѣдь. Давьно нє мѡг розѡбьратı ıако кıтатı Вахєо "-oe", "-œi". Гадах огє є оно, могеть, за /-ojɛ/ та /-yj/, а нє /-ɛ/ та /-i/. Колıсı давьнѣıхьє кıтах огє /-i/ (знакьєно "-і" в кıньнѡıь правопıсı) на кѡньќѣ ознакьєнꙑх прıкмєтьнıкѡв мъногıнꙑ назꙑвьна ı нахѡдьна падꙋ є ѡд "-ѣ". Алє, зъгѡдьно съ тꙑмь кьто'стє тꙋт вꙑклалı, є тъвк пıсатı "-оє" (ознак. н. одн.) та "ѡı" (ознак. вьсьѣх родѡв мън.) ı моıєоıѫ кꙑрıлıќоıѫ. А поıѣсьнѣт' ıскє, бѫдь ласка, напıсаньıєо "â" зо ќıркꙋмфлєксъмь. Накь є ѡн там?

–
"cœuneç"

Кєомꙋ пıсьєтє "-ç-", а нє "-çy-"?

"oconouan"

То є тоє самоє кьто ı "ознакьєн"?

"imên primêt"

Кьто знакıть "ê" в Вахєѡмь пıсьмѣ? І кєомꙋ "primêt", а нє "прıкмєт"? Нє наıхьв емь слова "прıмєта" в ꙋкраııньскꙑх слѡвьнıкѣх.

"imenoualna ta priclepalna"

Колı'мь право зърозꙋмѣв, то "priclepalna" знакıть "нахѡдьна (падꙋ)"?

"Rozlõciti /-yj/ oconouanuix tuarœu dal. padou odn. gein. rodou œd /-ˠi/ oconouanuix tuarœu imen. ta priclep. padou mnoginui uséx rodœu, pervoe pisiõ he ‹-œy› a drougoe he ‹-œi›."

А ıака є рѡзьнıќа медıъ "y" та "i" в Вахєѡмь пıсьмѣ? Кєомꙋ, на прıклад, давьнѣıхьє пıсастє "pisyõ" (колı нє хꙑбьѫ), а тєпьр' пıсьєтє "pisiõ"?