Друс. къшити "метати жереб, ворожити/гадати", къшь "жереб"; "сорт" ← прн. sorte "class, type" ← лат. sors (sort-) "жереб". Розвій товку лат. слова sors (sort-): *"вязати" → *"розподільати" → *"розподілене, вязане" → "розподіл; доля, жереб; категорія, розряд, ряд"; від лат. кореня *sor-/*ser- ідуть тями й за ворожіння, вовшбу – sors "доля, жереб", і за розподіл, ряд, рід (річи питомого роду): series "ряд".
"Sort": кош (къшь), кша, кшу, кшем, (на/в~у) кші.
Не може й ні чому тут бути "вставному <і>". Про те я вже Вам особисто писав у дву йинших змінках. А Ви'сте все своє про "вставне <і>". И нич "милозвучнішого" ніж без <і> ту не'ма. Є в руській безвіди слів без <і> на початку та з кільком приголосних, и звучать рядно.
Див. сл-к говірок Буковини (223): <копкувáти/купкувáти> "сортувати". Від *kop- у <копа, кіпка, копити> тощо, або від *koup- у <купа>.
Желехівський ІІ, 382: токми́ти "2) anweisen, bestimmen, sortieren, gruppieren, verteilen".
СОРТУВАТИ - Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Розподіляти що-небудь за якимись спільними ознаками. (Академічний тлумачний словник (1970—1980))
Товари першого та другого гатунку, як нас вчили.
що має значення і "впорядковувати" (список за алфавітом, наприклад), і "розподіляти"(на перший-другий-третій гатунок)
ЕСУМ: ху́хряти "сортувати"; дуратив (≈ continious tense у ягл.), тому основний твар: ху́хрити; походить від звуконаслідувального *ху "здування, дуття", первісно в контексті здування луски, лушпиння з зерна ~ провіювання, → відділення зерна від лушпиння, далі: → сортування.
Чудове українське слово!
Підпираю !
Ого, українська мова багата.
Гарно!
Наміт?
<Наміт?>
Cyto ou Vas znacity se slovo?
Ціль, мета
Якщо не всім зрозуміло, що я називаю ціллю, можу розписати, бо я нерідко висловлююся незрозуміло, за що перепрошую
<за що перепрошую>
Blabla.
Nou, i cyto za 'metõ' Ui tou muislite? Yacõ 'metõ' Ui tou potrebouiete?